Ухвала суду № 78635322, 17.12.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/7999/18

1-кс/221/1614/2018

УХВАЛА

11 грудня 2018 року м. Волноваха

Слідчий суддя Волноваського районного суду Донецької області Безрук Т.В.,

при секретарі судового засідання Чемезовій Г.О.,

за участю прокурора Вербицького Ю.О.

слідчого Володарського О.В.

розглянувши клопотання про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018051630000036 від 09.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,

встановив:

До слідчого судді звернувся слідчий СВ Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Володарський О.С. з зазначеним вище клопотанням, погодженим прокурором Волноваської місцевої прокуратури Ганзулею М.Р., яке мотивувала наступним.

9.11.2018 Волноваською місцевою прокуратурою розпочато кримінальне провадження № 42018051630000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 272 ч. 1 КК України за результатами вивчення інформації контролюючих органів та органів місцевого самоврядування про те, що на території Волноваського району, зокрема АДРЕСА_1, розташовані АЗС та АГЗС, які здійснюють свою діяльність без діючих дозволів на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, чим порушують вимоги закону та інші нормативно-правові акти.

Під час досудового розслідування було встановлено, що на території Володимирівської селищної ради знаходиться діюча автозаправна станція, розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4

07.12.2018 на підставі ухвали слідчого судді Волноваського районного суду було проведено огляд території та приміщень АЗС, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за участю спеціалістів з числа працівників Головного управління Держпраці в Донецькій області, Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, Державної екологічної інспекції в Донецькій області.

7.12.2018 року винесено постанову про визнання речовими доказами обладнання автозаправної станції, в тому числі паливних колонок, ємностей для зберігання палива, будівлі, в якій знаходиться операторське приміщення, земельної ділянки площею 0,1759 га із кадастровим номером НОМЕР_2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_4.

З огляду на те, що приміщення АЗС та земельна ділянка площею 0,1759 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовані за вказаною адресою, чотири паливні колонки та ємності для зберігання палива АЗС не були вилучені, з метою забезпечення схоронності цього майна та уникнення можливого відчуження на користь інших осіб, що унеможливить подальший хід досудового розслідування, просив застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Прокурор Вербицький Ю.О. та слідчий Володарський О.В. у судовому засіданні просили задовольнити клопотання.

Заслухавши прокурора, слідчого, перевіривши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом Волноваського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області проводиться досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051630000036 від 09.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що на території Володимирівської селищної ради знаходиться діюча автозаправна станція, розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4

07.12.2018 на підставі ухвали слідчого судді Волноваського районного суду було проведено огляд території та приміщень АЗС, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за участю спеціалістів з числа працівників Головного управління Держпраці в Донецькій області, Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, Державної екологічної інспекції в Донецькій області.

Оглядом автозаправної станції було встановлено, що на території АЗС знаходяться 4 паливороздавальні колонки, автогазозаправний пункт, який складається із ємності під тиском, насосу та газороздавальної колонки, будівля, в якій, зокрема, знаходиться операторське приміщення, артезіанська свердловина, протипожежні ємності об'ємом 12 кубічних метрів. Під час огляду ОСОБА_4 було запропоновано надати для огляду документи дозвільного характеру, які стосуються охорони праці, охорони навколишнього природного середовища та протипожежної безпеки. ОСОБА_4 не було надано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозвіл на спеціальне водокористування, дозвіл на роботи підвищеної безпеки, дозвіл на використання обладнання підвищеної безпеки, журнал інструктажів з охорони праці, посвідчення про навчання по пожежному мінімуму та посвідчення про навчання працівників з питань пожежної безпеки. Також оглядом було встановлено порушення правил протипожежного захисту, а саме: відсутній вільний доступ до первинних засобів пожежогасіння, територія АЗС не забезпечена зовнішнім протипожежним водопостачанням, відсутній договір обслуговування системи протипожежного захисту та облікова документація, що унеможливлює встановити працездатність автоматичної пожежної сигналізації. В приміщенні операторської було виявлено та вилучено касовий чек, що підтверджує продаж палива ФОП ОСОБА_4, в тому числі бензину, дизпалива та газу для населення. На час огляду на АЗС здійснювався продаж палива для транспортних засобів.

