Вирок № 78638185, 18.12.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.12.2018

Справа № 320/360/17-к

Провадження №1-кп/320/71/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

суддів - Редька О.В. та Міщенко Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.,

прокурора - Гончара Д.С.,

потерпілої - ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження №12016080140005504 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, який є фізичною особою підприємцем, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,

за ст. 115 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2016, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись у салоні автомобіля Mitsubishi Outlander XL, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, який рухався по ґрунтовій дорозі вулиці Тополиної в місті Мелітополь та зупинився біля домоволодіння № 33, маючи умисел на вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, на ґрунті сталої особистої неприязні, у ході сварки, умисно, з метою вбивства, здійснив один постріл з наявного в нього при собі пістолету для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень і майданчиків «Safari-РФ 430» в голову ОСОБА_7, заподіявши йому, тілесне ушкодження у вигляді одиночного вогнепального сліпого поранення голови, що проникло в порожнину черепа, з пошкодженням правої півкулі головного мозку, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, після чого, продовжив рух у первинному напрямку, а потерпілий залишився на місці події.

Внаслідок ускладнення вказаного тілесного ушкодження розвитком дислокації головного мозку, 19.10.2016, о 07 годині 10 хвилин, в приміщенні комунальної установи «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування і швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради, настала смерть потерпілого ОСОБА_7 Тим самим, ОСОБА_3 умисно вбив ОСОБА_7

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 115 ч.1 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України не визнав та пояснив, що з 2014 року він спілкувався з сім'єю ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вони мали спільні інтереси щодо будівництва будинку, влаштування дороги, комунікацій. У зв'язку з тим, що його сусід перекрив дорогу, що унеможливлювало проїзд по вул.Північній, він їздив по вул. Тополина, де проживали ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Він часто зустрічався з ними, вони спілкувалися сім'ями. Влітку 2015 року їх стосунки були дружніми, вони ходили один до одного в гості. Але потім, між його дружиною та ОСОБА_1 стосунки погіршилися, та вони стали менше спілкуватися. 02.05.2016 його дружина прийшла до ОСОБА_8, де вже знаходилися подружжя ОСОБА_1. ОСОБА_1 стала образливо звертатися до дружини, звертаючи увагу на те, що у них немає дітей. Між ними виник словесний конфлікт та з цього часу вони припинили спілкування, але спілкування з ОСОБА_7 припинено не було, вони продовжували приятельські стосунки, мали наміри спільно будувати дорогу по вул. Тополина. 15.10.2016, вранці, він поїхав на полювання. Приблизно о 12 год. він повернувся та його відвезли на роботу, в магазин кровельних матеріалів, що по вул. Інтеркультурна, 21/2, де знаходилася його дружина. Він переклав всі свої речі у тому числі і мисливську зброю у свій автомобіль, на якому приїхала дружина. Приблизно о 17 год. вони повернулися додому. Після 19 год. йому подзвонив замовник та вони домовилися про зустріч біля магазину «Фієста». Коли він виїхав згадав, що з автомобілю не виклав рушницю, але вона була у чохлі тому не став повертатися. Він разом з дружиною під'їхали в район магазину «Фієста» де чекали замовника. Приблизно о 20 год. під'їхав автомобіль Шевролет, яким користувався ОСОБА_7 За кермом автомобіля була ОСОБА_1, яка почала перелазити з водійського сидіння на пасажирське. Коли вона вилізла вони зрозуміли, що вона була нетвереза, було смішно це спостерігати, та дружина почала жартома фотографувати на мобільний телефон, щоб потім показати ОСОБА_7 ОСОБА_1 почала агресивно відповідати. Потім вона пішла в сторону магазина «Вина Мира», а він через дорогу пішов до замовника. Коли він йшов в жарт написав на автомобілі ОСОБА_7 слово «люстрація», так як машина була брудна. Після зустрічі із замовником він склав у сумку гроші в розмірі 140 000 грн., які той передав, та коли підходив до свого автомобілю побачив, що ОСОБА_1 від'їхала від магазину, при цьому їй ніхто в цьому не перешкоджав. Приблизно о 20 год.20 хв. він з дружиною поїхав в напрямок свого будинку за звичайним маршрутом по вул. Тополина, де рухався зі швидкістю приблизно 5-10 км/год. При цьому, вікно двері пасажирського сидіння було трохи відчинене, а вікно водійської двері було зачинено. Коли під'їхав до межі між будинками ОСОБА_1 та ОСОБА_8 він боковим зором побачив за купою піску ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а на протилежній стороні стояла ОСОБА_1 та ще один невідомий чоловік. Не доїхавши до купи піску 2-3 метри ці особи, по команді, стали в шеренгу, яку замикала ОСОБА_1, та почали зупиняти автомобіль, при цьому утримуючи передню його частину. Так як він не зупинявся вони почали наносити удари по нижній частині автомобілю. Він був вимушений зупинитися. Ці особи почали кричати нецензурною лайкою, ОСОБА_1 підбігла до дружини, почала наносити їй удари по голові, зірвала шапку. Він заблокував вікно. Вказані особи бігали біля автомобілю та наносили удари по передній його частині, по стійкі, вимагали від них вийти з автомобілю, щоб розібратися, поводили себе агресивно, нанесли удар цеглою зверху кузова автомобіля над пасажирським сидінням. Він не мав можливості проїхати, так як бачив, що біля фар постійно хтось стоїть. Він дістав з бардачка пістолет, переклав його в ліву руку, відчинив вікно на 5-7 см. Машину продовжували розштовхувати. Він хотів уникнути конфлікту та уїхати, тому крикнув, щоб надали можливість проїхати, та попередив, що буде стріляти. В цей час він бачив ОСОБА_10 біля фари автомобіля. Він тримав пістолет в лівій руці вертикально, ледь відхиливши до лобового скала, при цьому ствол був на рівні вигину скла. Він побачив боковим зором, що біля дверей автомобілю нікого немає та здійснив постріл. Після пострілу всі відскочили від машини та він різко від'їхав, зупинившись через 10-15 м. у зв'язку з тим, що на дорозі була яма. Він викликав поліцію, повідомив, що на них здійснено напад, побили жінку. Коли приїхав до дому виклав з машини речі, переніс у сейф рушницю, пістолет поклав на стіл. Також приїхали працівники поліції за його викликом, які залишилися чекати групу. Через 1-2 години приїхала група працівників поліції та повідомили, що він обвинувачується у вбивстві. Наміру вбивати ОСОБА_7 у нього не було. Коли він здійснював постріл він був впевнений, що поруч з ним нікого не було, яким чином ОСОБА_7 опинився біля дверей машини пояснити не може, можливо його хтось штовхнув. Він не заперечує, що смерть ОСОБА_7 настала в результаті здійсненого ним пострілу, але все сталося випадково, через необережність. В око він не цілився, а здійснював постріл вгору з тим, щоб відлякати осіб, які перешкоджали йому проїхати, оскільки хвилювався за своє життя, життя своєї дружини та майно, що знаходилося в машині. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди визнає частково на суму 100000 грн. кожній потерпілій. Він добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

В ході проведення слідчого експерименту, відеозапис якого був досліджений в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив свої показання щодо подій, які сталися 15.10.2016 біля будинку АДРЕСА_2, при цьому зазначив, що особи, які перегородили дорогу, наносили удари тільки по нижній частині кузова автомобіля спереду. /т. 1 а.с. 179-185/

Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення його винуватість повністю підтверджується іншими доказами, зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що у вересні 2015 року їх родина переїхала проживати в будинок по АДРЕСА_2, в якому до цього часу велися ремонті роботи. З подружжям ОСОБА_11 вона познайомилася в червні 2015 року на дні народження у ОСОБА_8, який з родиною проживає по сусідству з ними. Подружжя ОСОБА_11 проживають на вулиці Північна, що через городи. Після 2-3 місяців знайомства, з серпня 2015 року, на адресу її сім'ї, від ОСОБА_11, почали надходити погрози, яка дзвонила на її мобільний телефон, зверталася до неї, дочки та чоловіка, говорила, що незабаром вона буде жити одна, дочка дізнається як жити без батька, а її чоловіка, який займав керівну посаду в ПАТ «Мелітопольгаз», звільнять з роботи. Їх сім'я на ці погрози не звертала уваги, але обмежилися у спілкуванні з ОСОБА_11. Такі погрози надходили також у грудні 2015 року. 02 травня 2016 року, коли вони з чоловіком були в гостях у ОСОБА_8, до них прийшла також ОСОБА_11, яка за столом почала знову висловлювати погрози чоловіку щодо його звільнення з роботи, а на її адресу висловлювалася образними зауваженнями щодо її зовнішності. Щоб уникнути конфлікту вони з чоловіком пішли додому. Але, ОСОБА_11 не зупинялася, продовжувала дзвонити їй на мобільний телефон, надіслала SMS повідомлення з образливим текстом побажання смерті. Вона з цього приводу звернулася до поліції, але будь-якого рішення за її зверненням прийнято не було. З того часу вони взагалі припинили свої спілкування з ОСОБА_11. 15.10.2016 до них в гості прийшли подружжя ОСОБА_8 та рідний брат чоловіка, ОСОБА_10, з якими вони спілкувалися на кухні. Через деякий час чоловік попросив її поїхати в магазин за хлібом. Приблизно о 19 год.40 хв. вона на службовому автомобілі «Шевролет», який з 2011 року знаходився у користуванні її чоловіка, під'їхала до магазину «Фієста», та побачила, що від магазину від'їжджав автомобіль ОСОБА_3 Коли вона вийшла з машини та пішла до магазину, побачила, що ОСОБА_3 знову припаркував автомобіль. Вона зайшла в магазин, скупилася, а коли вийшла то побачила, що ОСОБА_3 бігає біля машини, на якій вона приїхала, та знімає на мобільний телефон, при цьому говорив, що дружина першого заступника голови ПАТ «Мелітопольгаз» їздить на службовому автомобілі, потім написав на багажнику слово «люстрація». ОСОБА_11 в цей час сиділа в машині. ОСОБА_3 не надавав їй можливості сісти за кермо. Оскільки ОСОБА_11 був у нетверезому стані, вона нічого йому не казала, та щоб не провокувати на конфлікт ніяк не реагувала на його поведінку та пішла додому, де про все розповіла чоловіку. Чоловік її заспокоїв та сказав, щоб вона пішла та пригнала машину. Вона знову пішла до магазину, щоб пригнати машину додому. Коли вона підійшла до магазину то побачила, що ОСОБА_11 знаходяться біля своєї машини, багажник якої був відчинений, а в руках тримають стаканчики з прозорою рідиною. Щоб відвернути їх увагу вона сіла на пасажирське сидіння автомобіля. ОСОБА_3 від'їхав та сховався за кут будинку. Коли вона сіла за кермо, під'їхав ОСОБА_3 та машиною заблокував їй виїзд, зупинившись позаду неї, що не давало їй можливості проїхати. ОСОБА_11 вийшла з машини та почала її знімати через скло двері та лобове скло автомобіля. Така подія відбувалася протягом приблизно п'яти хвилин, після чого ОСОБА_3 звільнив проїзд та вона поїхала, а ОСОБА_3 поїхали слідом за нею. Коли вона під'їхала до двору свого будинку, її чоловік, його брат та ОСОБА_8 знаходилися у дворі. Вона заїхала у двір. Коли вона з чоловіком зачиняли ворота, його брат стояв біля купи піску та курив. Закрив ворота чоловік підійшов до брата. В цей час біля них зупинився автомобіль ОСОБА_3 ОСОБА_11 вийшла та образливо звернувшись до неї сказала, щоб вона виходила. Вона підійшла до двері пасажирського сидіння, а ОСОБА_11 сіла у машину, при цьому двері залишалися відкритими. Вона помітила, що ОСОБА_3 правою рукою щось шукав в тому місці, де знаходиться коробка передач, а ОСОБА_11 сказала: «таких як ти треба вбивати». Вікно водійської двері на половину було відчинене та вона через відкриті пасажирські двері та вікно водійської двері бачила верхню частину тулуба чоловіка (з поясу до підборіддя ), який стояв біля цієї двері на відстані 10-15 см. та його брата, який стояв поруч на відстані приблизно 15 см. ОСОБА_8 в цей час стояв блищи до лівої фари автомобіля. Потім ОСОБА_3 провів руку, витягнув її через груди та ліве плече в сторону вікна, і вона почула звук схожий на хлопок, після чого автомобіль зразу же від'їхав. Приблизно через 20 м. автомобіль зупинився, двері зачинилися, та ОСОБА_3 поїхали. Вона підійшла до чоловіка, який тримав руку на оці, то побачила, що воно у нього поранене. Коли машина ОСОБА_3 від'їхала праворуч від чоловіка знаходився його брат, ліворуч - ОСОБА_8, який вже підійшов до чоловіка. Потім чоловіка відвезли в лікарню, але від отриманого поранення в область голови він помер. З часу як автомобіль ОСОБА_3 зупинився біля чоловіка та його брата до пострілу здійсненого ОСОБА_3 в око чоловіку, пройшло приблизно одна хвилина. Ніхто з присутніх по автомобілю ОСОБА_3 не бив та будь-яких дій відносно нього та ОСОБА_11 не здійснював, ніякої бійки з ОСОБА_11 не було. Позов про відшкодування моральної шкоди підтримує. ОСОБА_11 частково відшкодував моральну шкоду переказавши їй загалом 47 000 грн. Грошові кошти в розмірі 3250 грн. переказом від 07.11.2017 вона не отримувала.

Потерпіла ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що з вересня 2015 року її батьки проживають по АДРЕСА_2. Ніяких конфліктів з родиною ОСОБА_11 спочатку не було. Влітку 2015 року вона разом з батьками була в гостях у ОСОБА_11. В ході спілкування ОСОБА_11 стала її ображати, говорила, що вона буде бідною, буде працювати у неї прислугою, дізнається як жити без батька та знищить їх. При цьому, ОСОБА_3 образливих речей сам не висловлював, але погоджувався зі своєю дружиною, казав, що все так і буде. Вона не надала значення цим словам, так як ОСОБА_11 була тоді нетвереза. Але, наступного дня ОСОБА_11 подзвонила матері та сказала, що все, що вона казала на її адресу є правдою та збудеться. Їх родина не вступала в конфлікт з ОСОБА_11, але вони припинили спілкування. 15.10.2016 вона знаходилася в м. Харків де навчається на денній формі навчання. Про те, що сталося в цей день мати по телефону їй нічого не сказала, тільки запропонувала приїхати додому. Коли вона приїхала додому, мати розповіла, що 15.10.2016 в гостях був брат батька, ОСОБА_10, та сусід ОСОБА_8 з дружиною. За проханням батька мати, на службовому автомобілі останнього, поїхала в магазин «Фієста» за хлібом, де її став знімати ОСОБА_3, при цьому кричав, що дружина заступника голови ПАТ «Мелітопольгаз» користується службовим автомобілем. Мати пішла додому, а коли повернулася за автомобілем ОСОБА_3 перегородив їй дорогу. Коли мати заїхала у двір будинку батько з чоловіками вийшли за двір, біля них зупинився автомобіль ОСОБА_3 Батько спитав у ОСОБА_3, що він хоче від їх сім'ї, ОСОБА_11 сказала, що таких як вони треба вбивати і ОСОБА_3 здійснив постріл в око батька, після чого від'їхали. Дружніх відносин з сім'єю ОСОБА_10 батьки не підтримували, спілкувалися як з сусідами, зі своєї сторони конфліктів не допускали, а на поведінку ОСОБА_11 не реагували, намагалися уникнути спілкування. Цивільний позов про стягнення моральної шкоди в сумі 300000 грн. підтримує.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що з 2014 року він проживає по сусідству з сім'єю ОСОБА_10. З цього часу він також знайомий з ОСОБА_3 Вони спілкувалися сім'ями ходили один до одного в гості. Але 02.05.2016 стосунки між ними були припинені у зв'язку з тим, що дружина ОСОБА_3 ображала його дружину та дружину ОСОБА_7, образливо висловлювалася на їх адресу, створювала конфліктні ситуації, надсилала ОСОБА_1 SMS повідомлення з погрозами. 15.10.2016 їх запросив в гості ОСОБА_7 Приблизно о 19 год. він разом з дружиною прийшли в будинок ОСОБА_7 де також знаходився брат ОСОБА_7 Вони сиділи за столом, спілкувалися, а приблизно о 20 год. ОСОБА_1 поїхала на службовому автомобілі свого чоловіка в магазин. Через 20-30 хвилин вона повернулася та сказала, що ОСОБА_11 знімає її на мобільний телефон. Він запропонував піти до магазину та пригнати автомобіль, але ОСОБА_7, щоб уникнути конфлікту, сказав дружині, щоб та заспокоїлася та пішла за автомобілем сама. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_1 повернулася на автомобілі та заїхала у двір. ОСОБА_7 зачинив ворота. Його дружина була на порозі будинку, а він вийшов за двір куди трохи раніше вийшов ОСОБА_7 та його брат, ОСОБА_10 Коли він вийшов за двір будинку, біля воріт вже зупинився автомобіль ОСОБА_3 ОСОБА_7 стояв біля водійської двері, праворуч від нього знаходився ОСОБА_10, він став на відстані двох метрів від переднього лівого крила автомобіля ОСОБА_3, ближче до воріт, а ОСОБА_1 стояла біля пасажирської двері. ОСОБА_7 через відчинене вікно водійської двері автомобіля ОСОБА_3 спокійно з ним про щось розмовляв. Він тільки почув, що ОСОБА_10 спитав у ОСОБА_3, що той хоче від його дружини. Приблизно через хвилину він почув звук пострілу. ОСОБА_7 схватився за око, а ОСОБА_3 різко від'їхав. Проїхавши 25-30 метрів ОСОБА_3 зупинився на декілька секунд та поїхав. ОСОБА_7 пішов у будинок, де втратив свідомість. По машині ОСОБА_3 ніхто не бив, дорогу йому не перекривали, будь-яких інших осіб разом з ними також не було. Зі слів ОСОБА_1 йому відомо, що ОСОБА_3 біля магазину знімали її на відео, написали на автомобілі слово «люстрація». ОСОБА_3 мав можливість проїхати до свого будинку і іншими дорогами.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що з 2014 року вони проживають в будинку по сусідству з ОСОБА_1. З цього часу також знайомі з родиною ОСОБА_3. Спочатку між ними були дружні стосунки, вони спілкувалися. В травні 2016 у них в гостях були ОСОБА_7 та ОСОБА_1 Потім прийшла ОСОБА_11 та вчинила конфлікт з ОСОБА_1, ображала її, а потім надсилала їй SMS повідомлення з погрозами. 15.10.2016 ОСОБА_7 запросив її з чоловіком в гості. Приблизно о 19 год. вони прийшли в будинок ОСОБА_7, де також був брат ОСОБА_7, ОСОБА_14 Через деякий час ОСОБА_1 на автомобілі поїхала в магазин. Потім повернулася пішки та сказала, що біля магазину зустріла ОСОБА_11, яка знімала її на мобільний телефон, попросила чоловіка піти та забрати машину. ОСОБА_7 сказав, щоб ОСОБА_1 сама забрала машину і та пішла. Коли ОСОБА_1 повернулася на автомобілі, загнала його у двір. ОСОБА_7 пішов зачиняти ворота, ОСОБА_10 курив біля воріт, її чоловік теж вийшов за двір. Вона залишалася на порозі будинку, а тому, не бачила, що сталося за двором та як під'їхав на автомобілі ОСОБА_3 Вона бачила, як ОСОБА_1 заходив в будинок тримаючись за око та сказав, що ОСОБА_3 здійснив постріл. Коли вона стояла на порозі будинку чула звук схожий на «хлопок», але тоді вона не зрозуміла, що це був постріл. Вона також бачила світло фар коли автомобіль під'їдав та від'їдав. З того моменту як чоловіки вийшли за двір та стався постріл пройшло дуже мало часу, вона навіть не встигла надіти взуття.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 15.10.2016, приблизно о 14 год., він приїхав до свого брата ОСОБА_7, допомагав обробляти м'ясо. Приблизно о 19 год. в гості прийшли сусіди, ОСОБА_8 з дружиною. Вони сиділи за столом, спілкувалися. Під час вечері брат попросив свою дружину поїхати в магазин за харчами. Приблизно через 30 хв. ОСОБА_1 подзвонила на його мобільний телефон, так як не змогла додзвонитися брату, та сказала, що вона стоїть біля воріт. Коли вона зайшла в будинок, то розповіла, що біля магазину її знімають на відео, попросила брата забрати машину. ОСОБА_7 сказав, щоб вона сама йшла за машиною. Їм здавалося, що ОСОБА_1 довго не повертається, тому вони вийшли з будинку та брат подзвонив дружині на мобільний телефон. ОСОБА_1 сказала, що вже під'їжджає, відчинили ворота та він вийшов за двір де палив. Коли ОСОБА_1 заїхала у двір ОСОБА_7 зачинив ворота. Біля їх двору зупинився автомобіль ОСОБА_3 Брат пішов до водійської двері автомобіля, він також пішов за ним та стояв поруч праворуч від нього на відстані приблизно 50 см. Коли ОСОБА_7 підійшов, скло опустилося і він спитав ОСОБА_3 «що ти хочеш від моєї дружини?». ОСОБА_3 наставив у вікно, яке було відчинено приблизно на 1/3 частину, пістолет, на що брат сказав:- «прибери «пукалку», я не боюся». ОСОБА_3 прибрав пістолет, наклонився до скла та спитав «Ти впевнений?». Брат відповів, що впевнений. ОСОБА_3 вирівнявся, навів пістолет в область обличчя та здійснив постріл, після чого різко тронувся з місця, при цьому пасажирська двері не встигла зачинитися. Приблизно через 30 метрів ОСОБА_3 зупинився та він бачив ліхтарі автомобіля. Потім він побачив кров на обличчі брата і повів його в будинок. Коли він з братом стояв біля водійської двері ОСОБА_1 знаходилася біля пасажирської двері, яка була відкрита, та розмовляла з ОСОБА_11, яка підвелася з сидіння. Він чув як ОСОБА_1 спитала «на що ви це робити?». ОСОБА_8 стояв біля лівого крила і він підійшов трохи пізніше. Ніхто з присутніх по автомобілю не бив, машину не утримував, дорогу не перегороджував. ОСОБА_3 в будь-який мить мав можливість від'їхати, що він і зробив після пострілу. Застосовувати зброю не було ніякої необхідності, оскільки з їх боку не було ніякої агресії та у них не було будь-яких предметів.

Згідно протоколу огляду місця події, відеозапис якого був досліджений у судовому засіданні, 25.10.2016 було оглянуто ділянку місцевості перед домоволодінням АДРЕСА_2, яка розташована безпосередньо перед огорожею домоволодіння та має розміри 10х20м. з покриттям у вигляді ґрунту. З фронту ділянка відмежована границею проїзної частини вулиці, яка має ґрунтове покриття, ліворуч умовною лінією краю домоволодіння /лівого/, перпендикулярно дороги; праворуч - умовною лінією правого краю вказаного домоволодіння. З тилу ділянка місцевості, що є містом події, огороджена цегляним парканом домоволодіння №33. В 5 м. від лівого краю вказаної ділянки, на ґрунті, наявна куча піску. В 10 м. від лівого краю ділянки знаходяться двостворчаті ворота, праворуч від них - хвіртка. На час огляду ворота закриті, не ушкоджені, хвіртка - відкрита, не ушкоджена. При вході на територію домоволодіння розташована ділянка з покриттям із бетонної тротуарної плитки, прямо навпроти воріт - будинок, праворуч - гараж, на вхідних воротах якого, зверху, закріплений прожектор. Праворуч, біля будинку, на подвір'ї, знаходиться автомобіль Shevrolet синього кольору державний номер НОМЕР_6, на кришці капоту якого мається рукописний напис «люстрация» та стрілка в напрямку салону автомобіля, яка виконана вірогідно пальцем руки. / т.1 а.с. 66-71/

Згідно протоколу огляду 08.12.2016 був оглянутий виданий ОСОБА_3 мобільний телефон Самсунг в корпусі білого кольору. При переході в меню «Галерея» висвітлюються 4 файли зображення: 20161015. jpg, створений 15.10.2016 о 20:19; 20161015_201942. jpg, створений 15.10.2016 о 20:19; 20161015 201958 . jpg, створений 15.10.2016, о 20:19; 20161015_202222. jpg, створений 10.10.2016 о 20:20. Вказані файли зображують фотознімки, що скопійовані на лазерний оптичний диск ДВД-Р, який був оглянутий в судовому засіданні. Вказані фотознімки виконані за умови темного часу доби, та на них зображено: на першому - як жінка зі світлим волоссям сідає в легковий автомобіль темного кольору (або виходить із нього) через передні пасажирські двері, на другому - той же автомобіль, салон якого порожній; на третьому знімку - таж сама жінка на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля; на четвертому фотознімку - невідома особа, обличчя якої скрито сонцезахисним козирком - на водійському сидінні того ж автомобіля. /т. 1 а.с. 176-178/

В судовому засіданні обвинувачений підтвердив, що це фотознімки із зображенням ОСОБА_1, яку фотографувала його дружина біля магазина «Фієста» 15.10.2016.

Згідно висновку експерта № 449 від 07.12.2016 причиною смерті ОСОБА_7 явилось одиночне вогнепальне сліпе поранення голови проникаюче в порожнину черепа, з пошкодженням правої півкулі головного мозку, що ускладнилося розвитком набряку дислокації головного мозку.

