Ухвала суду № 78642902, 13.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/1491/18

Номер справи місцевого суду: 521/10093/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Котелевського Р.І.

суддів: Кадегроб А.І., Прібилова В.М.,

за участю:

секретаря – Стоянової Л.І.

прокурора – Нікітіна Ю.М.

захисника – ОСОБА_2

обвинуваченого – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області Саулка О.І. на ухвалу Малиновського районного суду Одеської області від 24.09.2018 року стосовно ОСОБА_3, -

встановив:

оскаржуваною ухвалою районного суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України закрито в зв’язку із відмовою потерпілого від обвинувачення та звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що представник потерпілої особи – директор ТОВ «Інтерім Сервіс» - ОСОБА_4 подав клопотання, в якому просив закрити кримінальне провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 284, ст. 477 КПК України.ОСОБА_4 є директором ТОВ «Інтерім Сервіс», а обвинувачений ОСОБА_3 працював на посаді заступника директора ТОВ «Інтерім Сервіс», у зв’язку з чим ОСОБА_3 є особою, яка була найманим працівником та завдала шкоди по відношенню до ТОВ «Інтерім Сервіс». Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувався у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ч.3 ст. 477 КПК України відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, у зв’язку з чим районний суд прийшов висновку про можливість задовольнити клопотання потерпілого.

Не погоджуючись з рішенням суду перший заступник прокурора Одеської області Саулко О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу суду в резолютивній частині. Прокурор посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим та винесено із не правильним застосуванням Закону Україні про кримінальну відповідальність, тобто застосування закону, який не підлягав застосуванню, оскільки районний суд, закриваючи кримінальне провадження з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.284 КПК України, не вправі був звільняти обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки це не передбачено Кримінальним законом.

Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржений.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив ухвалу суду змінити; обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; вивчивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, ухвала суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За загальним правилом, визначеним ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення особи від кримінальної відповідальності - це здійснювана згідно з Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України відмова держави від застосування заходів кримінально-правового впливу щодо осіб, які вчинили злочин. Цей акт правосуддя може бути здійснений виключно судом на базі матеріалів досудового розслідування у випадках: дійового каяття особи; примирення винного з потерпілим; передачі особи на поруки; зміни обстановки; закінчення строків давності.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Із зазначеного слідує, що Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України визначено виключний перелік підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, до якого не входить така підстава, як закриття кримінального провадження в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник, відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу районний суд зазначених вимог Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України не дотримався, оскільки на законних підставах постановивши ухвалу про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, звільнив при цьому останнього також від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.191 КК України.

За таких підстав ухвала районного суду не може бути визнана такою, що відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

У відповідності до положень п.2 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити її шляхом зміни резолютивної частини ухвали.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, оскаржуване рішення суду змінити в частині звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області Саулка О.І. – задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2018 року відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України – змінити.

Викласти абзац перший резолютивної частини ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2018 року в наступній редакції: «Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, в зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення».

Виключити абзац другий з резолютивної частини ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 24.09.2018 року відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді апеляційного суду Одеської області

Р.І. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Прібилов