Вирок № 78628143, 18.12.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4134/15-к

Номер провадження 1-кп/629/11/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря - Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220700002358 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ракитне Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, інваліда ІІІ групи, не військовозобов'язаного, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 в силу ст. 89 КК України не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, військовозобов'язаного, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Іванчака А.О.,

- захисту - обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників - адвокатів Коваленко Ю.А., Остапенко С.Ю., -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, діючи із умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання та збут прекурсорів, в невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, незаконно придбав прекурсор «Cirrus», у вигляді пігулок та незаконно зберігав їх, з метою подальшого незаконного збуту іншим особам.

В подальшому, у період з січня 2015 року по червень 2015 року, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, з корисливого мотиву та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно збував їх частину ОСОБА_2 для подальшої реалізації останнім даних таблеток громадянам м. Лозова, Харківської області, після чого частину виручених грошових коштів в сумі 50 грн. за кожну продану таблетку ОСОБА_1 залишав собі, а частину грошових коштів у сумі 10 грн. за кожну продану таблетку повертав ОСОБА_2

18.06.2015 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено таблетки «Cirrus» в загальній кількості 7280 таблеток, які згідно висновків експертів містять в своєму складі прекурсор - псевдоефедрин, загальна маса якого в перерахунку на загальну масу таблеток склала 839,9363 грама, що згідно Таблиці великих та особливо великих розмірів прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ від 01.08.2000 року № 188, є великим розміром.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення не визнав, від надання пояснень відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, але від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився.

Суд, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1, який не визнав себе винним, та обвинуваченого ОСОБА_2, який визнав себе винним, в скоєнні незаконного придбання та зберігання з метою збуту, та збуті прекурсорів, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, який пояснив, що він був понятим при проведенні обшуку у ОСОБА_2. Був на роботі, знаходився на своєму робочому місці. Підійшов заступник начальника цеху біля 14 години та повідомив, що потрібна допомога поліції і назавтра необхідно з'явитися до заводоуправління. Наступного дня він з'явився о 4 годині до заводоуправління, біля 5 години ранку під'їхав заводський автобус до залізничної міліції. Всі вийшли на вулицю, підійшов слідчій. Їх розділили на дві машини і вони поїхали. Перед тим, як сісти в автомобіль, ніхто не сказав, за чим і куди їдемо. Був слідчій, два співробітника поліції, також були працівники спецпідрозділу в масках, в формі, вони відкрили двері квартири АДРЕСА_4. Обвинувачений був в наручниках. Слідчій запросив їх пройти в квартиру, повідомив, що буде проводитися обшук. Чи була фіксація - він не пам'ятає. Під час обшуку ОСОБА_2 знаходився також на кухні. У підозрюваного запитали, чи є у нього заборонені речовини, на що той повідомив, що є і сказав, що знаходяться в кухні за мийкою. Знайдені таблетки були розсипані в 3-х місцях кухні, рахували таблетки, було більше 10, білі, круглі, але точно сказати не може які. В інших кімнатах теж провели обшук, але нічого не знайшли. Знайдені таблетки упакували, опломбували;

- висновком експерта № 725 від 07.05.2015 року, згідно якого таблетки масою 2,2464 грам «видані в ході допиту свідка ОСОБА_7 від 14.04.2015 року» містять у своєму складі прекурсор - псевдоефедрин. Маса псевдоефедрину, у перерахунку на загальну масу таблеток, склала 0,6961 грам;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 20.03.2015 року, з якого вбачається, що 21.01.2015 року ОСОБА_1 в телефонному режимі пропонував іншій особі для продажу таблетки;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.02.2015 року, з якого вбачається, що 28.01.2015 року ОСОБА_1 в телефонному режимі з іншими особами, в тому числі з ОСОБА_2 вів розмову щодо продажу таблеток;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.04.2015 року, з якого вбачається, що 23.03.2015 року ОСОБА_1 в телефонному режимі спілкувався з ОСОБА_2 та останній розповідав про те, як він продавав таблетки;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 20.03.2015 року, з якого вбачається, що 21.01.2015 року ОСОБА_2 давав вказівки в телефонному режимі ОСОБА_8 щодо продажу таблеток, та 28.01.2015 року спілкувався з ОСОБА_1 про їх знайомого, якого затримали працівники поліції;

