
Справа № 489/6051/16-ц
Номер провадження 2/489/78/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2018 року м. Миколаїв,
вул. Космонавтів,81/16 (81/17),
зал судових засідань №11
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді - Тихонової Н.С.,
секретар судового засідання – Супрун Т.О.,
за участю:
відповідача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось з позовом, яким просило стягнути заборгованість за кредитним договором №11359009000 від 11.06.2008 р. по кредиту та процентам в розмірі 12519,58 дол. США та пені в розмірі 16 850,25 грн. з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_3, з ОСОБА_1 в солідарному порядку з ОСОБА_4, з ОСОБА_1 в солідарному порядку з ОСОБА_5
Свої вимоги мотивували тим, що 11.06.2008 р. між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений ОСОБА_6 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого останньому було надано грошові кошти в сумі 23 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,50% річних. Відповідач зобов’язувався повернути наданий кредит в повному обсязі не пізніше 11.06.2018 р. В подальшому сторони уклали також Додаткові угоди, згідно яких змінювали умови кредитного договору. З метою забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_1 між Банком та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладені Договори поруки, відповідно до яких останні зобов’язались солідарно з позичальником відповідати перед Банком за виконання зобов’язань боржника за кредитним договором. Однак відповідачі взяті на себе зобов’язання за договорами не виконують, в зв’язку з чим виникла заборгованість перед банком.
Згідно наданого відзиву відповідач вказував, що:
-він не може виконувати умови договору в частині погашення кредитної заборгованості належним чином, оскільки фінансова ситуація у країні погіршилась, курс долара значно виріс, чого при укладенні договору відповідач не міг передбачити;
-вказана банком сума його заборгованості не відповідає дійсності;
-укладений кредитний договір є недійсним.
Згідно Ухвали від 16.12.2016 року відкрито провадження у справі.
22.02.2017 року Ухвалою зупинено провадження у справі до розгляду інших справ.
Відповідно до Ухвали від 30.08.2018 року провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував та позовні вимоги визнавав частково.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, про місце та час розгляду справи були повідомлені, причин неявки суду не повідомили.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
11.06.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений ОСОБА_6 про надання споживчого кредиту № 11359009000, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 23 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за його використання в розмірі 14,50% річних. Кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 11.06.2018 р.
Згідно п. 1.1, 4.1 Договору Позичальник зобов’язується повернути Банку кредит та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтентних платежів в порядку і на умовах визначених цим Договором.
Відповідно до п.1.3.1 за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від процентної ставки, визначеної цим Договором. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.
У відповідності до п. 8.1 Договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених Договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї його суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.
В подальшому між Банком та ОСОБА_1 були укладені Додаткові угоди №1 та №2, відповідно до умов яких сторони домовились про зміну розміру ануїтентного платежу.
З умовами договорів сторони були ознайомлені, ними вони підписані, про наявність заборгованості та необхідність її погашення були повідомлені.
Однак покладені на них зобов’язання відповідачі не виконували, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювали погашення заборгованості.
Відповідно до наданого розрахунку сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 по кредиту станом на 24.11.2016 р. складає 12 519,58 доларів США, що еквівалентно 320 346 грн. 24 коп., а саме: заборгованість за кредитом – 10 745,62 доларів США, що еквівалентно 274 954 грн. 83 коп., заборгованість за відсотками – 1 773,96 доларів США, що еквівалентно 45 391 грн. 41 коп., а також пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом складає 16 850 грн. 25 коп., а саме: за кредитом – 10 787 грн. 50 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками – 6 062 грн. 75 коп.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, яким врегульовано відносини позики. Згідно частини другої статті 1050 вказаного Кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до положень статті 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідач проти позовних вимог заперечував через те, що вважає укладений кредитний договір недійсним, а вказану суму його заборгованості перед банком такою, що не відповідає дійсності.
На підтвердження наведеного відповідач надав суду численні звернення до керівництва ПАТ «Укрсиббанк», Національного Банку України, Президента України, Верховної Ради України (т.1, а.с. 129-250) , проте листи відповідача не спростовують дійсність розміру заборгованості або самого кредитного договору.
Щодо заперечень відповідача в частині суми заборгованості та наведеного ним у відзиві розрахунку, суд не може прийняти їх до уваги, оскільки наведений розрахунок не підтверджений жодними належними доказами (квитанції про сплату заборгованості, виписка з кредитного рахунку, висновок експерта або спеціаліста у сфері економіки щодо розрахунку дійсного розміру заборгованості відповідача тощо).
Також, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача у відзиві щодо недійсності кредитного договору та зауважує, що у разі оспорювання відповідачем дійсності укладеного договору чинним законодавством передбачено право на його оспорювання у судовому порядку шляхом подачі відповідного позову до кредитора.
Проте, відповідач не надав суду жодних відомостей або доказів того, що укладений між сторонами кредитний договір є недійсним, через що такі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню, а тому позовні вимоги Пат «Укрсиббанк» в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Разом з тим, в забезпечення виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_1 11.06.2008 р., АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») уклав із ОСОБА_1 ОСОБА_6 поруки №210671, ОСОБА_4 – ОСОБА_6 поруки №210673, з ОСОБА_5 – ОСОБА_6 поруки №210676, відповідно до умов яких поручителі зобов’язались перед Кредитором відповідати в повному обсязі за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов’язань перед Кредитором, що виникли з вищевказаного кредитного договору.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.03.2017 року (03.05.2017 року набрало законної сили) визнано припиненим договір поруки №210676 від 11.06.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.06.2017 року (20.06.2017 року набрало законної сили) визнано припиненим договір поруки №210676 від 11.06.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4
У відповідності до Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.07.2018 року (03.05.2017 року набрало законної сили) визнано припиненим договір поруки №210671 від 11.06.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3
Отже, зобов’язання за договорами поруки припинені на підставі судових рішень, через що вимоги позивача пред’явлені до ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не можуть бути задоволені через відсутність зобов’язання останніх по погашенню кредитної заборгованості.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_1
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5 057 грн. 95 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11359009000 від 11.06.2008 року, яка складає 12 519,58 доларів США, що еквівалентно 320 346 грн. 24 коп., а саме: заборгованість за кредитом – 10 745,62 доларів США, що еквівалентно 274 954 грн. 83 коп., заборгованість за відсотками – 1 773,96 доларів США, що еквівалентно 45 391 грн. 41 коп., а також пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, яка складає 16 850 грн. 25 коп., а саме: за кредитом – 10 787 грн. 50 коп., за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками – 6 062 грн. 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5057 грн.95 коп.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд м. Миколаєва або безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено 18.12.2018 року.
Суддя Н.С. Тихонова
Судове рішення № 78640322, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 07.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/6051/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: