Рішення № 78637916, 06.12.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.12.2018

Справа № 334/3887/18

Провадження № 2/334/2876/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

06 грудня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором, в обґрунтування якого зазначило, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 93888095000 від 30.06.2017 року відповідачка отримала споживчий кредит з можливістю відкриття карткового рахунку у розмірі 35035,04 грн., з яких 35000,00 грн. – на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на картковий рахунок позичальника, та 35,04 грн. – на оплату страхового платежу.

Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі.

Відповідачка взяті на себе обов’язки, щодо виконання умов договору, належним чином не виконувала, у зв’язку з чим станом на 25.05.2018 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 43945,06 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 31349,73 грн., у тому числі прострочена заборгованість за період з 25.04.2018 року по 25.05.2018 року у розмірі 992,30 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3950,36 грн., у тому числі прострочена заборгованість за період з 26.12.2017 року по 24.05.2018 року у розмірі 3213,17 грн.; заборгованості по комісії за період з 27.11.2017 року по 25.05.2018 року у розмірі 8064,64 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, нарахованої за період з 27.04.2018 року по 25.05.2018 року у розмірі 13,25 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, нарахованої за період з 27.04.2018 року по 25.05.2018 року у розмірі 154,63 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, нарахованої за період з 29.12.2017 року по 25.05.2018 року у розмірі 412,45 грн. У зв’язку з викладеним позивач, просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав заяву про слухання справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти проголошення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, причини неявки суду не повідомила, заперечення та відзив на позов суду не надала, про день і час слухання справи була повідомлена своєчасно, належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі матеріалів справи, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, за відсутністю відповідачки.

Суд, вивчивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30.06.2017 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 93888095000, на підставі якого відповідачка отримала грошові кошти (споживчий кредит з можливістю відкриття карткового рахунку) в розмірі 35035,04 грн., з яких 35000,00 грн. – на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на картковий рахунок позичальника, а 35,04 грн. – на оплату страхового платежу.

Відповідно до п.п.3.4, 3.5, 3.6 Договору, ОСОБА_1 зобов’язалась повернути наданий кредит, плату за кредит та інші платежі у відповідності з Правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку, шляхом сплати 25 числа щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 1800,00 грн., відповідно графіка, що викладений у Додатку №1 до Договору, з кінцевим терміном погашення не пізніше 25.06.2021 року.

Відповідно до п. 3.8, 3.9 Договору, за користування кредитними коштами Позичальник зобов’язувався сплатити 28% річних, а за користування кредитним коштами за кредитом понад встановлений Кредитним договором термін, процентна ставка складала 35% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Відповідно до п. 3.11 Договору, позичальник сплачує Банку комісії у розмірі та порядку відповідно до умов цього Договору та Додатку №1 до нього.

Згідно п.4.1 Правил (договірних умов) за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених вказаним Договором, Банк має право вимагати від позичальника сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Зобов’язання щодо надання коштів банком виконані, проте ОСОБА_1 взяті на себе обов’язки, щодо виконання умов договору, не виконала, у зв’язку з чим, станом на 25.05.2018 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 43945,06 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 31349,73 грн., у тому числі прострочена заборгованість за період з 25.04.2018 року по 25.05.2018 року у розмірі 992,30 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3950,36 грн., у тому числі прострочена заборгованість за період з 26.12.2017 року по 24.05.2018 року у розмірі 3213,17 грн.; заборгованості по комісії за період з 27.11.2017 року по 25.05.2018 року у розмірі 8064,64 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, нарахованої за період з 27.04.2018 року по 25.05.2018 року у розмірі 13,25 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, нарахованої за період з 27.04.2018 року по 25.05.2018 року у розмірі 154,63 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, нарахованої за період з 29.12.2017 року по 25.05.2018 року у розмірі 412,45 грн., що в судовому засіданні встановлено письмовими доказами по справі.

Вказані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості за договором № 93888095000 від 30.06.2017 року, які відповідачкою не спростовані.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору № 93888095000 від 30.06.2017 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» (банк), надав відповідачці ОСОБА_1 кредит. Відповідачка в порушення норм закону і умов кредитного договору не виконує в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту, відсотків та штрафів по ньому, а тому є підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, пені та комісії у загальному розмірі 43945,06 грн., відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним, достовірним та допустимим доказом по справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 280-284 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» (рах. № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк» МФО № 351005, код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська,2/12) заборгованість за кредитним договором № 93888095000 від 30.06.2017 року в розмірі 43945,06 грн.(сорок три тисячі дев’ятсот сорок п’ять гривень 06 коп.), яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 31349,73 грн. (тридцять одна тисяча триста сорок дев’ять гривень 73 коп.), у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 992,30 грн.(дев’ятсот дев’яносто дві гривні 30 коп.); заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 3950,36 грн.(три тисячі дев’ятсот п’ятдесят гривень 36 коп.), у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 3213,17 грн. (три тисячі двісті тринадцять гривень 17 коп.); заборгованості по у розмірі 8064,64 грн.(вісім тисяч шістдесят чотири гривні 64 коп.); пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту у розмірі 13,25 грн.(тринадцять гривень 25 коп.); пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам у розмірі 154,63 грн.(сто п’ятдесят чотири гривні 63 коп.); пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії у розмірі 412,45 грн.(чотириста дванадцять гривень 45 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» (рах. № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк» МФО № 351005, код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська,2/12)судові витрати в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.