- протоколом обшуку від 18.06.2015 року, в якому зазначено, що місцем обшуку є квартира за адресою: АДРЕСА_4, в якій мешкає ОСОБА_2 та якому було запропоновано добровільно видати заборонені предмети, наркотичні засоби або психотропні речовини. Вказана квартира складається з двох кімнат, балкону, коридору, кухні, туалету та ванної кімнати. При проведенні обшуку складена план-схема вказаної квартири. В ході проведення обшуку у кімнаті № 1, на балконі, в коридорі, туалеті та ванній кімнаті ніяких предметів та документів не виявлено. В кімнаті « 2 виявлені мобільний телефон чорного кольору марки «NOKIA», модель 1280; sim-картка мобільного оператора МТС № НОМЕР_4; мобільний телефон марки «NOKIA», модель 6555, code: НОМЕР_3. Мобільні телефони та sim-картка поміщені в пакет та опечатані (пакет № 1). При проведенні обшуку у кухні у дальньому куті тумбочки, яка знаходилась під рукомийником, виявлені таблетки білого кольору без упаковки у кількості 55 таблеток, як пояснив ОСОБА_2 вказані виявлені таблетки є лікарським засобом «CIRRUS», вони належать йому та він їх придбав з метою подальшого продажу мешканцям м. Лозова, Харківської області. Зазначені вище 55 таблеток вилучені та поміщені в прозорий полімерний пакет (пакет № 2). При проведенні обшуку на кухні у глиняній пляшці коричневого кольору, яка знаходилася на столі, виявлено таблетки білого кольору без упаковки у кількості 67 штук. Як пояснив ОСОБА_2 вказані таблетки належать йому та це також лікарський засіб «CIRRUS», який він придбав з метою перепродажу мешканцям м. Лозова, Харківської області. Вказані 67 таблеток вилучені та поміщені в прозорий полімерний пакет (пакет № 3). В ході проведення обшуку у пачці з-під кави «NESCAFE» виявлені таблетки білого кольору у блістерах (по одній та дві таблетки) з написом на кожному блістері «CIRRUS», загальна кількість таблеток у блістерах 12 таблеток. Як пояснив ОСОБА_2 вказані таблетки також належать йому та є лікарським засобом «CIRRUS», який він придбав з метою перепродажу мешканцям м. Лозова, Харківської області. Зазначені 12 таблеток у блістерах вилучено та поміщено в прозорий полімерний пакет (пакет № 4). Горловини кожного з зазначених пакетів перев'язані ниткою та опечатані биркою з підписами понятих, присутніх та слідчого.

Вхідні двері до квартири були відкриті з допомогою відповідних засобів, оскільки ОСОБА_2 у добровільному порядку відмовився її відкривати, після завершення обшуку двері відремонтовані;

- протоколом обшуку від 18.06.2015 року, в якому зазначено, що місцем обшуку є квартира за адресою: АДРЕСА_5 в якій мешкає ОСОБА_8 та якій було запропоновано добровільно видати заборонені предмети, наркотичні засоби або психотропні речовини, на що ОСОБА_8 заявила, що в її квартирі є вищевказані речі та предмети та вона готова їх добровільно видати. Вказана квартира складається з коридору, балкона, спальні, кухні, ванної кімнати. Під час проведення обшуку коридору, ванної кімнати ніяких предметів та документів, які мають значення для розслідування кримінального провадження не виявлено. Під час обшуку в кухні, в тумбочці, яка знаходиться в правому куті біля вікна, в другому ящику знизу знайдено блокнот з нотатками та стартовий пакет МТС № НОМЕР_5 Предмети поміщені в прозорий пакет (додаток № 3) та опечатані. Під час обшуку в кімнаті на журнальному столику, який розташовано біля стійки, яка знаходиться навпроти вікна, біля вхідної двері виявлено ноутбук марки Asus, крім цього в спальні на дивані було виявлено мобільний телефон марки hTC з сім-карткою мобільного оператора МТС НОМЕР_6. Ноутбук та мобільний телефон, які було виявлено під час обшуку спальні вилучено та поміщено до пакету блакитного кольору, який опечатано паперовою биркою. На запитання слідчого Кучерявенко (Файда) Н.С. добровільно видала: 1) пакет рожевого кольору, в якому містяться круглі таблетки білого кольору в кількості 104 шт.; 2) два пластикові флакони циліндричної форми білого кольору з написом «Анітриптилін», в одному з яких знаходяться 2 круглі таблетки білого кольору, а в іншій - 18 круглих таблеток білого кольору; 3) блістерна упаковка, в якій знаходяться круглі таблетки білого кольору в кількості 12 штук; 4) блістерна упаковка, в якій знаходяться круглі таблетки білого кольору в кількості 14 шт.; 5) роздріблена блістерна упаковка, в якій знаходяться круглі таблетки білого кольору в загальній кількості 15 шт. Предмети вилучено та поміщено до прозорого пакету та опечатано. Крім того, ОСОБА_8 було видано наступні предмети: пакет сіро-червоного кольору з написом «Нова пошта», експрес-накладні № 59000108268832 від 05.05.2015 року, № 59000108545152 від 06.05.2015 року, декларації на пересилання поштових відправлень «Нова пошта» № 59000108781555, № 59000108781671, картонна коробка коричневого кольору з написом чорного кольору «Нова пошта». Предмети вилучено та поміщено до пакету блакитного кольору та опечатано;

- протоколом обшуку від 18.06.2015 року, в якому зазначено, що місцем обшуку є квартира за адресою: АДРЕСА_6 в якій мешкає ОСОБА_1 та якому було запропоновано добровільно видати заборонені предмети, наркотичні засоби або психотропні речовини, на що ОСОБА_1 заявив, що в квартирі вищевказані речі та предмети відсутні. На момент обшуку в квартирі знаходився ОСОБА_1, зі слів останнього він винаймає цю квартиру приблизно чотири роки. Вказана квартира складається з кімнати, балкону, роздільного санвузлу та кухні. Під час проведення обшуку в кімнаті, під час огляду столу (письмового), розташованого праворуч від входу в кімнату, в шухляді, третьої зверху, виявлено паспорт НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, у вказаному паспорті на першій сторінці фото чоловіка, схожого на ОСОБА_1 Вказаний паспорт є вилученим з цивільного обороту, однак має ознаки підробного. Паспорт поміщений у прозорий поліетиленовий пакет, горловина якого зав'язана ниткою та опечатана биркою з підписами. Далі, в ході подальшого обшуку виявлено у 2 шухляді столу 3 пластикові ампули ємністю 2,5 мл, які поміщені до «Пакету № 2» та опечатані. Також в другій шухляді виявлено два флеш-носія інформації білого кольору, які поміщені до «Пакету № 1» та опечатані. На кухні в ході проведення обшуку в дерев'яному сидінні, що розташоване ліворуч від столу навпроти вхідних дверей до квартири, виявлено чорний пакет, в якому знаходилось 3 пакети рожевого кольору з наявними в них таблетками білого кольору, у кількості 140 шт. у кожному. Під чорним пакетом виявлено білий пакет з написом АТБ, в якому виявлено 49 рожевих пакетів з таблетками білого кольору, аналогічними з описаними вище. Три з вказаних 49 пакетів розкриті, перераховані білі таблетки. Загальна кількість таблеток в кожному пакеті становить по 140 штук. Вказані таблетки у рожевих пакетах у кількості 52 штук у кожному по 140 таблеток разом з білим та чорним пакетами поміщені до поліетиленового пакету синього кольору, горловина якого зв'язана ниткою чорного кольору та опечатана биркою з написом «Пакет № 4». Крім того, в ході обшуку вилучено жорсткий диск з комп'ютера ОСОБА_1, поміщено до пакету та опечатано биркою за написом «Пакет № 5»;

- протоколом отримання зразків для експертизи від 18.06.2015 року, з якого вбачається, що після відкриття з пакету рожевого кольору відібрано 10 таблеток білого кольору, які поміщені у прозорий пакет, горловина якого зв'язана ниткою, вільні кінці якої заклеєні биркою з написом «ПАКЕТ № 1». Після відібрання зразків горловина блакитного пакету зав'язана ниткою, вільні кінці якої заклеєні биркою з написом «ПАКЕТ № 2»;

- висновком експерта № 934 від 22.06.2015 року, згідно якого таблетки масою: 3,9050 грам «які поміщені слідчим у прозорий полімерний пакет з биркою «Пакет № 1» містять у своєму складі прекурсор - псевдоефедрин. Маса псевдоефедрину, у перерахунку на загальну масу таблеток, склала: 0,8318 грам;

- протоколом отримання зразків для експертизи від 18.06.2015 року, з якого вбачається, що після відкриття з прозорого пакету відібрано 10 таблеток білого кольору, які поміщені в 5 частин блістеру з написом «CIRRUS». Після відібрання зразків горловина прозорого пакету зав'язана ниткою, вільні кінці якої заклеєні биркою з написом «ПАКЕТ № 2»;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.06.2015 року, з якого вбачається, що в період з 20.05 2015 року по 22.05.2015 року ОСОБА_1 в телефонному режимі спілкувався з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 щодо продажу таблеток;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 26.05.2015 року, з якого вбачається, що в період з 23.04 2015 року по 28.04.2015 року ОСОБА_2 в телефонному режимі спілкувався з іншими особами щодо продажу таблеток, та додатками до протоколу НСРД від 26.05.2015 року у вигляді дисків з зафіксованою інформацією;

- висновком експерта № 1215 від 07.08.2015 року, згідно якого таблетки масою 21,3455 грам містять у своєму складі прекурсор - псевдоефедрин. Маса псевдоефедрину, у перерахунку на загальну масу таблеток, склала 6,5403 грам, 8,1053 грам;

- висновком експерта № 1270 від 07.08.2015 року, згідно якого таблетки масою 40,5615 грам, 7,7780 грам містять у своєму складі прекурсор - псевдоефедрин. Маса псевдоефедрину, у перерахунку на загальну масу таблеток, склала: 12,1400 грам, 2,3054 грам. Таблетки масою 15,4566 грам наркотичним засобом, психотропною речовиною, прекурсором не являються;

- висновком експерта № 1269 від 14.08.2015 року, згідно якого таблетки масою: 163,5532 грам, 2724,8540 грам містять у своєму складі прекурсор - псевдоефедрин. Маса псевдоефедрину, у перерахунку на загальну масу таблеток, склала: 48,6244 грам, 790,4801 грам;

- протоколом одночасного допиту осіб від 19.09.2015 року між підозрюваним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_2, під час якого свідок ОСОБА_2 повідомив, що він зайняв у ОСОБА_1 5 тис. грн. для лікування дитини, віддавати було нічим, тому він погодився на пропозицію ОСОБА_1 продавати таблетки від кашлю по 60 грн. за 1 шт., 50 грн. віддавав ОСОБА_1, а 10 грн. залишав собі. Таблетки ОСОБА_1 приносив раз на три неділі в пакеті по 140 шт. Щоб віддати борг він віддавав ОСОБА_1 55 грн. Спочатку він не знав, що таблетки містять наркотичні речовини, а коли дізнався, то відмовився їх продавати. Зараз працює на будівництві, заробляє, щоб віддати борг. Що стосується таблеток, які знайшли у ОСОБА_8, то вона їх випадково захватила при переїзді. ОСОБА_1 заперечував, що має відношення до таблеток, він дзвонив тільки в зв'язку з боргом, нікого до ОСОБА_2 не направляв;

- протоколом одночасного допиту осіб від 19.09.2015 року між підозрюваним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_10, під час якого свідок ОСОБА_10 повідомила, що їй відомо, що ОСОБА_2 продавав таблетки «Cirrus», які він брав у ОСОБА_1, з кожної таблетки він мав по 10 грн., по якій ціні він їх продавав, вона не знає. ОСОБА_2 говорив їй, що це таблетки від кашлю. Таблетки які були знайдені у неї під час проведення обшуку, вона могла випадково захватити при переїзді з квартири ОСОБА_2

Всі докази дослідженні в судовому засіданні. Докази суд вважає належними та допустимими, оскільки при їх отриманні судом не встановлено істотного порушення прав та свобод обвинувачених, гарантованих Конституцією та законами України, вони містять інформацію щодо доказування вини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення та обґрунтовують належність конкретного доказу для підтвердження вини обвинувачених, стосуються їх безпосередньої участі у вказаній події.

Вищезазначені експертизи суд визнає достовірними, оскільки вони не суперечать об'єктивним даним кримінального провадження, в своїй сукупності з іншими доказами по справі не суперечать один одному, логічно послідовні і підтверджують в повному обсязі вину обвинувачених у скоєнні вищезазначених правопорушень, тому суд бере їх за основу при ухваленні обвинувального вироку у відношенні обвинувачених.

В судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мало місце і містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.311 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання прекурсорів з метою їх збуту, а також незаконний збут прекурсорів, вчинений у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (з наступними змінами) під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам «Про наркотичні засобі …», «Про заходи протидії незаконному обігу …» (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін'єкцій іншій особі за її згодою тощо).

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчій, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У відповідності до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» (п.17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

Призначаючи покарання обвинуваченим, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особи обвинувачених, обставини, які пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скоїли злочин середньої тяжкості.

Дослідженими в судовому засіданні даними про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не військовозобов'язаний, не одружений, є інвалідом ІІІ групи, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально.

Обвинувачений ОСОБА_1 не з'явився для участі у підготовці досудової доповіді, оцінка ризику вчинення повторного правопорушення проводилася лише по статистичним факторам.

Оцінка виявила середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується середньою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Підстав для застосування обвинуваченому ст.69 КК України, тобто призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом, суд не вбачає.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є середньою. Оцінка виявляє окремі показники ризику небезпеки, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільним покладення на нього обов'язків: з'являтися на реєстрацію, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 311 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в судових дебатах просили застосувати до обвинуваченого Закон України «Про амністію у 2016 році» та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі того, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи.

Пунктом «г» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, яких на день набрання чинності чим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (ІІІ, ІV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (ІІІ, ІV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого у додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 311 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України не є тяжким та особливо тяжким злочином.

Надана суду довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 465625 від 15.03.2017 року на ім'я ОСОБА_1 свідчить про те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, загальне захворювання, протипоказана важка фізична праця, інвалідність встановлена на період з 15.03.2017 року до 01 квітня 2019 року.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року із змінами внесеними згідно закону, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб, яких засуджено за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів при обтяжуючих обставинах (частина друга і третя статті 311 КК України 2001 р.).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом встановлені обставини, які перешкоджають застосуванню амністії у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, а саме: вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів, які відносяться до обтяжуючих.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Обвинуваченому ОСОБА_1 на досудовому слідстві був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого сплинув 26.09.2015 року.

Дослідженими в судовому засіданні даними про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, військовозобов'язаний, одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально.

Обвинувачений ОСОБА_2 не з'явився для участі у підготовці досудової доповіді, оцінка ризику вчинення повторного правопорушення проводилася лише по статистичним факторам.

Оцінка виявила середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується середньою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлені.

Підстав для застосування обвинуваченому ст. 69 КК України, тобто призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом, суд не вбачає.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є середньою. Оцінка виявляє окремі показники ризику небезпеки, виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільним покладення на нього обов'язків: контроль за поведінкою за місцем проживання особи, з'являтися на реєстрацію, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_2, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_2 в межах санкції ч. 2 ст. 311 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинувачених витрати за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення:

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 725 від 07.05.2015 року в сумі 923 гривні 30 копійок,

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 934 від 22.06.2015 року в сумі 923 гривні 30 копійок,

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1269 від 14.08.2015 року в сумі 1107 гривень 96 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення:

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 933 від 22.06.2015 року в сумі 460 гривень 80 копійок,

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 947 від 23.06.2015 року в сумі 460 гривень 80 копійок,

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1215 від 07.08.2015 року в сумі 1015 гривень 63 копійки,

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1270 від 14.08.2015 року в сумі 1107 гривень 96 копійок.

Речові докази по справі:

- 10 таблеток та 7270 таблеток, вилучені під час обшуку у ОСОБА_1 18.06.2015 року, які містять прекурсор - псевдоефедрин, загальна маса якого склала відповідно 0,8318 грама, 48,6244 грама та 790,4801 грама, які передані на зберігання на склад ВРЗ УМЗ при ГУМВСУ в Харківській області в м. Харкові; паспорт на ім'я ОСОБА_9, три пластикові ампули з ліками, вилучені під час обшуку у ОСОБА_1 18.06.2015 року, які передані на зберігання до кімнати речових доказів при Лозівському ВП ГУНП в Харківській області - знищити як такі, що не мають цінності;

- два мобільних телефону «Nokia», сім-картку, що належать ОСОБА_2; два флеш-носія, жорсткий диск до комп'ютера, що належать ОСОБА_1, та які передані на зберігання на склад ВРЗ УМЗ при ГУМВСУ в Харківській області в м. Харкові - повернути засудженим;

- DVD-диски з зафіксованою на них інформацією, отриманою в результаті проведення НСРД №№ 3870, 2670, 3153, 3596, 3158, 3945 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А.Смірнова