Опитаний ОСОБА_4 пояснив, що він є фізичною особою - підприємцем та займається підприємницькою діяльністю в сфері роздрібного продажу палива. Свою діяльність він здійснюю на АЗС, розташованій за адресою: АДРЕСА_1. На АЗС реалізується бензин, дизельне паливо та газ. Вказану АЗС він придбав в 2016 році. Після того, як він придбав АЗС, влаштував на ній автогазозаправний пункт, установив нові заправні колонки, а також добудував будівлю кафе, яка не є капітальним будівництвом. На час придбання АЗС на її території знаходилась будівля операторської, артезіанська свердловина, але в неробочому стані, протипожежні металеві ємності. В теперішній час на АЗС працює 4 оператора та 2 заправника. Вони проходили навчання з правил безпеки та мають відповідні свідоцтва. Він не отримував дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на АЗС та дозвіл на спеціальне водокористування за вказаною адресою, тому що не знав, що необхідно їх отримувати. Він зробив розрахунок викидів щодо оцінки впливу обладнання на навколишнє середовище, з якого, як його проконсультували, він повинен сплачувати екологічний збір. Але дозвіл в департаменті екології та природніх ресурсів Донецької ОДА він не отримував. Також він не отримував дозвіл на роботи із підвищеною безпекою та дозвіл на експлуатацію обладнання підвищеної безпеки, хоча документи для отримання вказаних дозволів він подав до ГУ Держпраці в Донецькій області. Навчання із протипожежної безпеки ні він, ні його працівники не проходили, і посвідчень про проходження навчання в нього немає.

Згідно із даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) є фізичною особою підприємцем та за класифікацією видів економічної діяльності займається роздрібною торгівлею пальним.

За інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано нежитлову будівлю (автозаправну станцію), яка знаходиться в приватній власності ОСОБА_4; земельна ділянка площею 0,1759 га із кадастровим номером НОМЕР_2 із цільовим призначенням - для обслуговування автозаправної станції, розташована за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться в приватній власності ОСОБА_4.

07.12.2018 року винесено постанову про визнання речовими доказами обладнання автозаправної станції, в тому числі паливних колонок, ємностей для зберігання палива, будівлі, в якій знаходиться операторське приміщення, земельної ділянки площею 0,1759 га із кадастровим номером НОМЕР_2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_4.

З огляду на те, що фіскальний чек, вилучений 07.12.2018 під час огляду АЗС підтверджує реалізацію палива, має значення для подальшого розслідування кримінального правопорушення в якості доказу, а тому клопотання в частині накладення на його арешт обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Що стосується накладення арешту на арешт на майно у вигляді заборони відчуження та використання обладнання автозаправної станції, в тому числі 4 паливороздавальні колонки, автогазозаправний пункт, який складається із ємності під тиском для зберігання газу, насосу та газороздавальної колонки, будівлі, в якій знаходиться операторське приміщення, земельної ділянки площею 0,1759 га із кадастровим номером НОМЕР_2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та які належать ОСОБА_4 то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч.1 ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обмеження права власності повинно бути розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин зазначених вище покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір можливої конфіскації майна, розмір можливої майнової шкоди, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.4 ст.173 КПК України … слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Ні в клопотанні, ні в судовому засіданні слідчим та прокурором не доведено можливості приховування ОСОБА_4, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження обладнання автозаправної станції, в тому числі 4 паливороздавальні колонки, автогазозаправний пункт, який складається із ємності під тиском для зберігання газу, насосу та газороздавальної колонки, будівлі, в якій знаходиться операторське приміщення, земельної ділянки площею 0,1759 га із кадастровим номером НОМЕР_2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, накладення арешту на зазначене майно із забороною використовувати майно буде фактичним припиненням господарської діяльності підприємства, необхідність чого прокурор в судовому засіданні не довів, а тому виходячи із принципу розумності та співрозмірності підстав для накладення арешту цього майна таким способом не встановлено.

У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно із забороною права розпорядження та користування.

Клопотання слідчого СВ Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області Володарського О.В. про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 42018051630000036 від 09.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на фіскальний чек, вилучений 07.12.2018 під час огляду АЗС за адресою: АДРЕСА_1.

Накласти арешт на майно у вигляді заборони відчуження та використання обладнання автозаправної станції, в тому числі 4 паливороздавальні колонки, автогазозаправний пункт, який складається із ємності під тиском для зберігання газу, насосу та газороздавальної колонки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та які належать ОСОБА_4.

У накладенні арешту на будівлю, в якій знаходиться операторське приміщення, земельну ділянку площею 0,1759 га із кадастровим номером НОМЕР_2 відмовити.

Ухвалу слідчого судді про відмову у накладенні арешту на майно може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді про відмову у накладенні арешту на майно набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Повний текст ухвали складений 17 грудня 2018 року

Слідчий суддя Т.В. Безрук