На трупі ОСОБА_7 виявилося одиночне вогнепальне сліпе поранення голови, проникаюче в порожнину черепу, з локалізацією вхідної рани в область правого ока з пошкодженням м'яких тканин правого ока, крововиливом в білкову оболонку правого очного яблука, дірчастого перелому правої очноямкової пластини лобової кістки, пошкодженням твердої мозкової оболонки на базальній поверхні праворуч, м'яких мозкових оболонок на базальній поверхні правої лобної долі, крововиливом під тверду мозкову оболонку на базальній поверхні праворуч, крововиливом під м'які мозкові оболонки на базальній поверхні праворуч, крововиливом під м'які мозкові оболонки на базальній поверхні правої лобової долі з переходом на конвекситальну поверхню правої лобової і скроневої часток, пошкодженням речовини правих лобової та скроневої часток мозку, крововиливом в шлуночки мозку.

Вогнепальне поранення у ОСОБА_7, що ускладнилося розвитком набряком, дислокації головного мозку, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Рана правого ока переходить в прямолінійний рановий канал довжиною біля 12 см, що йде в напрямку спереду назад кілька знизу вгору. По ходу ранового каналу пошкоджені м'які тканини правого ока, права глазнична частина лобової кістки, тверда та м'яка мозкові оболонки, праві лобні та скроневі частки головного мозку. Вкінці раневого каналу виявлено металеве чужорідне тіло неправильно-округлої форми, діаметром 4-5 мм.

Враховуючи зовнішній вид, характер пошкоджень по ходу раневого каналу, виявлення вкінці раневого каналу чужорідного тіла неправильно-округлої форми діаметром біля 4-5 мм, дають підстави вважати, що вогнепальне поранення у ОСОБА_7 могло утворитися в результаті пострілу зі зброї під патрон калібру 4,5 мм.

Взаєморозташування потерпілого та нападника могло бути різним з дотриманням умови, що область з пошкодженою поверхнею повинна бути доступною для заподіяння, напрямок пострілу повинен відповідати направленню раневого каналу (спереду назад кілька знизу вгору). Враховуючи зовнішній вид пошкоджень по ходу раневого каналу, їх характер, записи історії хвороби, дають підстави вважати, що вказане вогнепальне поранення було спричинено ОСОБА_7 незадовго до надходження його в стаціонар (15.10.2016 о 21 год. 03 хв.). Можливість здійснення потерпілим активних цілеспрямованих дій, в тому числі кричати, пересуватися, звати на допомогу є малоймовірним.

Тілесних ушкоджень не пов'язаних з настанням смерті, пошкоджень, що характерні для ударів руками, ногами та іншими предметами, пошкоджень, що характерні для боротьби та самозахисту, різаних, колотих, колото-різаних ран на трупі ОСОБА_7 не виявлено. Смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07 год.10 хв. /т.1 а.с.98- 107/

Металеве чужорідне тіло неправильно-округлої форми, діаметром 4-5 мм., що було виявлене вкінці ранового каналу було оглянуто в судовому засіданні.

Згідно протоколу огляду місця події, відеозапис якого був досліджений в судовому засіданні, 16.10.2016 було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_3 що розташована праворуч від проїзної частини вулиці в напрямку збільшення нумерації. На території домоволодіння, по центру ділянки, що має покриття у вигляді тротуарної плитки, на відстані 9 м. від воріт знаходиться легковий автомобіль Mitsubishi Outlander XL чорного кольору, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, в ході огляду якого виявлено ушкодження у вигляді нещільно прилягаючої металевої пластини, розташованого спереду праворуч. В салоні автомобіля на задньому сидінні знаходиться барсетка з тканини чорного кольору, в якій полімерний пакет з грошовими коштами купюрами 500,100 грн. в сумі 37000 грн., полімерний пакет з грошовими коштами купюрами 200,500 грн. в сумі 47400 грн., полімерний пакет купюрами 200 грн. в сумі 12200 грн., купюра 50 грн., купюра 1 грн., гаманець зі шкіри чорного кольору, в якому знаходяться банковські картки на ім'я ОСОБА_3, грошові кошти в сумі 14300 грн. купюрами 500,100 грн. Під водійським сидінням ззаду знаходиться порожня скляна пляшка «джин-тонік» 0,3 л., дерев'яна біта, під пасажирським сидінням знаходиться порожня скляна пляшка «джин-тонік» 0,3 л, в багажнику - запасне колесо. В будинку, в гостинній кімнаті на столі знаходиться предмет з металу схожий на револьвер чорного кольору з написом на правому боці «Зроблено в Україні» ТОВ «Латек», на лівому боці «К26262, РФ430, SAFARI -S». Барабан споряджений гільзами з металу білого кольору, діаметром близько 4,5 мм, венця яких мають розширення. Гільзи № 1,7,8 мають сліди впливу ударника. В ході огляду проводилася обробка автомобіля, його предметів та поверхонь дактилопорошком. В ході обробки виявлено 2 сліди на зовнішній поверхні передніх пасажирських дверей. На поверхні капоту автомобіля виявлено 2 сліди папілярних узорів, на зовнішній поверхні водійських дверей виявлено та вилучено 3 сліди папілярних узорів, на зовнішній поверхні пасажирських дверей виявлено 2 сліди папілярних узорів. В салоні автомобіля взято проби на продукти пострілу з внутрішньої поверхні скла водійських дверей, а також змиви з поверхні ролевого колеса, внутрішньої водійської двері. Револьвер, гільзи, патрони, сліди та змиви було вилучено. / т.1 а.с.74-84/.

Згідно висновків експерта № 574-3 від 24.11.2016 револьвер, вилучений 16.10.2016, в ході проведення огляду приміщення будинку ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 відноситься до револьверів для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень і майданчиків (тирів і стрільбищ), виробництва українського підприємства «Латек», моделі, «SAFARI -РФ430» калібру 4 мм заводський номер НОМЕР_10, виготовлений промисловим способом, в якому будь-яких змін в конструкції не виявлено, придатний до стрільби патронами Флобера кільцевого запалення калібру 4 мм. Вилучені з будинку ОСОБА_3 3 гільзи є частинами патронів Флобера кільцевого займання калібру 4 мм, а саме гільзами, виготовлені промисловим способом, на поверхні яких є сліди деталей зброї, з якої вони були стріляні та придатні для ідентифікації. Вилучені гільзи стріляні з наданого на дослідження револьверу «SAFARI -РФ430» № НОМЕР_10. Вилучені в ході огляду будинку ОСОБА_3 6 патронів є патронами Флобера кільцевого запалення калібру 4 мм, виготовлені промисловим способом та до боєприпасів не відноситься. /т.1 а.с. 92-96/

Речові докази револьвер та гільзи були оглянуті в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив належність йому вказаного револьверу, з якого він вчинив постріл.

Згідно протоколу огляду 19.10.2016 був оглянутий телефон Нокіа 302 в корпусі білого кольору, при вході в меню «Настройки - о телефоне» висвітлюється інформація: «Мой номер телефона НОМЕР_7». При переході в меню: «сообщения - входящие» на дисплей виводяться вхідні повідомлення: 02.05.2016, 20:02:05, від абонента НОМЕР_8 наступного змісту: «Ти тварь (сдохни)», 02.05.2016 о 20:11:13

Від абонента НОМЕР_8 наступного змісту: «Урода сдохни». /т.1 а.с. 109-110/.

Потерпіла ОСОБА_1 підтвердила, що номер її мобільного телефону НОМЕР_7, а свідок ОСОБА_11 підтвердила, що «НОМЕР_8» це номер її мобільного телефону.

Текст повідомлення від ОСОБА_11 підтверджує показання потерпілої ОСОБА_1 щодо погроз на її адресу та наявність неприязних стосунків з сім'єю ОСОБА_11.

Наявність неприязних стосунків сім'ї ОСОБА_11 підтвердила і потерпіла ОСОБА_12, яка зазначила, що ОСОБА_3 завжди підтримував свою дружину, коли та образливо ставилася до їх сім'ї та вчиняла конфлікти.

Наявність неприязнених стосунків з боку сім'ї ОСОБА_3 підтверджується і фактичними обставинами у кримінальному провадженні. ОСОБА_7 займав відповідальну посаду в ПАТ «Мелітопольгаз», в його користуванні знаходився службовий автомобіль, який використовувався ним в особистих цілях, що дає підстави вважати, що написане ОСОБА_3 на автомобілі слово «люстрація», що має одне із значень як процес очищення від влади та обмеження в правах осіб, які були викриті в злочинній діяльності за час їх роботи державними службовцями при правління відстороненого від влади режиму, стосується безпосередньо ОСОБА_7

Доводи обвинуваченого та свідка ОСОБА_11 про те, що SMS повідомлення писала колишня няня останньої суд вважає безпідставними. Вказані SMS повідомлення були направлені саме з мобільного телефону, що знаходиться у користуванні ОСОБА_11, в день, коли стався конфлікт між останньою та ОСОБА_1, присутність особи, на яку посилається ОСОБА_3 та ОСОБА_11 як на автора тексту повідомлення, під час конфлікту не встановлено.

Посилання сторони захисту на те, що вказані SMS повідомлення отримані в межах перевірки заяви ОСОБА_1 про погрози її життю не є належними та допустимими доказами безпідставні.

Мобільний телефон потерпілої, в якому наявні вищезазначені SMS повідомлення, був оглянутий в рамках даного кримінального провадження, що зафіксовано у відповідному протоколі огляду, /т.1 а.с. 109-110/ який суд оцінює як належний та допустимий доказ.

В ході проведення 06.12.2016 слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_1, відеозапис якого був досліджений в судовому засіданні, потерпіла розповіла про події, що мали місце 15.10.2016 біля будинку АДРЕСА_2 та показала своє місцерозташування, а саме біля дверей пасажирського сидіння, де сиділа ОСОБА_11, відстань відкритого вікна водійських дверей, біля яких стояв її чоловік, ОСОБА_7 та його брат, ОСОБА_10 та відстань між ними. /т.1 а.с. 111-114/.

В ході проведення 06.12.2016 слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10, відеозапис якого був досліджений в судовому засіданні, свідок розповів про події, що сталися 15.10.2016 біля будинку АДРЕСА_2 та показав, своє місцезнаходження, а саме праворуч від ОСОБА_7 на відстані приблизно 50 см від останнього, та місцезнаходження потерпілого ОСОБА_7, на відстані 40 см від водійської двері автомобіля ОСОБА_3, як потерпілий знаходячись біля водійської двері автомобіля, через її опущене скло, приблизно на 30-35 см., задав ОСОБА_3 питання, «що той хоче від його дружини», як ОСОБА_3, сидячі на водійському сидінні автомобіля в пів обороту до вікна, наставив в область голови потерпілого пістолет, на що останній відповів, щоб той його убрав, він не боїться, як ОСОБА_3, спитавши через вікно у ОСОБА_7 чи впевнений той, повторно направив пістолет в область голови потерпілого та вистрелив в обличчя, після чого автомобіль тронувся з місця і поїхав в первинному напрямку. /т.1 а.с. 116-124/

Згідно висновків експерта № 993 від 30.12.2016 тілесне ушкодження у ОСОБА_7 могло утворитися при обставинах, вказаних свідком ОСОБА_10 при проведенні слідчого експерименту 06.12.2016. Утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_7 при обставинах вказаних ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту 07.12.2016 є малоймовірним /т.1 а.с. 190-191/

В судовому засіданні експерт ОСОБА_15 підтвердив, що за результатами проведених слідчих експериментів, відеозаписи та стенограми яких йому було надано для дослідження, він зробив висновок про те, що тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли утворитися при обставинах, вказаних свідком ОСОБА_10 Утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 при обставинах, вказаних ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту є малоймовірним. Розташування ранового каналу встановленого при експертизі трупа ОСОБА_7 спереду назад кілька знизу вгору ближче до горизонтального, при вертикальному положенні тіла свідчить про те, що більш ймовірно, що потерпілий наклонив голову при розмові з водієм при умові, що вікно водійської двері автомобіля було відчинено приблизно на 25-30 см. При цьому він враховував співвідношення голови та стволу пістолета, який повинен був направленим більш вертикально. Отримання тілесного ушкодження з урахуванням наявного ранового каналу при відчиненому вікні на 5 см, як вказував ОСОБА_3, є малоймовірним. Враховуючи об'єм стволу пістолета через незначну відстань у вікні, 5 см., та вертикальне направлення пістолету, отримання тілесного ушкодження, виявленого у потерпілого, є малоймовірним. При цьому постріл був здійснений з близької відстані, а ствол пістолету був направленим в область ока.

В ході проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8, відеозапис якого був досліджений в судовому засіданні, свідок розповів про події, що мали місце 15.10.2016 біля будинку АДРЕСА_2 та показав своє місто знаходження, а саме на відстані приблизно 2 метри від переднього лівого крила автомобіля ОСОБА_3; місцезнаходження ОСОБА_7, який стояв біля водійської двері, а праворуч від нього знаходився ОСОБА_10; місцезнаходження ОСОБА_1, яка стояла біля двері пасажирського сидіння. При цьому свідок ОСОБА_8 пояснив, що чув як ОСОБА_7 ввічливо запитав у ОСОБА_3, що той хоче від його дружини, почув звук схожий на «хлопок», після чого підійшов до братів ОСОБА_7, та побачив, що ОСОБА_7 тримається руками за обличчя. В цей час ОСОБА_3 різко від'їхав з місця та проїхавши приблизно 25 м. зупинився на декілька секунд після чого поїхав далі. / т.1 а.с. 129-132/

Пояснення потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8 під час проведення слідчих експериментів суттєво не відрізняються від тих, які вони давали в ході допиту в судовому засіданні, узгоджуються між собою та спростовують показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_11 щодо обставин подій, які мали місце 15.10.2016 під час здійснення ОСОБА_3 пострілу в обличчя ОСОБА_7, місце розташування їх учасників, їх кількості, відстані відчиненого вікна водійської двері приблизно на 5-7 см, перешкоджання руху автомобіля обвинуваченого шляхом нанесення по ньому ударів та розгойдування, тощо.

Сторона захисту посилається на наявність протиріч в показаннях свідків під час досудового розслідування та в судовому засіданні, вказуючи на те, що свідок ОСОБА_10 під час допиту на досудовому розслідуванні вказував на те, що ОСОБА_7 махнув рукою після чого автомобіль ОСОБА_3 зупинився, а в судовому засіданні пояснив, що автомобіль ОСОБА_3 зупинився біля двору.

В ході повторного допиту свідок ОСОБА_10 підтвердив показання, які надав суду в ході судового розгляду кримінального провадження, та пояснив, що можливо ОСОБА_7 і махнув рукою, але автомобіль він не зупиняв.

Показання свідка ОСОБА_10 в цій частині не спростовують фактичні обставини встановлені в судовому засіданні щодо здійснення обвинуваченим пострілу, від якого настала смерть потерпілого.

Вказуючи про наявність протиріч в показаннях свідка ОСОБА_8 сторона захисту посилається на те, що судом було відмовлено у долучені до матеріалів справи протоколу допиту цього свідка на досудовому розслідуванні.

Між тим, відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.

Вказаний свідок був безпосередньо допитаний в судовому засіданні і його показання є належним та допустимим доказом.

Враховуючи принцип диспозитивності, визначений ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

В ході допиту свідка ОСОБА_8 сторона захисту не з'ясовувала наявність протиріч для їх усунення у визначений КПК України спосіб з можливістю дослідження показань цього свідка, наданими ним в ході досудового розслідування, клопотання про повторний допит свідка для усунення протиріч при їх наявності, в судовому засіданні також не заявляла.

Згідно висновків експерта № 843 від 20.10.2016 яких-небудь тілесних ушкоджень у ОСОБА_16 не виявлено. /т.1 а.с. 115/

Згідно висновків експерта № 844 від 20.10.2016 яких-небудь тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 не виявлено. /т.1 а.с. 125-126/

Згідно висновків експерта № 845 від 20.10.2016 яких-небудь тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 не виявлено. /т.1 а.с. 127-128/

Згідно висновків експерта №824 від 17.10.2016 яких-небудь тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 не виявлено. /т.1 а.с. 146/

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 розладів психічної діяльності не виявив і не виявляє в цей час. У період інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявив. Отже, він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом в даний час він також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. /т.1 а.с.168-173/.

Доводи обвинуваченого про те, що біля будинку ОСОБА_10 йому перегородили дорогу потерпіла ОСОБА_1 та троє чоловіків, наносили удари по нижній частині кузова та цеглою по верху автомобіля намагаючись його зупинити, що перешкоджало йому рухатися далі, а тому він попередивши здійснив постріл, направивши пістолет через відкрите на 5 см. вікно вертикально вгору, суд вважає безпідставними та розцінює їх як спосіб захисту ОСОБА_3 від обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину. Ці доводи спростовуються зібраними у справі доказами, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_1 свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, як в судовому засіданні так і в ходе проведення слідчих експериментів, висновками експерта щодо можливості утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_7 при обставинах вказаних свідком ОСОБА_10 при проведенні слідчого експерименту, та малоймовірності їх отримання при обставинах вказаних ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту, які експерт підтвердив і в судовому засіданні.

Доводи обвинуваченого про те, що він здійснив постріл оскільки боявся за своє життя, життя своєї дружини та боявся втратити майно, що знаходилося в салоні автомобіля, знаходяться в протиріччі з показаннями самого ОСОБА_3, який стверджував, що з учасниками конфлікту були дружні відносини.

Будь-яких обставин, що свідчать про наявність загрози життю обвинуваченого та його дружині, а також можливість втратити майно у зв'язку з діями потерпілого в судовому засіданні встановлено не було.

В обґрунтування доводів про те, що ініціаторами конфлікту біля будинку ОСОБА_10 були потерпілі, брат ОСОБА_7 та ОСОБА_17, оскільки останні перегородили дорогу та били по автомобілю, що послужило причиною здійснення пострілу вгору, обвинувачений посилається на наявність на його автомобілі ушкоджень.

Проте, вказані обвинуваченим обставини не були встановлені в судовому засіданні.

В ході первісного огляду місця події, проведеного 16.10.2016 в період часу з 00.24 год. до 02.45 год., за місцем проживання ОСОБА_3 був оглянутий автомобіль Mitsubishi Outlander XL державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, що належить обвинуваченому, на кузові якого було виявлено лише ушкодження у вигляді нещільно прилягаючої металевої пластини, розташованого спереду праворуч. Будь-яких інших пошкоджень, виявлено не було.

Пізніше, за заявою ОСОБА_3 о 06. 10. год. цього ж дня, був повторно оглянутий цей же автомобіль на кузові якого вже було виявлено пошкодження: у вигляді нещільного прилягання захисного комерсу з правої сторони бамперу, передній бампер нещільно прилягає до лівого та правого крила автомобіля та на даху автомобіля з правої сторони від водійського місця присутня вм'ятина. /т.1 а.с. 86-87/

При цьому, в ході проведення слідчого експерименту обвинувачений не зазначав про те, що по даху автомобіля наносилися удари цеглою, а заявив про це тільки в судовому засіданні.

30.11.2017 за заявою адвоката ОСОБА_18 було проведено експертне трасологічне дослідження, відповідно до висновків якого на кузові автомобіля Mitsubishi Outlander XL, державний номер НОМЕР_5 наявні механічні пошкодження. Деформація захисту моторного відсіку та переднього бамперу автомобіля виникли в результаті не однократного різноспрямованого нанесення ударів по зазначеним частинам кузова, здебільшого в напрямку знизу уверх; пошкодження даху автомобіля виникло в результаті нанесення однократного удару твердим предметом, форма якого є близькою до прямокутної форми, в напрямку з верху униз з подальшим його проковзуванням по поверхні даху з заду наперед; пошкодження лакофарбного покриття лівих передніх дверей автомобіля утворилися неодноразовим контактом з твердим гострим предметом (або предметами) з подальшим проковзувавнням по поверхні дверей. /т.2 а.с. 77-81/

Однак, доказів того, що наявні пошкодження утворилися саме 15.10.2016 в результаті того, що по автомобілю наносилися удари учасниками подій суду не надано і їх наявність не спростовує показання потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, щодо фактичних обставин кримінального правопорушення. Жоден із вказаних свідків не підтвердив доводи обвинуваченого в цій частині. При цьому, свідок ОСОБА_8 є сторонньою особою, конфліктних відносин з ОСОБА_3 не мав, і будь-яких підстав обумовлювати обвинуваченого у нього не має.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні підтвердив лише ті обставини, що перед ремонтом він оглядає автомобіль на наявність очевидних пошкоджень, на такі як нещільне прилягання деталей кузову уваги не звертає. При цьому, будь-яких документів з цього приводу не складається і огляд ніде не фіксується.

Довідка від імені ФОП ОСОБА_27 /т.1 а.с. 219/ про те, що 10.10.2016 ОСОБА_3 проходив профілактичний огляд автомобіля після ремонту двигуна і на той час пошкоджень кузову автомобіля не було, на яку посилається сторона захисту, не спростовує показання потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8 про те, що вони не наносили удари по кузову автомобіля.

Автомобіль обвинуваченого згідно вказаної довідки був на огляді 10.10.2016, а події кримінального правопорушення мали місце 15.10.2016.

При цьому, при первісному огляді автомобіля, проведеного в ході огляду місця події, пошкоджень на даху виявлено не було і у відповідному протоколі вони не зафіксовані.

Про ушкодження автомобіля ОСОБА_3 було заявлено до органу поліції. Проте, належних та допустимих доказів того, що до подій, на які посилався ОСОБА_3 в цій заяві, причетні ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 суду не надано, заява була розглянута працівниками Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області в порядку, передбаченому ЗУ «Про звернення громадян» зі складанням висновку, який не є процесуальним документом в розумінні норм Кримінально-процесуального законодавства. /т.1 а.с. 217-218,220/.

Отже, належних та допустимих доказів того, що автомобіль обвинуваченого отримав пошкодження саме 15.10.2016 від дій ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 суду не надано.

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_20 про те, що в ході огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_3, де він приймав участь як понятий, останній звертав увагу слідчого та просив зафіксувати відбитки на капоті, бампері автомобіля, пошкодження у вигляді вм'ятини на даху автомобіля, які були в наявності, оскільки ці показання суперечать протоколу огляду місця події та відеозапису слідчої дії. ОСОБА_21, будучи понятим при проведенні огляду місця події, будь-яких зауважень з приводу неповноти складання протоколу, проведення слідчої дії тощо не заявляв. Не заявляв ніяких зауважень з приводу проведення слідчої дії та неповноти складання протоколу і сам ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4, в присутності якого ця слідча дія відбувалася.

Суд враховує, що свідок ОСОБА_20, посилаючись на значний час, що пройшов після проведення слідчої дії, плутався в своїх показаннях щодо інших обставин проведення слідчої дії, не міг згадати виявлене в машині майно, а саме крупну суму грошових коштів та інші події.

При цьому, свідок ОСОБА_20 підтвердив, що фіксування слідчої дії здійснювалося за допомогою відеокамери і запис переривався тільки при зміні об'єкта огляду, коли заходили у будинок.

Слідчий ОСОБА_26. в судовому засіданні підтвердив, що в ході проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_3 оглядався автомобіль останнього. В ході огляду ОСОБА_3 звертав увагу на пошкодження на бампері. Оглянувши кузов автомобіля було виявлено та зафіксовано в протоколі огляду пошкодження у місці кріплення бамперу до кузова, де мався проміжок. Інших ушкоджень на кузові автомобіля в той час виявлено не було. В протокол вносилися тільки ті відомості, що були виявлені в ході огляду. Будь-яких заяв, заперечень щодо складання протоколу а ні ОСОБА_3, а ні його захисник не висловлювали.

Суд приймає протокол огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_3 від 16.10.2016 /а.с. 74-82/ як належний та допустимий доказ, будь-які сумніви у повноті відображених в ньому відомостей у суду відсутні.

Доводи адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_18 про те, що протокол огляду місця події від 16.10.2016 є недопустимим доказом, оскільки огляд автомобіля, подвір'я та житла ОСОБА_3 було проведено не на підставі рішення слідчого судді суд вважає безпідставними.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Вимогами ч.1 ст. 233 КПК України встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті.

Згідно ч.3 ст.233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

З заяви ОСОБА_3 вбачається, що він надав слідчому ОСОБА_26. добровільну згоду на проведення огляду свого домоволодіння по АДРЕСА_3 та автомобілю Мітцубісі НОМЕР_5. /т.1 а.с. 73/

Отже, проникнення до житла обвинуваченого було здійснено за його добровільною згодою, що відповідає положенням ч.1 ст.233 КПК України, а тому не вважається незаконним.

Крім того, відповідно до положень ч.3 ст.233 КПК України, у зв'язку з невідкладністю проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_3, з метою безпосереднього переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, до постановлення ухвали слідчого судді, слідчий звернувся з відповідним клопотанням до слідчого судді про надання дозволу на обшук за місцем проживання ОСОБА_3 та ухвалою слідчого судді від 17.10.2016 /т.1 а.с. 72/ отримав такий дозвіл.

Таким чином, порушень кримінально-процесуального законодавства при проведені огляду місця події слідчим не було допущено, а тому відсутні підстави визнавати протокол огляду місця події від 16.10.2016 недопустимим доказом.

З наведених вище підстав є необґрунтованими доводи сторони захисту і щодо недопустимості речових доказів, вилучених під час огляду місця події у тому числі пістолета «Safari-РФ 430» та патронів, а також висновків балістичної експертизи № 574-7, об'єктом дослідження якої були ці речові докази.

В обґрунтування доводів про те, що потерпіла ОСОБА_1, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_8 наносили удари по автомобілю та утримували його, перешкоджаючи руху, сторона захисту посилається на фотознімки, здійснені адвокатом ОСОБА_4 на власний мобільний телефон та розміщені на DVD диску, який був оглянутий в судовому засіданні, із зображенням автомобіля, на якому маються сліди забруднення.

Суд не приймає вказані фотознімки як доказ обставин, на які посилається сторона захисту щодо наявності на автомобілі слідів пальців рук, що залишені саме вказаними особами в результаті утримання автомобіля та нанесення по ньому ударів.

Так, на фотознімках дійсно можливо спостерігати сліди забруднення, схожі на сліди обробки поверхонь за допомогою пензлика дактипорошком, що підтверджується протоколом огляду місця події від 16.10.2016 за місцем проживання ОСОБА_3, згідно якого в ході проведення огляду автомобіля проводилася обробка його предметів та поверхонь за допомогою пензлика дактипорошком «малахіт» та в ході обробки виявлено сліди на нетканій поверхні, на зовнішній поверхні передніх пасажирських дверей, на поверхні капоту автомобіля, на зовнішній поверхні водійських дверей.

Ці обставини підтвердив і слідчий ОСОБА_26., який пояснив, що хвилясті сліди забруднення на автомобілі утворилися внаслідок обробки його поверхонь дактипорошком за допомогою пензлика.

Однак, належних та допустимих доказів того, що ці сліди залишені ОСОБА_1, свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_8 внаслідок утримання ними автомобіля та нанесення по ньому ударів суду не надано, а сама наявність слідів не спростовує показання вказаних осіб щодо обставин здійснення ОСОБА_3 пострілу в обличчя ОСОБА_7 та заподіяння йому тілесних ушкоджень від яких настала смерть останнього.

Посилання обвинуваченого на те, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_7, а вбивство потерпілого сталося з необережності, так як він здійснив постріл після попередження, виставивши ствол пістолету через вікно водійської двері, відкривши її на п'ять сантиметрів, вертикально вгору тому, що потерпілий та інші особи перешкоджали руху та ушкоджували автомобіль, є безпідставними та спростовуються доказами зібраними під час розгляду кримінального провадження, а саме показаннями свідка ОСОБА_10, з яких вбачається, що обвинувачений цілеспрямовано навів пістолет саме в область голови потерпілого, після чого здійснив постріл, висновками експерта № 993, згідно яких утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_7 при обставинах вказаних ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту представляється малоймовірним. /т.1 а.с. 190-191/.

Суд розцінює вказану позицію обвинуваченого як спосіб захисту та намаганням будь-яким чином уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.

Націливши в область обличчя потерпілого револьвер, який хоча і відноситься до револьверів для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень і майданчиків, але здійснивши постріл на незначній відстані, від якого ОСОБА_7 отримав вогнепальне поранення в область ока, обвинувачений не міг не усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння та не передбачати його суспільно небезпечні наслідки.

Для вчинення злочину ОСОБА_3 було використано револьвер для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень і майданчиків, патрони для стрільби з якого мають свинцевий снаряд, кінетична енергія якого на відстані 1 метру склала 0,35 ДЖ/мм2 при швидкості 145 м/сек, тобто знаряддя, що об'єктивно на малій відстані може спричинити смерть. При здійсненні пострілу револьвер був націлений в життєво важливу ділянку тіла потерпілого - голову (обличчя) на незначній відстані.

Будь-яких обставин, що свідчили про наявність загрози життю та здоров'ю обвинуваченого та його дружині в судовому засіданні не встановлено.

Свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 в судовому засіданні підтвердили, що до будинку ОСОБА_3 зручніше їхати по вул. Тополина, оскільки частину дороги по вул.Північна перекрив сусід останнього, а тому проїхати там неможливо.

Але ці показання особливого значення до подій, що мали місце 15.10.2016 не мають, та обставина, що ОСОБА_3 їздив додому по вул. Тополина не спростовується.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердила доводи обвинуваченого про те, що з ОСОБА_1 у них були гарні стосунки до самих подій, що сталися 15.10.2016, вони ніколи не конфліктували. Коли фотографували ОСОБА_1 біля магазину та писали на автомобілі слово «люстрація» вони таким чином жартували.

Проте, показання свідка та доводи обвинуваченого в цій частині спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що між їх сім'ями, з травня 2016 року, із-за неналежної поведінки ОСОБА_11, сталися неприязні відносини, наявністю образливих SMS повідомлень з погрозами на адресу потерпілої.

К показанням свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, на які вона посилалася і в ході проведення слідчого експерименту, відеозапис якого був досліджений в судовому засіданні /т.1 а.с. 186-189/, про те, що біля будинку ОСОБА_1 їм перегородили дорогу ОСОБА_1, ОСОБА_7, його брат ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ще якась особа, які руками утримували їх автомобіль, били по ньому ногами та перешкоджали руху і тільки після пострілу, що здійснив її чоловік звільнили дорогу, суд відноситься критично. Ці показання спростовуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, дані ними як в судовому засіданні так і в ході слідчих експериментів, які узгоджуються між собою.

Свідок ОСОБА_11 є дружиною обвинуваченого, а тому свідчить на користь свого чоловіка з метою уникнути ним кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин.

Показання свідка ОСОБА_11 про те, що в ході конфлікту біля будинку ОСОБА_10 потерпіла наносила їй удари по голові не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Належних та допустимих доказів, на підтвердження цих обставин суду не надано.

Сам факт того, що свідок звернулася з заявою до органів поліції про заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 і відомості про це внесені до ЄРДР та проводилося досудове розслідування /т.1 а.с. 211-218/ не є доказом, що ці обставини дійсно мали місце. Підозра ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.125 КК України не пред'явлена, відповідних висновків експерта немає.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3, які підтвердила свідок ОСОБА_11 про присутність на місці події крім ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ще якогось чоловіка не знайшли підтвердження в судовому засіданні та спростовуються зібраними у справі доказами, показаннями вказаних осіб, учасників події, які не підтвердили наявність такої особи.

Посилання сторони захисту на те, що слідчі експерименти проведені за участю ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_24, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 проводилися не за місцем події, що сталася 15.10.2016, а тому в порушення ст. 240 КПК України не були направлені на відтворення дій, обстановки та обставин певної події безпідставні.

В даному випадку слідчий експеримент проводився з метою перевірки показань вказаних осіб з дотриманням вимог ст.ст. 104,223,240 КПК України, а його

проведення не за місцем події за обставинами кримінального правопорушення не впливає на отримані в ході цієї слідчої дії відомості.

Слідчий ОСОБА_26. в судовому засіданні підтвердив, що слідчі експерименти ним проводилися з метою з'ясування та перевірки показань потерпілої, свідків та підозрюваного щодо взаєморозташування осіб, що дозволяло проведення цих слідчих дій не за місцем події.

Також сторона захисту посилається на те, що слідчі експерименти за участі ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 є недопустимим доказами оскільки їх фіксація вчинена з порушенням вимог ст. 104,105 КПК України, так як в протоколах цих слідчих дій відсутні відомості щодо їх результатів, перебігу слідчої дії, наявності стенограм, не заповнена графа про зміст слідчої дії, на відеозапису відсутні відомості щодо оголошення слідчим змісту протоколу, однак, у протоколах зроблено запис про те, що зміст протоколу зачитаний учасникам слідчої дії.

Суд вважає, що відсутні підстав для визнання зазначених доказів недопустимими.

Слідчі експерименти проводилися слідчим з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій та обставин певної події у відповідності до вимог ст.240 КПК України, під час яких проводився відеозапис. До участі у проведені всіх слідчих експериментів було залучено понятих, слідчий експеримент за участі ОСОБА_3 проведено за участі його захисника.

Вимоги, передбачені ст.223 КПК України щодо проведення слідчих дій під час проведення слідчих експериментів слідчим було дотримано.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1 ст.103 КПК України, якою визначені форми фіксування кримінального провадження, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: у протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії.

В даному випадку фіксація слідчих експериментів здійснювалася за допомогою технічних засобів, велася відеозйомка слідчих дій, що відповідає нормам процесуального законодавства.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 104 КПК України фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.

В протоколах слідчих експериментів за участі ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 слідчим зазначено про те, що особам, які беруть участь у проведенні слідчих експериментів заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, а саме здійснення відеозапису, та виготовлення диску з відеозаписом, який долучений як додаток до відповідного протоколу.

Жоден із учасників вказаних слідчих дій не наполягав на тому, щоб текст їх показань в ході слідчого експерименту був внесений до протоколу, а тому слідчий мав право не вносити ці відомості.

Хід, послідовність дій слідчого та всіх учасників слідчих експериментів, їх пояснення та демонстрації подій відображені на відеозаписах, на яких зафіксовані слідчі дії, що і було предметом дослідження в судовому засіданні.

Частиною 2 ст. 105 КПК України передбачено, що додатком до протоколу може бути стенограма, аудіо-,відеозапис процесуальної дії.

Отже, долучення до протоколів слідчих експериментів в якості додатків відеозаписів та стенограм цих слідчих дій відповідають вимогам законодавства, ці додатки у відповідності до ч. 3 ст.105 КПК України виготовлені належним чином, засвідчені підписом слідчого, як особи яка їх виготовила.

Посилання сторони захисту як на підставу недопустимості доказів на те, що жоден із учасників слідчого експерименту не був ознайомлений із стенограмою та про це не зазначено в протоколі суд не приймає до уваги.

Стенограми слідчих експериментів відповідно до вимог законодавства виготовляється слідчим і є додатком до протоколу. Будь-яких вимог щодо відображення у протоколі про наявність додатків закон не передбачає. Вимогами статті 104 КПК України передбачено лише відображення у протоколі про фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів.

Стенограма є дослівним записом усної мови, а також розшифрований текст такого запису.

А тому із змісту цього значення вбачається, що стенограма виконується слідчим на підставі відтворення відеозапису слідчих дій і закон не передбачає присутність при цьому їх учасників.

Проте, всі учасники кримінального провадження, були ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, у тому числі і з додатками до протоколів слідчих експериментів при виконанні вимог ст. 290 КПК України.

Посилання сторони захисту на те, що на відеозаписах слідчих експериментів відсутнє про оголошення слідчим змісту протоколу суд до уваги не приймає. В даному випадку слідчим здійснювалося фіксування слідчої дії за допомогою технічних засобів окремо від складання протоколу.

Таким чином, істотних порушень процесуального законодавства при фіксуванні слідчих експериментів за участі ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 допущено не було, ОСОБА_3 був ознайомлений з ходом цих процесуальних дій та безпосередньо брав участь у їх дослідженні в ході судового розгляду кримінального провадження.

Сторона захисту також посилається на те, що висновок судово-медичного експерта № 993 від 31.12.2016 є недопустимим доказом, обґрунтовуючи свої доводи тим, що експертом використовувалися лише стенограми слідчих експериментів за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які самі по собі не є процесуальним документом, з використанням доказу, отриманого внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, норм КПК України. Також експертом перевищенні повноваження, при проведенні експертизи використовувалися медична картка, історія хвороби та протокол патологоанатомічного дослідження ОСОБА_7, які не надавалися для проведення експертизи, експертиза складена всупереч ч.1 ст. 101 КПК України та з порушенням ч.3 ст. 101 КПК України.

Суд вважає, що підстави для визнання вказаного доказу недопустимим відсутні.

В даному випадку експерт був залучений слідчим у встановленому на час проведення досудового розслідування порядку з дотриманням норм КПК України. Висновок експерта містить обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені слідчим, який залучив експерт та ґрунтується на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо, а саме експерт ОСОБА_15 проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_7 № 449, в ході якої використовував дані із історії хвороби останнього, дані лабораторних експертиз, проводив відповідні дослідження трупа.

Для проведення експертизи № 993 експерту будо надано стенограми та відеозаписи до протоколів слідчих експериментів з ОСОБА_10 та ОСОБА_3, що підтвердив експерт і в судовому засіданні.

Стенограми та відеозаписи за участі ОСОБА_1 експерту не надавалися взагалі та на вирішення експерта питання щодо обставин вказаних останньою не ставилися. А тому посилання сторони захисту на використання стенограми слідчого експерименту за участі ОСОБА_1 в обґрунтування недопустимості доказу є недоречним.

Як слідує з висновку експерта № 993, для проведення експертизи йому було надано стенограми та відеозаписи до протоколів слідчих експериментів за участі ОСОБА_10 та ОСОБА_3

Відомості з історії хвороби, результати лабораторних експертиз, судово-медичний діагноз, судово-медична експертиза трупа, висновки, що викладені в експертному висновку № 449 також використовувалися експертом та були наявні у нього у зв'язку з проведенням експертизи трупа потерпілого ОСОБА_7

Отже, доводи сторони захисту на порушення експертом вимог ч.3 ст.101 КПК України безпідставні.

Експерт надав висновок від свого імені за який несе особисту відповідальність.

Цей висновок експерт ОСОБА_15 підтвердив і в судовому засіданні, пояснивши, що утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 при обставинах, на які посилається обвинувачений ОСОБА_3, що вікно водійської двері були відчинені на відстань приблизно 5 см. є малоймовірним. Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли утворитися при обставинах, вказаних свідком ОСОБА_10

Та обставина, що експертом використовувалися данні, що містяться у стенограмі слідчої дії не спростовує висновків експерта по суті поставлених слідчим запитань. Стенограми слідчих експериментів є дослівним записом усних показань учасників цих слідчих дій, відеозаписи яких було також надано в розпорядження експерта.

В судовому засіданні не було встановлено, що стенограми слідчих експериментів не відповідають змісту показань їх учасників по суті на поставлені питання.

Безпідставні є і посилання сторони захисту на перевищення експертом повноважень та невідповідність висновку експерта вимогам КПК України.

Висновок експерта ґрунтується на його спеціальних знаннях та по змісту відповідає вимогам ст. 102 КПК України, експерт діяв у межах своїх повноважень, визначених Законом України «Про судову експертизу».

Доводи адвокатів ОСОБА_18 та ОСОБА_6 щодо перевищення експертом своїх повноважень оскільки об'єктом дослідження судово-медичного експерта можуть бути лише стан здоров'я, а також питання можливості надання медичної допомоги недоречні. Згідно з п. 1.4 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 №6 до компетенції судово-медичної експертизи належить: експертиза трупів у випадках насильницької смерті; експертиза трупів при підозрі застосування насилля або з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи; експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб; експертиза речових доказів; експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.

Отже, проведення судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження відповідає вимогам законодавства.

Спосіб, характер, послідовність дій ОСОБА_3, його поведінка під час вчинення злочину, а саме використання револьвера, який придатний для стрільби патронами Флобера кільцевого запалення калібру 4 мм, націлювання його стволу в область обличчя потерпілого на незначній відстані, їх стосунки, те, що ОСОБА_3 на пропозицію ОСОБА_7 убрати зброю повторно навів пістолет в область обличчя останнього та здійснив постріл, збігаються з ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України і свідчать про те, що в даному випадку ОСОБА_3 діяв з умислом на позбавлення життя потерпілого та вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть його смерть.

Доводи сторони захисту на те, що вбивство ОСОБА_7 вчинене ОСОБА_3 через необережність не знайшли підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Отже, зібрані у кримінальному провадженні докази є логічними, послідовними, за своїм змістом не місять протиріч, в деталях узгоджуються між собою, суд оцінює їх як належні та допустимі, а їх сукупність в повній мірі доводить вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України. На підставі досліджених доказів судом встановлені та перевірені обставини, які в силу ст.91 КПК України підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства під час проведення досудового слідства у кримінальному провадженні в судовому засіданні не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

При цьому суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_3 є особою, яка не має судимостей, характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є фізичною особою підприємцем, прийняв заходи щодо відшкодування моральної шкоди, що суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання, але скоїв особливо тяжкий злочин проти життя людини.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті обвинувачення.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_12 про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 300000 грн. на користь кожної підлягає частковому задоволенню. Потерпілі у зв'язку зі скоєнням злочину та втратою близької їм людини зазнали душевних страждань, що негативно відобразилося на їх подальшому способі життя, як родини.

Суд вважає, що на користь потерпілої ОСОБА_12 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 200000 грн., а на користь потерпілої ОСОБА_1, з урахуванням добровільно сплаченої обвинуваченим суми в розмірі 50000 грн., підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 150000 грн. При цьому суд враховує матеріальне та сімейне становище обвинуваченого.

Суд враховує як доказ сплати в рахунок відшкодування моральної шкоди довідку начальника Центру поштового зв'язку №4 Запорізької філії ПАТ «Укрпошта» про поштовий переказ від відправника ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 07.11.2017 грошової суми в розмірі 3250 грн.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду від 18.10.2016 до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07.11.2016 вказана ухвала слідчого судді була скасована та до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним застосуванням застави у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 137 800.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту затримання у зв'язку з виконанням вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 (і.к. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_2) в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (і.к.НОМЕР_1) на користь ОСОБА_12 (і.к. НОМЕР_3) в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 грн.

Речові докази, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області за квитанцією №288-114, а саме: зразки волосся, дактолокарти, змиви, таблиці до ОМП - знищити; пістолет під патрон Флобера марки Сафарі - передати в дозвільну систему Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 07 листопада 2016 року по 09 листопада 2016 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили, на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, повернути заставодавцю ОСОБА_11 ідентифікаційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 заставу в розмірі 137800 (сто тридцять сім тис. вісімсот), внесену на депозитний рахунок НОМЕР_9, отримувач ТУДСА України в Запорізькій області, код отримувача 26316700, код банку отримувача 820172, (призначення платежу: застава за ОСОБА_3, 1982 року народження, по справі № 320/6657/16 апеляційний суд Запорізькій області), відповідно до квитанції № QS000139079301 ПАТ «Промінвестбанк» Обласного БВ в м. Запоріжжя від 08.11.2016.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: