Рішення № 78638343, 17.12.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/399/2018

Справа № 325/1291/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря судового засідання Орманджи Ф.К., розглянувши в смт. Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ “ПРИВАТБАНК"звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 березня 2010 року у розмірі 116905,21 грн. з підстав, передбачених ст.ст. 526, 610, 1054 ЦК України та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування вимог в позові зазначено, що 16 березня 2010 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (12.02.2018 року змінено назву на АТ КБ “ПРИВАТБАНК”) та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 3600,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.Відповідач, згідно ч.1 ст.634 ЦК України, підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із “Умовами та правилами надання банківських послуг”,“Правилами користування платіжною карткою” та “Тарифами банку”, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Згідно пунктів 2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач надала згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і надала право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Договором, який є укладеним відповідно до ч.2 ст.639, ч.2 ст.638, ч.2 ст.642 ЦК України, передбачені порядок та умови погашення кредиту і заборгованості по ньому, сплата нарахованих в період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат, а також наслідки невиконання умов договору. АТ КБ “ПРИВАТБАНК” свої зобов’язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 31 травня 2018 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 116905,21 гривень, яка складається із: 3518,65 грн. - тіло кредиту; 109920,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3466,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією за період з 16.03.2010 року по 30.07.2017 року. На теперішній час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ “ПРИВАТБАНК” .

Ухвалою судді від 13.11.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи та призначено справу до розгляду на 29.11.2018 року.

29.11.2018 року розгляд справи відкладено на 17.12.2018 року через першу неявку в судове засідання відповідача, а також ухвалою суду зобов’язано позивача викласти обставини щодо строку дії кредитної картки відповідача.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, при подачі позову подав клопотанням про розгляд справи за відсутності представника банку, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного вирішення справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1, яка про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень рекомендованим листом, в судові засідання не з’явилася без повідомлення причин неявки, заяву про розгляд справи без її участі та відзиву не подала.

При наявності зазначених умов на підставі статей 280, 281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із досліджених документів судом встановлено, що 16 березня 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, шляхом підписання сторонами заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, укладений договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3600,00 гривень, обумовивши пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.

Зазначені обставини підтверджуються анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, названими Умовами та Правилами, Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна”

Згідно п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У разі невиконання зобов’язань за договором позичальник зобов’язався на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення кредиту, оплати Винагороди Банку (п.2.1.1.5.6 договору).

Розмір обов'язкових щомісячних платежів, згідно довідки про умови кредитування, повинен складати 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів — до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який був наданий позивачем, вбачається, що відповідач користувалася кредитною карткою та погашення заборгованості за кредитом відбувалось періодичними платежами. Останній платіж здійснено 01.11.2015 року в сумі 132,9 гривень.

Станом на 31.05.2018 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 116905,21 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3518,65 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 109920,56 гривень, пеня та комісія за період з 16.03.2010 року по 30.07.2017 року.

Відповідачем не надано будь яких заяв, заперечень з приводу заявленої банком заборгованості, її розрахунку.

Згідно довідки, наданої банком на вимогу суду, встановлено, що за укладеним кредитним договором відповідачці видавалися кредитні картки № 4149437405570365 строк дії з 16.03.2010 р. до 08/13, № 5457082900103750 строк дії з 03.03.2011 р. по 12/14 та № 5211537452498012 строк дії з 05.09.2013 р. по 06/17.

Частиною 1 ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, Верховним Судом у п. 54 викладено наступний висновок: право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, враховуючи при застосуванні норм права до спірних правовідносин у відповідності до положень ч.4 ст.263 ЦПК України вищезазначені висновки, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог в частині нарахування процентів відповідно до умов договору після закінчення строку кредитування, тобто після 30.06.2017 року (строку дії картки).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення відсотків є частково обґрунтованими та підлягають до задоволенню у розмірі, нарахованих станом на 30.06.2017 року в сумі 51 275,08 грн.

Отже, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка складається з тіла кредиту 3518,65 гривень, заборгованості за процентами 51 275,08 грн. та пені у сумі 3466,00 гривень, а всього в сумі 58259,73 гривень.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім і документально підтверджені (платіжним дорученням № BOTM3B1Q4F від 03 липня 2018 року) судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить: 1762,00 грн. (судовий збір сплачений при подачі позову) х 58259,73 гривень (сума задоволених вимог позову) : 116905,21 грн.(сума пред'явлених вимог) = 878,09 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: вулиця Східна (Кірова), 49, село Дівнинське Приазовський район, Запорізька область, на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, буд.1Д) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 березня 2010 року в розмірі 58259 (п’ятдесят вісім тисяч двісті п’ятдесят дев’ять) гривень 73 копійки, яка складається із: 3518,65 гривень — тіло кредиту; 51275,08 гривень - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3466,00 грн. - заборгованості з пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” судові витрати в розмірі 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 09 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2018 року.

Суддя О.П. Пантилус