
Дата документу 17.12.2018
Справа № 320/6660/18
Провадження 1-кп/320/943/18
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2018 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Іваненко О.В.,
за участю секретаря - Прозорової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018080140002362, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрован та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України визнаний таким, що не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
за участю прокурора - Чарушиної Є.І.,
за участю адвоката - Стоякіна Г.М.,
за участю потерпілого - ОСОБА_3,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
ВСТАНОВИВ:
Приблизно в кінці квітня 2018 року, в обідній час, ОСОБА_1, керуючись корисливим мотивом, перебуваючи на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та відсутністю власника вищезазначеного домоволодіння, без наданого на те дозволу, шляхом пошкодження вікна, проник до будинку яке є житлом, звідки таємно викрав належні ОСОБА_3, 3 металеві батареї білого кольору по 7 секцій вартістю 700,00гривень кожна, загальною вартістю 2100,00гривень. Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі злочинні дії та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Після чого ОСОБА_1 з місця події зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 2100,00 гривень.
Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, так як він вчинив злочин, скоївши таємне викрадення чужого майна, (крадіжку), поєднану з проникненням у житло.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що приблизно в кінці квітня 2018 року він знаходячись на території домоволодіння де раніше винаймав житло у ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, упевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та відсутній власник будинку, пошкодив вікно та заліз до будинку, звідки викрав 3 металеві батареї білого кольору по 7 секцій, які потім продав. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати. Цивільний позов визнає частково, згоден відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 2100,00грн. та моральну шкоду в сумі 1300,00грн.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні прокурор просив призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік; та покласти на нього обов'язки згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.
В судовому засіданні адвокат Стоякін Г.М. у зв'язку із визнанням обвинуваченим своєї провини, розкаяння у скоєному, бажанням відшкодувати збитки, просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання згідно чинного законодавства, та частково задовольнити цивільний позов.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 просить призначити покарання на розсуд суду. Ним було письмово надано цивільний позов по справі на суму 3000,00грн. в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Однак він в усній формі просив суму відшкодування збільшити до 5000,00грн.
Згідно висновку Мелітопольського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації щодо особи ОСОБА_1, встановлено, що приймаючи до уваги зібрані та узагальнені матеріали, які характеризують особистість обвинуваченого, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника обов'язки передбачені ст.76 КК України.
Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову скоїв умисний злочин з корисливих мотивів; має постійного місце мешкання, за місцем проживання характеризується задовільно; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, адвоката, потерпілого, з урахуванням висновку органу пробації; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.3 ст.185 КК України, та оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 відсутні.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає сума 2100,00грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та сума 1300,00грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (і.н.НОМЕР_1), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт НОМЕР_2), який мешкає: АДРЕСА_3, мешкає: АДРЕСА_2, суму 2100,00 (дві тисячі сто) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та суму 1300,00 (одна тисяча триста) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О. В. Іваненко
Судове рішення № 78638039, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 17.12.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/6660/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: