Рішення № 78641944, 13.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13624/18

Провадження № 2/521/4065/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Кіліян О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – Одеська товарна біржа, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – Одеська товарна біржа, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та просить суд визнати договір купівлі-продажу № 12985 від 04.03.1996р., оформлений на Одеській товарній біржі та зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» під № 197 пр.стр.150р.н.69, квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_5, ОСОБА_3 від імені якого діяла ОСОБА_6, з однієї сторони та ОСОБА_7 з другої сторони - дійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 04.03.1996 р. ОСОБА_7, який являвся її батьком, придбав у відповідачів квартиру АДРЕСА_2, на підставі договору № 12985 купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на Одеській Товарній біржі, право власності було зареєстровано у КП «ОМБТІ та РОН» під № 197 пр.стр.150р.н.69. Сторони виконали усі умови договору. На момент укладення вищезазначеного договору в нотаріальному порядку його не було зареєстровано, оскільки на той час така умова була необов’язкова. 27.12.1996р. її батько подарував 43/100 частини квартири своїй дружині – ОСОБА_8, яка в свою чергу після розірвання шлюбу з батьком продала її бабусі – ОСОБА_4, вказані 43/100 квартири, згідно договору купівлі-продажу від 16.03.2006р. 16.12.2017р. помер батько позивача – ОСОБА_7 При її зверненні до нотаріальної контори для прийняття спадщини їй було відмовлено в видачі свідоцтва про права власності на спадщину, тому як договір купівлі-продажу укладений на Одеській Товарній біржі підлягає нотаріальному посвідченню та учасником під час укладання договору були особи представники продавців, які не являлися членами біржі. За даних обставин позивач змушена звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з’явилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання слухання справи повідомлялися заздалегідь належним чином.

Враховуючи, що позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд вважає розгляд справи проводити в заочному порядку за наявними документами, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Як вбачається з матеріалів справи, що 04.03.1996 року між ОСОБА_2 від імені якої діяв ОСОБА_5, ОСОБА_3 від імені якого діяла ОСОБА_6, з однієї сторони та ОСОБА_7 з другої сторони, був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна № 12985, відповідно до якого ОСОБА_7 купив квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка належала відповідачам на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 3-7603 від 06.02.1996 року. Даний договір був укладений на Одеській Товарній біржі. (а.с. 20-22)

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що при укладанні договору між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним його умовам і сторони повністю виконали угоду: продавці отримали кошти, а покупцю було передано нерухоме майно і до неї перейшло право власності на спірну квартиру, яке в установленому на той час порядку було зареєстровано.

28.12.1996р. ОСОБА_7 подарував ОСОБА_8 43/100 частини квартири АДРЕСА_2. (а.с. 14-15)

На підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2006р. ОСОБА_8 продала ОСОБА_4, належні їй 43/100 частини квартири АДРЕСА_2. (а.с. 16-17,18,19)

16.12.2017 року помер ОСОБА_7, про що свідчить свідоцтво про смерть, яке видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, серія І-ЖД № 517729 від 17.12.2017 року. (а.с. 23)

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, спадкову масу якої складає частина квартири АДРЕСА_4,. До приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 звернулася ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.07.2018р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 відмовлено ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 17/400 частки квартири АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_7, померлому 16.12.2017р., мотивуючи свою відмову тим, що відповідний договір не було нотаріально посвідчено та при його укладенні були учасниками представники продавців, які не входили до учасників Одеської Товарної біржі. (а.с. 25)

За даних обставин позивач звернулася до суду за захистом свої прав та інтересів.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст. 8, 9, 15 Закону України «Про товарну біржу» членами товарної біржі є прийняті до її складу, згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи. Член товарної біржі має право здійснювати біржові операції на біржі. Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, за вказаним договором батько позивача набув право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 ст. 47 ЦК України ЦК УРСР (в ред. 1963 року), яка діяла на час укладення договору, передбачено: якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі продажу № 12985 від 04.03.1996 року ніким не спростовані та свідчать про те, що батько позивача ОСОБА_7 є добросовісним набувачем вказаної квартири, оскільки придбав її відповідно до діючого законодавства, уклавши договір купівлі-продажу, виконавши усі істотні умови договору, оплативши відповідачам вартість квартири, але вказаний договір нотаріально посвідчений не був.

Відповідно до ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За таких обставин, коли батько позивача ОСОБА_7 передав гроші за куплену квартиру, а відповідачі передали йому у відповідь квартиру та правовстановлюючі документи, а позивач відповідно їх прийняв, та розпочав користуватися вказаною квартирою, то суд на підставі ст. ст. 224-225 ЦК УРСР (в ред.1963р.), які діяли на час домовленостей і існуючих правовідносин між сторонами, вважає, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу і право власності на куплене нерухоме майно підлягає захисту шляхом визнання правочину дійсним.

Крім того, згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, п.2 ч.1 ст. 3 ЦК України та ч.1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та Законом.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-258, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 16, 220, 334, 638, 658 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – Одеська товарна біржа, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу № 12985 від 04.03.1996р., оформлений на Одеській товарній біржі та зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» під № 197 пр.стр.150р.н.69, квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 від імені якої діяв ОСОБА_5, ОСОБА_3 від імені якого діяла ОСОБА_6, з однієї сторони та ОСОБА_7 з другої сторони - дійсним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30-ти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строки, протягом якого розглядалася заява, не включаються до строків на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення 30 денного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня отримання копії рішення безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН