Рішення № 78627824, 14.12.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1751/2018 Справа № 641/4124/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- Колодяжної І.М.

за участю секретаря - Ягодіній М.С.

справа №641/4124/18

за участю: позивача -ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Мединського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживачів ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача , в якому просить: стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 7213,82 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач заначив, що 19.10.2015 року позивачем проведені платежі щодо сплати єдиного соціального внеску №6821979, 6820818 на суму 478,17 та 1113,42 грн. Вказані платежі були сплачені на користь державної податкової інспекції через структурний підрозділ банку відповідача. 27.10.2015 року позивачу зателефонували з податкової інспекції і повідомили про відсутність платежів , в той самий день позивач звернувся до банку за підтвердженням проведення платежів . Відповідач надав лист -підтвердження , що платежі були проведені та жодні проблеми щодо них відсутні . В кінці березня 2018 року на адресу позивача надходять рішення ДФС щодо накладання на позивача штрафних санкцій за несплату у 2015 році відповідних платежів до державного бюджету по сплаті ЄСВ. Суми санкцій складає 993,85 та 6219,97 грн., причиною накладання яких, є відсутність вказаних платежів на відповідних рахунках бюджету. При зверненні позивача до банку , йому листом повідомлено, що грошові кошти сплачені 19.10.2015 року не були зараховані до державного бюджету та залишилися у відповідача. Також діями відповідача порушені норми чинного законодавства та правил надання банківських послуг, а саме відповідач не надає на своєму офіційному веб сайті, інформацію щодо правил надання банківських послуг. Позивач вважає, що незаконними діями відповідача позивачу завдана матеріальна шкода у розмірі 7213,82 грн. та моральна шкода, що полягає в його суттєвих стражданнях через ситуацію , що склалася, яку він оцінює у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою судді від 25 червня 2018 року провадження по вищевказаній справі було відкрито та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження .

25 липня 2018 року до суду надійшов відзив представника відповідача , в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що 19.10.2015 року позивач звернувся до відділення №3 ПУПБ в м. Харкові де надавши касиру відділення реквізити для сплати ініціював переказ на суму 1113,42 грн., згідно заяви на переказ готівки №6820818в ід 19.10.2015 з призначенням платежу «єдиний соціальний внесок за найм 36,8+3,6% за вересень 2015 від ОСОБА_1» ; на суму 478,17 грн. згідно заяви на переказ готівки №6821979 в ід 19.10.2015 з призначенням платежу «єдиний соціальний внесок у розмірі 34,7% за вересень 2015 від ОСОБА_1 ИИН НОМЕР_1 ». Правильність заповнення банком реквізитів касового документу із застосуванням технічних засобів позивач засвідчив своїм підписом. 23.10.2014 ініційовані позивачем платежі були повернуті отримувачем - Основ,янським ОДПІ м. Харкова, з коментарем ( уточнить рахунок отримувача) . 02.04.2018 , тобто через два з половиною роки позивач звернувся із заявою до відділення №3 ПКМБ в м. Харків з вимогою компенсувати суму штрафних санкцій та суму платежів. Листом 02.05.2018 відповідач надав відповідь на звернення позивача та рекомендував звернутися до відділення №3 ПУМБ в м. Харкові , щоб отримати грошові кошти , що повернулися 23.10.2015, після повернення яких , банк не мав жодної можливості сповістити позивача про їх повернення та чекав звернення самого позивача . 22.06.2018 позивач звернувся до відділення №3 , де отримав грошові кошти 1113,42 грн. та 478,17 грн. Надана позивачем довідка Відділення №3 ПУМБ в м. Харків не відповідає вимогам внутрішнього нормативно - правового акту банку р. 2.1 глави 2 , р. 3.7. глави 3 Положення «Про організацію діловодства у ПАТ «ПУМБ» . Наявність або відсутність у банку власного веб -сайту , наявна або не наявна на ньому інформація не є предметом розгляду цієї справи та у випадку ,якщо наявність припустити, що інформація не наявна на веб - сайті або недостовірна , банк несе відповідальність згідно чинного законодавства України , а ні як у даній цивільній справі. Щодо стягнення моральної шкоди представник відповідача зазначив, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів (медичних документів) , які б підтверджували звернення позивача до медичних установ та матеріали справи не містять жодних медичних висновків ,які б підтверджували наявність у позивача нервового розладу.

Ухвалою суду від 24 липня 2018 року заяву позивача про витребування доказів та виклик і допит свідків задоволено. Підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 04 вересня 2018 року клопотання представника відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції задоволено. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Подільському районному суду м. Києва.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовну заяву підтримали та просили задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволенні позову заперечував, проти задоволення позову заперечував, доводи наведені у відзиві на позов підтримав.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, допитавши свідка , дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного .

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивачем у відділенні №3 ПКМБ в м. Харків 19.10.2015 здійснено касові операції на суму 1113,42 грн. за №6820818 з призначенням платежу «єдиний соціальний внесок за найм 36,8+3,6% за вересень 2015 від ОСОБА_1» ; на суму 478,17 грн. за №6821979 з призначенням платежу «єдиний соціальний внесок у розмірі 34,7% за вересень 2015 від ОСОБА_1».

Відповідно до виписки з особового рахунку по прийнятим платежам від 23.10.2015 платежі за документами № №6820818 та №6821979 ,повернуті банку для уточнення рахунку отримувача .

Відповідно до рішень №0006301309, №006291309 від 23.03.2018 ГУ ДФС у Харківській області відносно позивача застосовані штрафи за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнобов,язкове соціальне страхування у розмірі 6919,97 грн. та 993,85 грн.

02.04.2018 року позивач звернувся до ПАТ «ПУМБ» відділення №3 в м. Харкові з заявою в якій він просив: надати відповідь за фактом повернення грошових коштів до банку та стягнути штрафні санкції та суми платежів.

Як вбачається з відповіді ПАТ «ПУМБ» від 02.05.2018 №КНО-33/30716 , звернення позивача розглянуто та повідомлено , що відповідальність за правильність надання реквізитів для касового документа , у тому числі призначенні платежу , лежить на клієнтові. Грошові кошти зі сплати єдиного соціального внеску за документами №6820818 та №6821979 від 19.10.2018 року не надійшли на рахунок податкових органів через некоректне зазначення позивачем рахунків Основ,янської ОДПІ і м. Харкові , що призвело до повернення одержувачем перерахованих коштів. Рекомендовано позивачу звернутися до відділення банку для уточнення можливості повернення грошових коштів згідно документів №6820818 та №6821979,які були повернуті одержувачем.

22.06.2018 позивачем до відділення №3 ПАТ «ПУМБ» в м. Харкові подано заяви про повернення грошових коштів за переводами , ініційованими ним на підставі заяви на перевід грошових коштів №6820818 та №6821979 від 19.10.2015 у розмірі 478,17 грн. та 1113, 42 грн. .

Як вбачається з копій квитанцій позивачу у відділенні №3 ПАТ «ПУМБ» в м. Харкові видані грошові кошти , відповідно до його заяв від 22.06.2018 року на суму 1113,42 грн. та 478,17 грн.

Згідно довідки без дати та номеру ПАТ «ПУМБ» , 19.10.2018 платником ОСОБА_1 проведені платежі № №6820818 та №6821979 від 19.10.2015 року зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 478,17 грн. та 1113,42 грн.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дорівнює календарному року.

Згідно з пунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку грошового зобов'язання.

Зарахування місцевих податків та зборів, до яких згідно зі статтею 10 ПК України відноситься, зокрема, й податок - єдиний соціальний внесок , до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК України).

Частиною 1 статті 43 БК України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно частин 4, 5 статті 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і визнаються зарахованими до державного бюджету з дня їх зарахування.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» (в редакції чинній на той час) Банк зобов'язаний на постійній основі розміщувати на веб-сайті банку актуалізовану інформацію про власників істотної участі у банку в обсязі, визначеному Національним банком України.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до довідки ПАТ «ПУМБ» 19.10.2015 року ОСОБА_1 проведені платежі №6821979, №6820818 про сплату єдиного соціального внеску в сумі 478,17 грн. та 1113,42 грн.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є дружиною позивача, 19.10.2015 року вона та позивач перебували у ПАТ «ПУМБ» щодо питання розміщення депозиту, оскільки свідок є клієнтом банку . Позивач забажав зробити платежі по сплаті єдиного соціального внеску до бюджету по його діяльності . 22.10.2015 року інспектор фіскальної служби зателефонувала та повідомила про відсутність грошових коштів на рахунках служби. 23.10.2015 року вона та позивач знов поїхали до банку , де їм повідомили , що їм треба почекати до 26.10.2015 року . 26.10.2015 року вони знов поїхали до фіскальної служби , де їм повідомили , що кошти до служби не надійшли. 26.10.2015 року вони знов поїхали до баку та написали заяву , щодо ненадходження коштів на рахунок фіскальної служби. У відповідь на заяву їм надали довідку без номера та дати про проведення платежів від позивача ОСОБА_1

Посилання представника відповідача , щодо сповіщення позивача ОСОБА_1 про незарахування коштів до бюджету , суд не приймає до уваги , оскільки представником відповідача не доведено в судовому засіданні та не надано доказів того, що банк приймав усі заходи для належного інформування позивача ОСОБА_1 про не проведення платежів по сплаті єдиного соціального внеску .

За змістом п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року за №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, ЗУ "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, навність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи вищенаведене, досліджені докази в їх сукупності, характер і тривалість страждань позивача, суд вважає, що знайшли своє підтвердження підстави стягнення моральної шкоди, факт заподіяння зі сторони відповідача моральних страждань позивачу.

Разом з тим, суд не погоджується із розміром на відшкодування моральної шкоди, про який зазначає позивач у поданій нею позовній заяві. Розмір на відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень суд вважає значно завищеним. Так, виходячи із принципів рівності, поміркованості, розумності та справедливості, характеру й обсягу моральних страждань, а також враховуючи положення чинного законодавства про те, що розмір на відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, суд вважає достатнім стягнути у користь позивача 3000 гривень на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Питання про судовий збір суд вирішує відповідно ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживачів - задовольнити частково .

Стягнути з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 7 213 (сім тисяч двісті тринадцять) грн. 82 коп. та моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі ) грн. , всього на суму 10 213 (десять тисяч двісті тринадцять) грн. 82 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або підписання рішення суду без його проголошення у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання , яким завершується розгляд справи.

У відповідності до п. 15 .5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції , до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство « Перший Український Міжнародний Банк», код 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4 .

Повни текст судового рішення складено 18 грудня 2018 року.

Суддя: І. М. Колодяжна