Рішення № 78630947, 17.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13055/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П. розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду завдано внаслідок ДТП у розмірі 69 976,98 грн., витрати на проведення оцінки з визначення розміру матеріального збитку у розмірі 2000 грн., та сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 02 травня 2018 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, керуючи транспортни засобом «Volkswagen Golf», номер НОМЕР_2, рухався по проспекту Миру, 14 в місті Києві, не був уважним, не дотримався безпечної дистації, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Nissan Qashgai» державний номер НОМЕР_1, власником транспортного засобу якого є ОСОБА_1, чим заподіяв транспортним засобам технічні пошкодження та завдав матеріальної шкоди. Винність ОСОБА_2 у вчиненні ДТП підтверджується Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.05.2018 року. Цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Європейський страховий союз» відповідно до умов полісу №АМ471056. Проте, згідно розпорядження Нацкомфінпослуг №3620 від 29.08.2017 ПрАТ «ЄСС» анулювали всі ліцензії, які були видані Нацкомфін послуг. Вона позбавлена можливості відремонтувати власний транспортний засіб «Nissan Qashgai» державний номер НОМЕР_1. Для визначення розміру матеріального збитку, вона звернулася до ТОВ «Естімент-Плюс», відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту складає 69 976,98 грн. За проведення оцінки з визначення збитку, позивач сплатила 2000 грн., що підтверджується квитанцією від 24.05.2018 року.

11 жовтня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем було отримано 09 листопада 2018 року, а представником позивача ОСОБА_3 було отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі 06 листопада 2018 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

03 грудня 2018 року до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2, в якому відповідач просить суд: визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву і клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та поновити відповідачу зазначений строк; провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року взадоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про визнання поважними причини пропуску строку для подання відзиву і проведення розгляду справи в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, відмовлено, відзив відповідача ОСОБА_2 та клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, подані в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та шкоди, завданої внаслідок ДТП, залишені без розгляду.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 травня 2018 року приблизно о 18 годині 30 хвилин по пр-ту Миру, буд. 14 в м. Києві за участю автомобіля «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем «Nissan Qashgai», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілі отримали технічні пошкодження.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 травня 2018 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень на користь держави.

Станом на день ухвалення рішення вказана постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 17 травня 2018 року є такою, що набрала законної сили.

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий союз» на підставі полісу № АМ/0471056 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з терміном дії з 17 червня 2017 року по 16 червня 2018 року включно.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль «Nissan Qashgai», державний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до Звіту № 3949 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 24 травня 2018 року ТОВ «Естімейт Плюс», вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ «Nissan Qashgai», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження складає 38 751,60 гривень.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності згідно ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Такий висновок взаємоузгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18 п).

Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

В той же час, стороною позивача суду не було надано належних доказів подання страховій компанії, в даному випадку ПрАТ «Європейський страховий союз», відповідного повідомлення про настання страхового випадку та заяви про виплату страхового відшкодування. Щодо посилань позивача на те, що згідно розпорядження Нацкомфінпослуг № 3620 від 29 серпня 2017 року ПрАТ «Європейський страховий союз» анулювали всі ліцензії, які були видані Нацкомфінпослуг, то згідно п.52.5. ст. 52 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов'язаний виконати свої зобов'язання згідно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що страховик - ПрАТ «Європейський страховий союз», не припинив свою діяльність у встановленому законом порядку, обов'язок по відшкодуванню шкоди та виплаті страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АМ/0471056 підлягає виконанню саме ПрАТ «Європейський страховий союз», в порядку, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Враховуючи, що суд дійшов ґрунтовного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, відшкодування судових витрат в порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, не здійснюється.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 1194 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про страхування», ст.ст. 6, 22, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-82, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та шкоди, завданої внаслідок ДТП - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: