Ухвала суду № 78632936, 17.12.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3828/18

Провадження № 1-кс/202/9432/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

17 грудня 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Дмитрієва Р.С.,

слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1

прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4

розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянин України, одружений, не працює, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, садове товариство «Прогрес», підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018042630000006від 19.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп 188001748) маючи злочинний умисел, направлений на придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, у 2017 – 2018 роках, вчинив корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, у грудні 2017 року невстановлені в ході досудового розслідування особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, отримали інформацію про квартиру № 8 корпусу 3 будинку №9-а на вул. Осінній у м. Дніпро, що перебувала у приватній власності та знаходилась у користуванні ОСОБА_5, яка померла в жовтні – листопаді 2017 року (відповідно свідоцтва про смерть). Маючи злочинний умисел, направлений на придбання права на вказану квартиру шляхом обману, невстановлені в ході досудового розслідування особи з метою реалізації свого злочинного умислу, здобули підроблений документ щодо переходу права власності на майно – квартиру, а саме: договір купівлі – продажу № 2148-Н від 05.08.2002 року біржи «Катеринославська нерухомість» (зкпо 24245700), та підшукали особу, на яку мали намір оформити право власності на квартиру № 8 корпусу 3 будинку №9-а на вул. Осінній у м. Дніпро, а саме ОСОБА_3, з яким вступили у попередню змову та визначивши його як власника квартири, вчинили злочин при наступних обставинах.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи у змові із особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, отримав від останніх завідомо для себе підроблений документ – договір купівлі – продажу № 2148-Н від 05.08.2002 року біржи «Катеринославська нерухомість», який містить завідомо неправдиві відомості про підписання договору ОСОБА_6 та ОСОБА_5, із метою використання його для протиправної реєстрації за собою права приватної власності на об’єкт нерухомості – квартиру № 8 корпусу № 3 будинку № 9-а, розташованого на вул. Осінній в м. Дніпро, з метою вчинення в подальшому дій на користь третіх осіб – подальшого розпорядження майном.

Після чого, ОСОБА_3, маючи спільний злочинний умисел, направлений на придбання права на чуже майно, яке раніше перебувало у приватній спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, шляхом обману, з використанням завідомо підроблених документів, з метою незаконної реєстрації права власності на квартиру № 8 корпусу № 3 будинку № 9-а, розташованого на вул. Осінній в м. Дніпро, за попередньою домовленістю з невстановленими слідством співучасниками кримінального правопорушення, прибув 19.01.2018 року до м. П’ятихатки, розуміючи, що не є та ніколи не був законним набувачем зазначеного майна, звернувся до Центру надання адміністративних послуг П’ятихатської районної державної адміністрації, розташованого за адресою: 52100, Дніпропетровська обл., м. П’ятихатки, вул. Садова, 104, де, достовірно усвідомлюючи факт відсутності вчинення будь – яких договірних відносин із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, надав адміністратору Центру: паспорт громадянина України серії АК № 386460, виданий ОСОБА_7 – Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.11.1998, для ідентифікації особи; договір купівлі – продажу № 2148-Н від 05.08.2002 року біржи «Катеринославська нерухомість», завірену власним підписом заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26355432, для подальшого прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором відділу державної реєстрації П’ятихатської районної державної адміністрації, тим самим ввівши суб’єкта державної реєстрації в оману.

Після чого, державний реєстратор відділу державної реєстрації П’ятихатської районної державної адміністрації ОСОБА_8 на підставі наданого завідомо підробленого документу відкрила розділ на об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та зареєструвала право власності на квартиру за ОСОБА_3. Таким чином, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою у групі осіб з невстановленими особами, шляхом обману, з використанням завідомо підроблених документів, придбали право власності на квартиру № 8 корпусу 3 будинку №9-а на вул. Осінній у м. Дніпро на ім'я ОСОБА_3, згідно висновку експерта № 13/10.10/18 від 25.07.2018 вартістю 715 000 грн., що відповідності до ст. 1277 ЦК України підлягає передачі територіальній громаді м. Дніпра, чим завдали шкоди територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради у особливо великому розмірі, яка за відповідною заявою є потерпілою особою у провадженні.

В результаті вказаних умисних злочинних дій, ОСОБА_3 за попередньою змовою у групі осіб, шляхом обману отримав від адміністратора ЦНАП П’ятихатської районної державної адміністрації рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39274190 від 19.01.2018, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності про здійснення запису про право власності № 24452438 від 19.01.2018 та присвоєння реєстраційного номеру об’єкту нерухомого майна № 1465188612101 з метою її подальшого продажу третім особам, чим фактично набув майнових прав на квартиру № 8 корпусу № 3 будинку № 9-а, розташованого на вул. Осінній в м. Дніпро, яка раніше перебувала у приватній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5, та у відповідності до ст. 1277 ЦК України підлягає передачі територіальній громаді м. Дніпра.

06.02.2018р. ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій раніше вказаний злочинний умисел, прибув до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 32, прим. 570, з метою надання його незаконним діям вигляду законності – переходу права власності до добросовісного набувача – укладення договору купівлі – продажу квартири № 8 корпусу № 3 будинку № 9-а, розташованого на вул. Осінній в м. Дніпро. Після цього ОСОБА_3, не маючи законно набутого права власності на вищевказану квартиру та усвідомлюючи цей факт, використовуючи раніше отримане рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39274190 від 19.01.2018, видане державним реєстратором відділу державної реєстрації П’ятихатської районної державної адміністрації 19.01.2018, відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та договір купівлі – продажу № 2148-Н від 05.08.2002 року біржи «Катеринославська нерухомість» (зкпо 24245700) як правовстановлюючі документи, виступивши при цьому продавцем, уклав договір купівлі – продажу вказаної квартири від 06.02.2018, з родичем – пасинком, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, як кінцеву мету раніше визначеного злочинного умислу.

Матеріали досудового розслідування щодо інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб – учасників групи, виділені в окреме провадження.

Таким чином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи умисно із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, матеріали досудового розслідування щодо яких виділені в окреме провадження, шляхом обману та використання завідомо підробленого документа набув майнових прав на чуже майно, а саме на квартиру № 8 корпусу № 3 будинку № 9-а, розташованого на вул. Осінній в м. Дніпро, яка перебувала у приватній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5, та у відповідності до ст. 1277 ЦК України підлягає передачі територіальній громаді м. Дніпра, після чого, розпорядився вказаною квартирою, чим спричинив територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради матеріальних збитків у вигляді фактичної втрати вищевказаної квартири, вартість якої згідно із висновком судової будівельно – оціночної експертизи № 13/10.10/18 від 25.07.2018, на момент вчинення кримінального правопорушення, складає 715 000 (сімсот п'ятнадцять тисяч) грн., що у більш ніж у 811 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 190 КК України, тобто придбання права на майно шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи з особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, спільний злочинний умисел, направлений на придбання права на чуже майно, яке перебувало у приватній спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом обману, з метою придбання права на майно - незаконної реєстрації за собою права власності на квартиру № 8 корпусу № 3 будинку № 9-а, розташованого на вул. Осінній в м. Дніпро, за попередньою домовленістю з невстановленими слідством співучасниками кримінального правопорушення, прибув 19.01.2018 року до м. П’ятихатки, та розуміючи, що не є та ніколи не був законним набувачем зазначеного майна, звернувся до Центру надання адміністративних послуг П’ятихатської районної державної адміністрації, розташованого за адресою: 52100, Дніпропетровська обл., м. П’ятихатки, вул. Садова, 104, де, достовірно усвідомлюючи факт відсутності вчинення будь – яких договірних відносин із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, надав адміністратору Центру: паспорт громадянина України серії АК № 386460, виданий ОСОБА_7 – Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.11.1998, для ідентифікації особи; завірену власним підписом заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26355432, та завідомо підроблений документ - договір купівлі – продажу № 2148-Н від 05.08.2002 року біржи «Катеринославська нерухомість», який ніколи не видавався та не посвідчувався посадовими особами біржи «Катеринославська нерухомість» та містить відповідно до висновків судової почеркознавчої експертизи № 1492-18 від 15.05.2018 завідомо неправдиві відомості про підписання зазначеного договору ОСОБА_6 та ОСОБА_5, для подальшого прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором відділу державної реєстрації П’ятихатської районної державної адміністрації, тим самим використав завідомо підроблений документ.

Своїми умисними діями ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документу.

19.01.2018 відомості про вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018042630000006, із правовою кваліфікацією ч.3 ст. 190 КК України.

В подальшому правову кваліфікацію на підставі отриманих доказів змінено на ч.4 ст. 190 КК України, та матеріали кримінального провадження об’єднано із кримінальним провадженням із правовою кваліфікацією – ч.4 ст. 358 КК України.

07.09.2018 року ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України.

17 грудня 2018року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 діб із можливістю внесення застави не менше вартості об’єкту злочинного посягання - 715 000 грн.

