Рішення № 78651315, 29.11.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

29.11.2018 227/4260/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Данилко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в період з 30.05.2006 по ІНФОРМАЦІЯ_5 вона проживала разом з чоловіком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Всі ці роки позивач перебувала в цивільному шлюбі з цією особою, проживали разом, вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер, і позивач його поховала в тому же селі. Після смерті чоловіка позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля для переходу на пенсію чоловіка, але їй було відмовлено у зв'язку з тим, що нею не надано документи, що підтверджують факт спільного проживання з чоловіком та перебування на утриманні померлого годувальника. Основним і постійним джерелом засобів для існування для позивача була допомога з боку її чоловіка, який на момент смерті отримував пенсію, позивач отримує незначну пенсію. Прожити в даний час на одну свою пенсію для позивача неможливо, тому пенсія чоловіка й була для неї допомогою, яка надавала утримання і була основним і постійним джерелом засобів до існування. Таким чином, позивач просила встановити факт спільного проживання між нею та ОСОБА_2 з 30.05.2006 року та по момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5, а також встановити факт перебування її на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Новоукраїнка Добропільського району Донецької області.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялася належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд цивільної справи за її відсутності у присутності її представника ОСОБА_3

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи також міститься його заява з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, рішення просить винести на розсуд суду.

Окрім того, відповідачем було подано до суду також відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зазначає, що позивач в установленому законодавством порядку до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою встановленого зразку про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника не зверталася. Крім цього, чинним законодавством України в сфері регулювання відносин щодо пенсійного забезпечення не передбачено призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника особам, які проживали разом на момент смерті без реєстрації шлюбу. Позивачем ОСОБА_1 не було надано до суду доказів того, що між нею та померлим ОСОБА_2 було укладено шлюб відповідно до чинного законодавства, оскільки відповідно до норм Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в державному органі реєстрації актів громадянського стану, а проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем в порушення зазначених норм законодавства не доведений факт перебування у шлюбі з померлим ОСОБА_2, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією довідки № 790/02-21 від 20.08.2018 року, виданої Святогорівською селищною радою (а.с. 9).

Окрім того, позивач проживала разом із ОСОБА_2 за період з 30.05.2006 року і по момент смерті останнього, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою: АДРЕСА_1, і разом вели сумісне господарство, що підтверджується копією довідки № 727/02-21 від 20.08.2018 року, виданої Святогорівською селищною радою (а.с. 10).

Факт реєстрації позивача та ОСОБА_2 в зазначеному житловому приміщенні підтверджується також копією домової книги (а.с. 13-14).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні ПФУ Добропільське об'єднане управління ПФУ і отримував пенсію за віком, що підтверджується копією довідки № 13894/05 від 27.08.2018 року, виданої Добропільським об'єднаним управлінням ПФУ Донецької області (а.с. 12).

Позивач ОСОБА_1 також перебуває на обліку в Добропільському об'єднаному ПФУ і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією довідки № 13895/05 від 27.08.2018 року, виданої цим Управлінням (а.с. 11).

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Виконкомом Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області, відповідний актовий запис № 25 від 17 серпня 2018 року (а.с. 8).

Враховуючи вище зазначені докази, суд приходить до висновку, що позивачем було доведено факт спільного проживання з померлим ОСОБА_2

Щодо встановлення факту перебування позивача на утриманні померлого ОСОБА_2, суд вважає за необхідне зазначити таке:

Згідно чинного Цивільного процесуального кодексу України для встановлення факту перебування особи на утриманні необхідно зазначати, з якою метою необхідно встановити цей факт, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У рішенні про встановлення факту, що має юридичне значення, суд зобов'язаний зазначити відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на яку посилається заявник, право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника мають лише непрацездатні члени сім'ї померлого, коло яких визначено законом, які були на повному утриманні померлого або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом для існування.

Аналогічні положення передбачені ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Згідно зі ст. 36 СК України, саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Таким чином, з наведених норм чинного законодавства України чітко передбачено, що законодавством в сфері пенсійного забезпечення не передбачено право переходу на пенсію по втраті годувальника чоловіка/жінки, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач не відноситься до кола осіб, які за законом мають право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України №21-615а14 від 10 березня 2015 року, а також в ухвалі ВССУ № № 668/11395/15-ц від 15 березня 2017 року.

Таким чином, встановлення факту перебування позивача на утриманні померлого цивільного чоловіка не породжуватиме для позивача право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як зазначила позивач у своїй заяві, у зв'язку з чим зазначена частина вимог задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в цій частині позовних вимог, одночасно слід зазначити, що самі по собі встановлення факту сумісного проживання осіб та більш великий розмір пенсії одного з них не породжуватиме автоматично і не доводить без сумнівів факту знаходження когось на утриманні, і цей факт повинен доводитись в суді належними доказами. Та суд на підставі ст.13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог і саме на підставі доказів, поданих учасниками справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 30.05.2006 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково шляхом подання письмової апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне судове рішення виготовлено 04 грудня 2018 року.

Головуючий суддя В.В. Хандурін

29.11.2018