Постанова № 7862764, 02.02.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 6.6.6

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2010 року Справа 2а-21/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Солоніченко О.В.

при секретарі Бородіній І.Ю.,

за участю сторін

представника позивача: Трубіцина Р.М., дов. №9700 від 30.12.09

представника відповідача:

Спеціалізованої державної

податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків

у м. Луганську Клиновського Д.В.дов. №23880/10/10-013 від 05.11.09.

представника другого відповідача

Головного управління Державного

казначейства України

в Луганській області Демідюкової О.М. дов.№14-12/1-5 від 31.12.09.

прокурора Петрової Г.В. посвідчення №524 від 01.07.08.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області.

В обґрунтування позову вказав, що згідно підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування і прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п 7.7.5, 7.7.7 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем були проведені документальні невиїзні перевірки та позапланові документальні виїзні перевірки для встановлення достовірності нарахування бюджетного відшкодування. В результаті вказаних перевірок висновками ДПІ у м. Лисичанську, було зазначено, що порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» не встановлено.

Згідно п.п 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету

З 13.02.2009 року по 26.02.2009 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську здійснила позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року, про результати якої 02.03.2009 року складено довідку № 137/08-3/00210890, в якій податковим органом підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту, так і податкового зобовязання та те, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено без помилок.

Довідкою встановлені обставини сплати позивачем платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді в сумі 1 186 487,00 грн. та фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за грудень 2008 року в розмірі 1 186 487,00 грн.

Таким чином, перевіркою було повністю підтверджено, що ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» виконало всі передбачені чинним законодавством умови щодо отримання бюджетного відшкодування та мало документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та суми задекларованого бюджетного відшкодування.

Станом на час предявлення позову заявлена підприємством сума бюджетного відшкодування по ПДВ за грудень 2008 року була повернута на рахунок ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» у розмірі 1 051 821,99 грн. На теперішній час невідшкодована сума ПДВ складає 134666,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши пояснення аналогічно позовній заяві.

Представники відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях на позовну заяву та просили відмовити у задоволенні позову.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 17.07.1997 року позивач знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську як платник податку на додану вартість.

16 січня 2009 р. позивачем - ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» - була подана податкова декларація з ПДВ за грудень 2008 року, та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, згідно з яким сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 1 186 487,00 грн.

Відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 13.02.09. по 26.02.09. проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ. Що декларувалась в період з 01.11.08. по 30.11.08.

За результатами вказаної перевірки відповідачем 02.03.09. складено довідку за № 137/08-3/00210890 відповідно до якої розбіжностей між фактичними сумами податкового кредиту та сумами, заявленими підприємством перевіркою не встановлено.

Проти правильності нарахування сум бюджетного відшкодування представники відповідачів у судовому засіданні не заперечували.

Заявлена підприємством сума бюджетного відшкодування по ПДВ за грудень 2008 року повернута на рахунок позивача у загальному розмірі 1 051 821,99 грн.

На теперішній час невідшкодована сума ПДВ становить 134 666,00 грн.

Зазначене також підтверджено в судовому засіданні представниками відповідача.

Порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету визначено Законом України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97.

Згідно з п.1.6. Закону „Про податок на додану вартість” податковим зобовязанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7. податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду. Згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон) сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При відємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як встановлено підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п..7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ відповідачем встановлено не було. Зазначене відповідачем не спростовується. Крім того, відповідачем підтверджується невідшкодована сума ПДВ у розмірі 134 666,00 грн.

Тобто, відповідач не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Твердження відповідача про обовязковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону не заслуговують на увагу, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст. 7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету.

Доводи відповідача щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету у розмірі 134 666,00 грн. результатами зустрічних перевірок, які проводяться відповідачем відповідно до наказу №350 від 18.08.2005., також не підлягають врахуванню, оскільки вимоги наказу, як підзаконного акту, не можуть суперечити або змінювати норми Закону, а мають йому відповідати. Закон не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.

Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ. Згідно з п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду, у зв'язку з чим Головне УДК України у Луганській області правомірно визначено в якості другого відповідача.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ за грудень 2008 року в сумі 134666,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 1703,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за грудень 2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» (94018, Луганська область, м. Стаханов, пр. Леніна, 67, код ЄДРПОУ 00210890) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 134666,00 грн. (сто тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят шість грн. 00 коп.)

Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» (94018, Луганська область, м. Стаханов, пр. Леніна, 67, код ЄДРПОУ 00210890) судовий збір в сумі 1703,40 грн.(одна тисяча сімсот три грн.40 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 08 лютого 2010 року.

Суддя О.В. Солоніченко