Ухвала суду № 78641029, 18.12.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/1059/15-к

Провадження № 1-кп/500/25/18

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

у вигляді домашнього арешту

18 грудня 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Волкова Ю.Р.,

за участю секретаря – Кріпакової К.Т.,

учасники кримінального провадження:

прокурор – Івахів М.В., Лепетюк М.В., Бундєв І.Г.,

обвинувачені – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисники – адвокати ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13Д,

потерпілі – ОСОБА_14, ОСОБА_15

представник потерпілих – адвокат ОСОБА_16,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, а також відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12015160150000035 від 03 січня 2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України,

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 296 ч. 4, 187 ч. 2 КК України,

ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

КАЛДАРАР ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 296 ч. 4, 187 ч. 2 КК України,

КАЛДАРАР ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурором надано суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 строком на шістдесят днів, оскільки ризики, на думку прокурора, передбачені ст. 177 КПК України не зникли та ОСОБА_1, ОСОБА_2 які тривалий час переховувався від органів слідства та порушують запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, можуть переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року було накладено грошове стягнення на потерпілу ОСОБА_15

Потерпіла ОСОБА_15 з’явилась в судове засідання та просить скасувати накладення стягнення, у зв’язку з її явкою до суду.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисники у судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просять застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обвинувачені висловили думку про те, що вони не порушували умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як строк запобіжного заходу скінчився та не був продовженим. Потерпіла ОСОБА_15 залишила це питання на розсуд суду, потерпілий ОСОБА_14 т а його представник ОСОБА_16 підтримали думку прокурора та також просили застосувати відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Що до клопотання потерпілої ОСОБА_15 про скасування накладення штрафу усі учасники процесу підтримали це клопотання та не заперечують проти його задовільненя.

При вирішенні питання про застосування відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі – Суд), яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов’язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейського суду з прав людини зазначив, що питання про те, чи є необхідність тримання під вартою не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти ОСОБА_12», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Даних існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено. Обвинувачені мають постійне місце проживання. Крім т ого, відносно інших обвинувачених взагалі не обраний запобіжний захід, оскільки його дія закінчилась.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, суд вважає можливим застосувати стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, оскільки,як це вказано в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою не відповідає положенням ст. ст. 176 -178 КПК України.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, та слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці із забороною залишати житло з 21:00 до 07:00 години та із зобов'язанням їх прибувати за кожною вимогою до суду.

Керуючись ст. ст. 176 – 178, 181, 183, 193, 194, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання потерпілої ОСОБА_15 – задовольнити. Скасувати накладення грошового стягнення на потерпілу ОСОБА_15

У клопотанні прокурора Івахіва М.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, – відмовити.

Обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на два місяці, тобто до 18 лютого 2019 року відносно обвинувачених ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, із забороною:

- обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житло за адресою АДРЕСА_1, в період часу з 21 години до 07 години ранку наступної доби.

– обвинуваченому ОСОБА_2 залишати житло за адресою місто Ізмаїл, вулиця Тучкова, 117, в період часу з 21 години до 07 години ранку наступної доби;

а також із зобов’язанням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з’являтися до суду за першою вимогою.

Копію ухвали направити начальнику Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, та їх захисникам – до відома.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу припиняє свою дію відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – 18 лютого 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя