Постанова № 78640638, 07.12.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

07.12.2018

Справа №489/5896/18

Провадження №2-а/489/251/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум'янцевої Н.О.,

із секретарем судового засідання - Животовою А.В.

за участю позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії НК №601824 від 14.09.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., оскільки постанова є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, посилаючись на те, що патрульним поліції було порушено порядок розгляду адміністративної справи. Обставини, викладені у постанові, не відповідають дійсності, прізвище та по-батькові зазначені не вірно. Він не керував транспортним засобом за обставин, вказаних у постанові та не порушував ніяких правил дорожнього руху.

Представником відповідача надано відзив на позовну та заяву та вказано, що при зупинці інспектором автомобілю позивача було встановлено, що останній не мав полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За таких обставин, інспектор патрульної поліції врахував всі обставини, необхідні для розгляду справи та абсолютно правомірно виніс постанову та наклав стягнення на позивача.

Позивач у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, по невідомим суду причинам, про дачу, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що 14 вересня 2018 року о 15 год. 30 хв. в м. Миколаєві по вул. Новозаводська, в районі будинку 1-б в місті Миколаєві, водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Джилі, р/н НОМЕР_1, не мав при собі та не пред'явив полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4-г ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Внаслідок цього, 14 вересня 2018 року постановою інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області, ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Згідно з п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 (двадцяти п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає 425 (чотирьохсот двадцяти п'яти) гривнам.

Як вбачається з відомостей про перевірку чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ від 06.12.2018 року, поліс на транспортний засіб за реєстраційним державним номером НОМЕР_1 відсутній.

Позивач, при наданні пояснень у судовому засіданні, підтвердив факт, що на момент винесення постанови серії НК №601824 від 14.09.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у нього був відсутній поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому він не міг пред'явити інспектору патрульної поліції.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.

Положеннями ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. 21.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).

В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється зокрема Відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Отже, виходячи з зазначеного, перевірка у особи наявності полісу цивільно-правової відповідальності може бути здійснена за умови виявлення працівниками Національної поліції порушення такою особою правил дорожнього руху.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, відсутністю по базі даних полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, інспектор поліції при складанні постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 5, 9, 242-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ - 40108646, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено «18» грудня 2018 року.