Рішення № 78639079, 12.12.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4093/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

12 грудня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Колошкіна П.І.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третіх осіб: Личаківського відділу Державної виконавчої служби міста Львова, Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зобов’язання повернути майно та відшкодувати матеріальну та моральну шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання повернути майно та відшкодувати матеріальну та моральну шкоди, покликаючись на те, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2015 року було прийнято рішення про стягнення з нього аліментів на дорослого сина в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку та доходу. Державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львова ОСОБА_2 від 10 червня 2015 року відкрито виконавче провадження, за наслідками якого було арештовано його автомобіль НОМЕР_1. Ухвалою ВССУ від 11 жовтня 2017 року скасовано рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2015 року. На підставі ухвали ВССУ від 11 жовтня 2017 року прийнято постанови Городоцького РВДВС ГТУЮ у Львівській області ВП № 54530162 від 27 листопада 2017 року, ВП № 51042703 від 29 листопада 2017 року «про закінчення виконавчого провадження» та ВП № 51042703 «про припинення розшуку майна боржника» від 29 листопада 2017 року. Але питання повернення його автомобіля, який був арештований, як наслідок неправового рішення судді Іршавського районного суду Закарпатської області, ніким не вирішується, автомобіль перебуває у незаконному триманні на арешт майданчику, до того ж за цей період він поніс значні збитки, втрати, шкоду. Просить зобов’язати відповідача повернути йому автомобіль НОМЕР_1, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 124800,00 грн., витрати на лікування у розмірі 12294,40 грн., шкоду завдану автомобілю внаслідок тримання на арешт майданчику, судові витрати у справі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, давши аналогічні пояснення, просить позов задовольнити,

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, наслідки неявки, відзив на позовну заяву не подав, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представники третіх осіб в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у їх відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2015 року було прийнято рішення про стягнення з позивача ОСОБА_1 аліментів на сина в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку та доходу.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 25 лютого 2016 року рішення Іршавського районного суду змінено та прийнято рішення про стягнення з позивача ОСОБА_1 аліментів на сина в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку та доходу.

Державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львова ОСОБА_2 від 10 червня 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №301/88/15-ц, виданий 15 квітня 2015 року Іршавським районним судом Закарпатської області, за наслідками якого було арештовано автомобіль позивача марки «Mercedes Benz 200E» державний номерний знак НОМЕР_2.

Ухвалою ВССУ від 11 жовтня 2017 року №6-14075св16 скасовано рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2015 року та апеляційного суду Закарпатської області від 25 лютого 2016 року.

На підставі ухвали ВССУ від 11 жовтня 2017 року № 6-14075св16 Городоцьким РВДВС ЕТУЮ у Львівській області прийнято постанови ВП №54530162 від 27 листопада 2017 року про закінчення виконавчого провадження та ВП №51042703 від 29 листопада 2017 року про припинення розшуку майна боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуми Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з наступними змінами, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи наведене, а також те, що виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на автомобіль позивача марки «Mercedes Benz 200E» державний номерний знак НОМЕР_2, закінчено, підстави арешту автомобіля відсутні, внаслідок чого утримання даного автомобіля на арешт майданчику є незаконним, грубо порушує права позивача ОСОБА_1 як власника такого автомобіля, а тому суд вважає, що відповідача слід зобов’язати повернути ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_1.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз’яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На переконання суду, позивачу, внаслідок незаконного утримування автомобіля НОМЕР_1, завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях позивача через порушення нормальних життєвих зв’язків, порушення установленого способу життя, внаслідок відсутності можливості користуватись належним йому автомобілем, а тому позовну вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, слід задовольнити частково в сумі 5000,00 грн., так як завдана позивачу моральна шкода за характером та тривалістю відповідає такому розміру.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, проте, позивачем не надано суду жодних належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, що витрати на лікування у розмірі 12294,40 грн. понесені виключно ним, на лікування саме позивача, а також, що такі витрати понесені саме внаслідок дій відповідача, а відтак, суд вважає, що у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити за її безпідставністю.

Крім того, позивачем не надано суду жодних належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів нанесеної автомобілю НОМЕР_1 майнової шкоди внаслідок утримування його на арешт майданчику, а також розміру такої шкоди, а тому, на переконання суду, у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити за її безпідставністю.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє часткове ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає, що з відповідача слід також стягнути на користь позивача 1409,60 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог та повернути позивачу 352,40 грн. судового збору внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 60, 88, 169, 208, 209, 212, 215-218, 224-226 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції у Львівській області повернути ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_1.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області /місто Львів, вулиця Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833/ на користь ОСОБА_1 /місто Городок, вулиця Шкільна, 11/5, рнокпп 2142800115/ 5000 /п’ять тисяч/ гривень моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на лікування, майнової шкоди – відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області /місто Львів, вулиця Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833/ на користь ОСОБА_1 /місто Городок, вулиця Шкільна, 11/5, рнокпп 2142800115/ 1409 /одну тисячу чотириста дев’ять/ гривень 60 копійок сплаченого судового збору.

Повернути ОСОБА_1 /місто Городок, вулиця Шкільна, 11/5, рнокпп 2142800115/ 352 /триста п’ятдесят дві/ гривні 40 копійок судового збору внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Копія вірна.

Суддя: Ліуш А.І.