Слідчий у своєму клопотанні та у судовому засіданні посилався на те, що на теперішній час в матеріалах кримінального провадження наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки вінвчинив злочин, який є особливо тяжкий з корисливих мотивів, а тому вказані обставини дають підстави вважати, що останній може вчинити інший або аналогічний злочин.Дані обставини дають органу досудового розслідування вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчиняти інші злочини. Також, ОСОБА_3, може переховуватися в подальшому від органів досудового розслідування та суду, наслідком чого може бути порушення принципу розумності дотримання строків для проведення досудового розслідування, оскільки останній за місцем реєстрації не проживає, що свідчить про його спроби уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Крім того, наголошував на те, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2018 року було надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_6, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказував на те, що з метою виконання ухвали суду, підозрюваний неодноразово уникав проведення із ним слідчих та процесуальних дій, переховувався від сторони обвинувачення, надавав відомості, які не відповідали дійсності, в тому числі щодо перебуванні на лікуванні, що спростовується матеріалами кримінального провадження, було прийнято рішення про оголошення його у розшук із зупиненням досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та захисник просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та застосувати більш м’який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження №42018042630000006, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 07.09.2018 року ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2018 року було надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_6, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 27 вересня 2018 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_3 та зупинено провадження у кримінальному провадженні до розшуку підозрюваного.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується зібраними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: заявою посадової особи Дніпровського міського голови щодо визнання потерпілим; протоколами огляду приміщення об’єкту злочинного посягання від 08.06.2018; протоколами обшуку приміщення об’єкту злочинного посягання від 09.02.2018; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_11; протоколом допиту свідка ОСОБА_12; протоколом допиту свідка ОСОБА_13; протоколом допиту свідка ОСОБА_14; протоколом допиту свідка ОСОБА_15; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_16; протоколом допиту свідка ОСОБА_17; протоколом допиту свідка ОСОБА_18; протоколом допиту свідка ОСОБА_19; протоколом допиту свідка ОСОБА_20; протоколом допиту свідка ОСОБА_21; протоколом допиту свідка ОСОБА_22; протоколом допиту свідка ОСОБА_23; інформацією департаменту житлового господарства ДМР; матеріалами кримінального провадження № 12017040660002547; інформацією Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори; оригіналом спадкової справи за померлою ОСОБА_6, заведеною Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою; інформацією з реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_9 №№ 63 – 65 за 2018 рік та оригіналом нотаріальної справи № 02-33 щодо переходу права власності на об’єкт злочинного посягання від ОСОБА_3 до ОСОБА_10; поясненнями ОСОБА_10; інформацією засновників біржи «Екатеринославська нерухомість», нотаріусів ОСОБА_17 та ОСОБА_24; оригіналом інвентаризаційної справи КП «ДМБТІ» ДОР на квартиру № 8 корпусу № 3 будинку № 9-а, розташованого на вул. Осінній в м. Дніпро; оригіналом реєстраційної справи № 1465188612101 щодо реєстрації права власності на квартиру № 8 корпусу № 3 будинку № 9-а, розташованого на вул. Осінній в м. Дніпро за ОСОБА_3; висновками судової почеркознавчої експертизи № 1492-18 від 15.05.2018 та додатками до неї (оригіналами почерку та підписів ОСОБА_6 та ОСОБА_5; висновками судової оціночно – будівельної експертизи № 13/10.10/18 від 25.07.2018.

Слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисника та підозрюваного щодо необґрунтованості підозри з огляду на наступне.

Так, згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Ф. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя, враховуючи стадію досудового розслідування, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Слідчий суддя вважає, що посилання захисника та підозрюваного на необґрунтованість підозри є суб’єктивною оцінкою сторони захисту, зумовленою вибірковим висвітленням інформації з матеріалів кримінального провадження та наведенням протиріч. Разом з цим, матеріали клопотання та кримінального провадження підтверджують існування обґрунтованої підозри на тому етапі розслідування під час якого слідчий звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу, та із врахуванням обсягу проведених та не проведених слідчих дій.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин та із врахуванням обсягу проведених слідчих дій.

З приводу доведення існування ризиків, зазначених слідчим у клопотанні, передбачених п. 1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приймає до уваги обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з приводу того, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Положеннями ч. 2 ст. 194 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Мамедова проти Росії» 7064/05 від 01 червня 2006 року, Європейський суд з прав людини, вказав на недостатність посилань на тяжкість злочину та ймовірне покарання, так як суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, але потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Окрім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи наявну обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, та, враховуючи ступень тяжкості злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу ОСОБА_3, який може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, який має постійне місце реєстрації, за місцем мешкання характеризується позитивно, слідчий суддя дійшов висновку про те, що для запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який було доведено в судовому засіданні, необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України – запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов’язки:

1)не залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, або суду цілодобово;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання;

3) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою.

Строк дії ухвали до 22 січня 2019 року.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання за місцем реєстрації підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар