Постанова № 78642889, 11.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5247/18

Номер справи місцевого суду: 495/2711/18

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Цюри Т.В.,

за участю:

секретаря Ющак А.Ю.,

представників: Департаменту ДВС МУЮ України - Сікорського Я.О.,

ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

Білгород-Дністровського ВДВС ГТУЮ

в Одеській області- Березнюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2018 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_4 на дії та рішення державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

встановив:

26 березня 2018 року заявник ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі - ВДВС ГТУЮ) в Одеській області.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2018 року скаргу ОСОБА_4 на дії та рішення державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області - задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А.В., здійснені ним при винесенні Постанови ВП № 45449136 від 12.03.2018 року про арешт майна боржника.

Постанову ВП № 45449136 державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А. В. від 12.03.2018 року про арешт майна боржника ОСОБА_4 - визнано неправомірною та скасовано.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А. В., здійснені ним при винесенні Постанови ВП № 45449136 від 12.03.2018 року про розшук майна боржника.

Постанову ВП № 45449136 державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А. В. від 12.03.2018 року про розшук майна боржника ОСОБА_4 - визнано неправомірною та скасовано.

11 травня 2018 року від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла апеляційна скарга на вищевказану ухвалуБілгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2018 року.

В апеляційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а також про скасування ухвали суду та у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі, як такої, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮв Одеській області надійшла заява від стягувача ОСОБА_7 про прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 495/7266/14-ц, виданого 06.11.2014 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 21.04.1999 року, 13.11.2014 року було відкрито виконавче провадження № 45449136 та постанову про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам.

Частиною 2 ст. 19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) - є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень ї рішень інших органів». Відповідно до цього Закону підлягають виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У зв'язку з викладеним та для виявлення всіх джерел отримання доходів боржника, а також для виявлення номерів рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах, державним виконавцем направлені електронні запити до органів Державної фіскальної служби України та до Пенсійного фонду України. Відповідно до отриманих відповідей встановлено, що вищевказаний боржник не має відкритих рахунків у будь-яких банківських установах, та офіційно ніде не працює, пенсію не отримує.

Разом з тим, відповідно до заяви стягувача ОСОБА_7 від 23.10.2017 року, вона повідомила про наявність у боржника відкритих рахунків у АТ «УкрСиббанк», що було підтверджено відповіддю АТ «УкрСиббанк», у зв'язку з чим на відкриті рахунки боржника ОСОБА_4 державним виконавцем було накладений арешт.

Крім того, за результатами вжитих заходів встановлено, що за боржником зареєстроване нерухоме майно, а саме:

квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1;

житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2;

93/100 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3;

нежитлова будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС за боржником зареєстрований транспортний засіб «Toyota Avensis», 2010 року випуску.

Крім того, згідно заяви стягувача від 05.12.2017 року державним виконавцем направлена вимога до крюінгової компанії «Bourbon» щодо працевлаштування боржника та надання інформації стосовно розміру заробітної плати за відповідний період.

Відповідно до наданої ТОВ «Бурбон Офшор Україна» довідки від 11.12.2017 року, за вих. № 005/12/2017 було повідомлено про працевлаштування боржника за посередництвом ТОВ «Бурбон Офшор Україна» до компанії «Aries Marine Pte Ltd», та вказано середню заробітну плату для посади старшого інженера. Згідно вказаної довідки було повідомлено, що ОСОБА_4 працює на судах іноземних компаній на посаді старшого інженера із звичайною тривалістю контрактів 80 через 80 діб та те, що на момент надання вказаної довідки ОСОБА_4 знаходиться на борту «Bourbon Liberty 218».

У зв'язку з викладеним, 21.12.2017 року до Відділу надійшла заява від стягувача ОСОБА_7 щодо здійснення перерахунку заборгованості по аліментам, які повинен сплачувати боржник ОСОБА_4

03.01.2018 року до ТОВ «Бурбон Офшор Україна» направлена вимога про надання інформації про місцезнаходження компанії «Aries Marine Pte Ltd» для подальшого більш точного з'ясування розміру заробітку боржника ОСОБА_4

Крім того, 05.01.2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом відкрито провадження за скаргою стягувача ОСОБА_7 на бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2018 року по даній справі вищевказану скаргу ОСОБА_7 задоволено, зобов'язано старшого державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А.В. здійснити перерахунок заборгованості по аліментам, які сплачує ОСОБА_4, виходячи з розрахунку середньої заробітної плати 240 євро на день, із звичайною тривалістю контрактів 80 через 80 діб, з 21.05.2015 року по день ухвалення рішення (а.с.11-12).

Таким чином, вказаним судовим рішенням старшого державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А.В. було зобов'язано здійснити перерахунок заборгованості по аліментам, на умовах і з розрахунку, вказаному вище.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_4 посилався на те, що вищевказана ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2018 року не набрала законної сили, оскільки була оскаржена до суду апеляційної інстанції, а тому не була обов'язковою до виконання і не створювала юридичних наслідків для будь-якого учасника виконавчого провадження.

