Постанова № 7864797, 02.02.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року № 22-а-12250/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів: Пліша М.А., Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Вітер І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 16 липня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Бродівське хлібоприймальне підприємство» до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.06.2008 року № 0000612311/0/5932 та № 0000602311/0/5933 , -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 02.06.2008 року № 0000612311/0/5932 та № 0000602311/0/5933, якими визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 893540,00 грн. (528047,00 грн. основного зобовязання та 365493,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 714832,00 грн. (422438,00 грн. основного зобовязання та 292394,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій) відповідно.

Постановою господарського суду Львівської області від 16 липня 2008 року позов задоволено. Рішення суду мотивоване тим, що проведеною плановою документальною перевіркою згідно з актом від 10.05.2007 року № 85/23-0/00954863 не встановлено порушень при здійсненні господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Вел-мар». Акт перевірки є чинним. Відносно податкових ревізорів-інспекторів службове розслідування по даному акту не проводилося. Отже, наведене спростовує твердження відповідача про включення позивачем до податкової звітності даних по господарських операціях, не підтверджених податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами. Крім того, судом враховано, що на момент проведення господарських операцій 31.05.2006 року та 03.08.2006 року ТзОВ «Вел-мар» перебувало у ЄДРПОУ, було зареєстроване як платник податку на додану вартість, знаходилося на податковому обліку у податковому органі, що спростовує твердження відповідача про те, що податкові накладні № 53 від 31.05.2006 року та № 81 від 03.08.2006 року виписані незареєстрованою особою. Також судом зазначено, що позивач-покупець не несе відповідальності як за несплату податків продавцем ТзОВ «Вел-мар», так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до ЄДРПОУ.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову. Вимоги обґрунтовані тим, що документи, підтверджуючі взаєморозрахунки між позивачем та ТзОВ «Вел-мар», на час проведення перевірки були відсутні, а тому є безпідставним включення до податкового кредиту сум податку, сплачених за господарськими операціями, та віднесення витрат за цими господарськими операціями до складу валових витрат. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що згідно з поясненнями гр. ОСОБА_1 за установчими документами директора та засновника (бухгалтера) ТзОВ «Вел-мар», такий ніякого відношення до зазначеного товариства не має, а про ВАТ «Бродівське хлібоприймальне підприємство» перший раз чує, податкових накладних № 53 від 31.05.2006 року на суму 3208728,00 грн. з ПДВ та № 81 від 03.08.2006 року на суму 300000,00 грн. з ПДВ на реалізацію олії, соняшника та ріпаку на позивача ОСОБА_1 не підписував.

У письмовому запереченні позивач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду з наступних підстав.

За наслідками проведеної відповідачем позапланової перевірки позивача з питань взаємовідносин із ТзОВ «Вел-мар» за період з 01.01.2006 по 31.12.2007 років складено акт № 104/23-0/00954863 від 22.05.2008 року, у якому встановлено наступні порушення: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у звязку з чим занижено податок на прибуток внаслідок завищення валових витрат на суму 730985,0 грн. за 2006 рік (у т. ч. у 2 кварталі на суму 668485,00 грн., у 3 кварталі на суму 62500,00 грн.) та на 202938,00 грн. у 2 кварталі 2007 року; пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 584788,00 грн. у 2006 році (в т.ч. за травень 534788,00 грн., за серпень 50000,00 грн.).

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

З такими висновками відповідача безпідставно не погодився суд першої інстанції з огляду на наступне.

Правила обчислення і сплати податку на додану вартість визначені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а віднесення витрат платника податку до валових ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, встановлено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88, первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Госпродарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

При цьому встановлено, що у травні та серпні 2006 року позивачем включалися до складу податкового кредиту суми податку, сплачені ним за здійсненими господарськими операціями з ТзОВ «Вел-мар» згідно з податковими накладними: № 53 від 31.05.2006 року по поставці товару (олія, соняшник, ріпак) на суму 3208728,00 грн., в т.ч. ПДВ 534788,00 грн. та № 81 від 03.08.2006 року по поставці товару (олія, соняшник) на суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн. Вказані суми податку було віднесено до складу податкового кредиту у травні та серпні 2006 року.

Згідно з відповіддю позивача від 18.03.2008 року № 38 на лист відповідача від 03.02.2008 року № 321 документи по взаєморозрахунках між ВАТ «Бродівське хлібоприймальне підприємство» та ТзОВ «Вел-мар» за період до 01.01.2007 року не можуть бути надані у звязку з їх втратою під час ремонту офісних приміщень ВАТ «Бродівське хлібоприймальне підприємство» у грудні 2007 року.

При цьому позивачем на реалізовано права, передбаченого абзацом 5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «По оподаткування прибутку підприємств», щодо вжиття заходів на поновлення знищених (втрачених) документів.

Згідно з поясненнями гр. ОСОБА_1, який за установчими документами був директором та засновником ТзОВ «Вел-мар», останній ніякого відношення до зазначеного товариства не має, а про ВАТ «Бродівське хлібоприймальне підприємство» перший раз чує, податкових накладних № 53 від 31.05.2006 року на суму 3208728,00 грн. з ПДВ та № 81 від 03.08.2006 року на суму 300000,00 грн. з ПДВ на реалізацію олії, соняшника та ріпаку на позивача він не підписував.

Наведене дає підстави для висновку про те, що до позивача зазначений вище товар не поступав та ним не оплачувався, а тому наведені позивачем факти поставки цього товару ТзОВ «Вел-мар», з якими погодився суд першої інстанції, є сумнівними.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про порушення позивачем вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку із формуванням податкового кредиту та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та віднесенням до валових витрат вартості товару за поставками, здійсненими ТзОВ «Вел-мар» 31.05 та 03.08.2006 року.

У травні 2007 року позивачем було повернуто товар (олію) ТзОВ «Вел-мар» у кількості 314,633 тонни на загальну суму 974103,30 грн., в т.ч. ПДВ 162350,56 грн. згідно з накладною № 131 від 31.05.2007 року, у звязку з чим ТзОВ «Вел-мар» виписано розрахунок № 10 від 31.05.2007 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 52 від 31.05.2006 року.

Часткове повернення товару у травні 2007 року та відповідне проведення коригування валових витрат не може вважатися доведеним, оскільки у накладній № 131 від 31.05.2007 року не зазначено осіб, які відпустили та одержали товар (олію), відсутні підтвердження повноважень осіб на такі дії, що ставить під сумнів вчинення таких дій позивачем та ТзОВ «Вел-мар».

Задовольняючи позов, судом першої інстанції помилково взято за основу дані акта планової перевірки позивача від 10.05.2007 року № 85/23-0/00954863, у якому відсутні дані щодо порушень податкового законодавства, допущених позивачем при здійсненні господарських операцій із ТзОВ «Вел-мар», оскільки такий не є достовірним доказом наявності на час проведення планової перевірки первинних документів та податкових накладних № 53 від 31.05.2006 року на суму 3208728,00 грн. з ПДВ та № 81 від 03.08.2006 року на суму 300000,00 грн. з ПДВ та відсутності порушень позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Встановлені судом першої інстанції обставини щодо перебування ТзОВ «Вел-мар» у ЄДРПОУ на момент проведення господарських операцій 31.05.2006 року та 03.08.2006 року, його реєстрації як платника податку на додану вартість, перебування на податковому обліку у податковому органі, а також висновок про те, що покупець не несе відповідальності як за несплату податків продавцем ТзОВ «Вел-мар», так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до ЄДРПОУ, не стосується висновків відповідача, викладених в акті позапланової перевірки від 22.05.2008 року, про порушення позивачем зазначених в цьому акті положень Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо завищення позивачем валових витрат на суму 730985,0 грн. за 2006 рік, на 202938,00 грн. за 2007 рік та заниження податку на додану вартість у сумі 584788,00 грн. у 2006 році.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому така підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові.

Доводи скарги спростовують висновки суду, у звязку з чим скарга підлягає задоволенню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області задовольнити, постанову господарського суду Львівської області від 16 липня 2008 року у справі № 13/169А скасувати та прийняти нову постанову.

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: М.А. Пліш

О.П. Стародуб

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2010 року.