Ухвала суду № 78637701, 12.12.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1210/16-ц

Провадження №: 4-с/332/14/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:головуючого судді Андрюшиної Л.А. за участю секретаря Ковтуна В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт майна боржника та про об»єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт майна боржника та про об*єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. В обґрунтування скарги зазначено, що 31.10.2018 року приватним виконавцем ОСОБА_2 розглянута заява стягувача про примусове виконання виконавчого листа № 332/1210/16-ц виданого 08.10.2018 року Заводським районним судом м. Запоріжжя, та відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого листа про стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості в розмірі 1336537,56 доларів США за кредитним договором №021111-КЛВ, шляхом продажу майна(вантажних транспортних засобів у кількості 15 одиниць) з публічних торгів зі встановленням початкової вартості майна в розмірі 2216348,00грн., зобов’язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 221634,80гривень. 01 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_2була винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 221634,80грн.. 31 жовтня 2018 року приватним виконавцем ОСОБА_2 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення на користь ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» витрат по сплаті судового збору з ОСОБА_1 у розмірі 64159,95грн.. 31 жовтня 2018 року також винесенінаступні постанови:постанова про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 6415,99грн.; постанова про об*єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №57569763. 01 листопада 2018 року приватним виконавцем ОСОБА_2на виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 332/1210/16-ц за виконавчим листом, виданим 08.10.2018 року Заводським районним судом м. Запоріжжя винесено постанову про накладення арешту на всемайно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадженняу розмірі 2509258,74грн..

08.11.2018 року заявник ОСОБА_1 отримала постанову від 31.10.2018 року про об*єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження 57569763, яку вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню на підставі наступного. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів про стягнення коштів з одного боржника, виконавець має право винести постанову про зведене виконавче провадження. Після ухвалення рішення Заводським районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат у розмірі 64 159,95грн. заявниця зверталася до АТ «ОСОБА_3 Дніпро» із листами з проханням надати реквізити для добровільної сплати судового збору, але відповіді не отримала. Проігнорувавши неодноразові звернення ОСОБА_3(стягувач) звернувся до приватного виконавця з виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_1 вищезазначеної суми. Оскаржувана постанова була отримана заявником 08.11.2018 року та після її отримання їй стали відомі реквізити для перерахування. В зв»язку з тим, що існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження – це наявність підстав для завершення виконавчого провадження, підставою для завершення є виконання постанови про стягнення судового збору у розмірі 64159,95грню та сплати основної винагороди виконавця у розмірі 6415,99гривень. На теперішній час відповідно до квитанцій заявник виконала постанову про стягнення з неї судового збору, основної суми винагороди та витрат за виконавче провадження. По-друге заявник також вважає постанову від 01 листопада 2018 року про накладення арешту на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження у розмірі 2509259,74грн. неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав. У заяві про відкриття виконавчого провадження представник стягувача не зазначив конкретне майно боржника, на яке він просить накласти арешт, а тому приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови від 01.11.2018 року, якою накладено арешт на все майно боржника без його ідентифікації. Такі дії державного виконавця щодо накладення арешту призвели до того, що на даний час на належне заявникові майно, у тому числі і належні їй на праві власності квартири, безпідставно накладено арешт, чим порушені майнові права щодо розпорядження власністю. Оскільки вище вказані постанови про арешт майна боржника та про обє»днання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження винесені, на думку заявника, з перевищенням його повноважень, визначених законом, чим порушено права заявника щодо розпорядження власністю, просить суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_2 неправомірними та зобов’язати його скасувати зазначені постанови.

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, приватний виконавець ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися. Про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені своєчасно та належним чином в установленому законом порядку, а тому їх неявка не перешкоджає її розгляду(ч.2 ст.450 ЦПК України). Разом з тим, 12.12.2018 року через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 з проханням залишити її скаргу на дії приватного виконавця без розгляду у зв*язку із мирним врегулюванням спору(а.с.72).

Суд, дослідивши скаргу та долучені на її обґрунтування докази, вважає, що в задоволенні скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Також, положеннями ч.3 ст.13, ч.4 ст.12 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Судом встановлено, що на даний час заявник ОСОБА_1 фактично не підтримує подану нею скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу ОСОБА_2, враховуючи подану нею письмову заяву щодо залишення її скарги без розгляду у зв*язку із мирним врегулюванням спору.

Положеннями статті 451 ЦПК України чітко визначено, які саме рішення може ухвалити суд за наслідками розгляду скарги, зокрема, скарги на дії приватного виконавця, відповідно до якої суд або визнає оскаржуванні рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує усунути порушення(поновити порушене право заявника), або відмовляє у задоволенні скарги. Отже, на наслідками розгляду скарги суд не може постановляти інших ухвал, у тому числі і ухвалу про залишення скарги без розгляду. Таким чином, враховуючи, що заявник ОСОБА_1 на даний час подану нею скаргу фактично не підтримує, оскільки просить залишити її без розгляду та зазначає, що досягнуто мирне врегулювання за цією скаргою, суд приходить до переконання про необхідність постановлення ухвали про відмову у задоволенні скарги.

Керуючисьст.ст.258, 260, 353, ч.3 ст. 447-451 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт майна боржника та про об»єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 17.12.2018 року.

Суддя Андрюшина Л.А.