Однак, з такими доводами апелянта погодитись не можна, оскільки у відповідності до ст. 261 ЦПК України встановлено, що ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом, а тому вищевказана ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2018 року була обов'язковою для виконання.

У зв'язку з цим, старший державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А.В. діяла згідно ухвали суду, якою визнано її бездіяльність незаконною, а також було зобов'язано її здійснити перерахунок заборгованості по аліментам, які сплачує ОСОБА_4, виходячи з розрахунку середньої заробітної плати 240 євро на день, із звичайною тривалістю контрактів 80 через 80 діб, з 21.05.2015 року по день ухвалення рішення.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу ДВС зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та законами України.

Загальну процедуру виконавчого провадження окреслює Закон України «Про виконавче провадження», а деталізує - нормативно-правові акти Міністерства Юстиції України, основним з яких є Інструкція з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до положень ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника та обчислювати розмір заборгованості щомісячно.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За змістом ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно матеріалів виконавчого провадження боржник ОСОБА_4 пред'являв до Відділу квитанції про сплату аліментів на виконання вищевказаного виконавчого документа на загальну суму 46 217 грн.

Однак, відповідно до обчисленого державним виконавцем розрахунку від 28.02.2018 року заборгованість зі сплати аліментів у боржника ОСОБА_4 складала 1 003 623,00 грн.

При цьому, як було зазначено вище, вказаний розрахунок старший державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А.В. була зобов'язана здійснити на підставі ухали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2018 року.

28.02.2018 року державним виконавцем накладений арешт на виявлене нерухоме майно боржника.

Крім того, оскаржуваними постановами від 12.03.2018 року було накладено арешт на транспортний засіб боржника ОСОБА_4 «Toyota Avensis», 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, та оголошено вказаний транспортний засіб у розшук.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 11 квітня 2018 року, суд першої інстанції виходив із того, що старший державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А.В. неправомірно нарахувала заборгованість боржника ОСОБА_4 по аліментам, оскільки ст. 195 СК України, в редакції до 17.05.2017 року не передбачала визначення розміру заборгованості по аліментам із отриманих доходів за кордоном.

Однак, судом першої інстанції не було враховано, що заборгованість боржника ОСОБА_4 була нарахована саме за зобов'язанням суду, на підставі ували суду від 15.01.2018 року, яка у відповідності до ч.1 ст. 261 ЦПК України набрала чинності негайно.

Посилання суду в оскаржуваній ухвалі на ч. 2 ст. 273 ЦПК України щодо набрання рішенням суду законної сили, є безпідставним, оскільки дана стаття регулює набрання законної сили саме рішенням суду, а не ухвали суду, яка набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.1 ст. 261 ЦПК України, тобто негайно після її проголошеня.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог матеріального права.

У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і прийняти постанову, якою у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь Департаменту ДВС Міністерства юстиції України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1762 грн.

Крім викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на виконання постанови про передачу виконавчого провадження від 11.04.2018 року, виданої директором Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконавче провадження ВП № 45449136 з примусового виконання виконавчого листа № 495/7266/14-ц від 06.11.2014 року, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 аліментів на утримання дітей передано до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України для подальшого виконання.

У відповідності до вимог п. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» 19.04.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесена постанова про прийняття виконавчого провадження 45449136.

Таким чином, на теперішній час вказане виконавче провадження знаходиться на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Що стосується розрахунку заборгованості по аліментам боржника ОСОБА_4 45449136/17, виданого 03.12.2018 року відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, та який був наданий колегії суддів Федоровим В.Ф. в суді апеляційної інстанції (а.с.161-162), колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно вказаного розрахунку у ОСОБА_4 станом на 01.12.2018 року заборгованість по аліментам відсутня.

Однак, зазначені обставини не можуть бути підставою для визнання незаконними дій старшого державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області Березнюк А.В., та визнання незаконними її постанов від 12.03.2018 року про накладення арешту на транспортний засіб боржника ОСОБА_4 і оголошення цього транспортного засобу в розшук, оскільки Березнюк А.В. діяла на виконання ухвали суду від 15.01.2018 року, якою не лише визнано незаконною її бездіяльність у вчиненні виконавчих дій а і зобов'язано здійснити конкретні виконавчі дії.

Зазначені обставини свідчать про те, що у разі, якби Березнюк А.В. не виконала ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2018 року,то вона підлягала б притягненню до відповідальності за бездіяльність при вчиненні виконавчих дій, на чому наполягала стягувач ОСОБА_7

Та обставина, що вказана ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2018 року була скасована постановою апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2018 року, з направленням справи на новий судовий розгляд, зазначеного висновку колегії суддів не спростовує, так як станом на 12.03.2018 року вказана ухвала була чинною і підлягала виконанню.

Разом з тим, відсутність заборгованості ОСОБА_4 по сплаті аліментів, є підставою для зняття арешту із вищевказаного транспортного засобу і скасування оголошення його в розшук, що має негайно здійснити державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2018 року скасувати і прийняти постанову, якою у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судовий збір у сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.12.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра