Рішення № 78625725, 17.12.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Справа № 925/1219/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – представник не з’явився,

від відповідача – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СНЕК

ДИСТРИБУЦІЯ”, м. Тернопіль

до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАСЕН-СВІТ”,

м. Черкаси

про стягнення 17 384 грн. 12 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ” до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАСЕН-СВІТ” про стягнення з відповідача 8 618 грн. 88 коп. основного боргу, 1 899 грн. 02 коп. пені, 6 541 грн. 35 коп. штрафу та 324 грн. 87 коп. 3% річних, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №07/03 від 27 березня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 14 год. 30 хв. 17 грудня 2018 року.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзиву у визначений законом строк суду не надав.

Сторони про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки передав відповідачу товар на умовах визначених договором поставки №07/03 від 27 березня 2018 року, проте свій обов’язок щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 8 618 грн. 88 коп. боргу.

Крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 324 грн. 87 коп. 3% річних, 1 899 грн. 02 коп. пені на підставі п. 6.2. договору та 6 541 грн. 35 коп. штрафу з урахуванням вимог п. 6.6. договору.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 27 березня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ЛАСЕН-СВІТ” (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю “СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ” (постачальник) було укладено договір поставки за №07/03 (а.с.11-12).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов’язався передати (поставити) у власність покупця у зумовлені цим договором строки, а покупець - прийняти вказані товари і сплатити за ним визначену грошову суму.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що підлягає поставці, а також адреса і дата здійснення поставки узгоджується сторонами на кожну партію окремо і в подальшому зазначаються у накладних, які відіграють роль специфікацій до цього договору та стають його невід’ємною частиною (п. 2.1. договору).

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на загальну суму 36 270 грн. 36 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

- №СД000000072 від 29 березня 2018 року на суму 11 465 грн. 88 коп.;

- №СД000000103 від 23 квітня 2018 року на суму 10 185 грн. 60 коп.;

- №СД000000204 від 07 червня 2018 року на суму 9 479 грн. 52 коп.;

- №СД000000261 від 04 липня 2018 року на суму 5 139 грн. 36 коп.

Однак відповідач свій обов’язок щодо оплати поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу 27 651 грн. 48 коп., що підтверджується копіями банківських виписок.

В зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 8 618 грн. 88 коп. боргу за поставлений товар.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 5.2. договору поставки оплата партії товару проводиться покупцем протягом 21 календарного дня з моменту поставки (дати підписання накладної), якщо інші строки не погоджені сторонами щодо окремої партії товару.

Таким чином з урахуванням вимог п. 5.2. відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар 29 березня 2018 року – 19 квітня 2018 року, за товар поставлений 23 квітня 2018 року – 14 травня 2018 року, за товар поставлений 07 червня 2018 року - 28 червня 2018 року та за товар поставлений 04 липня 2018 року – 25 липня 2018 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов’язання відповідача перед позивачем по договору №07/03 від 27 березня 2018 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином заборгованість в розмірі 8 618 грн. 88 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 6.2. договору сторона, яка порушила строки виконання грошового зобов’язання, зобов’язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення, нараховану на повну суму порушеного зобов’язання за кожний день порушення строку його виконання.

Позивачем заявлено до стягнення 1 899 грн. 02 коп. пені (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 324 грн. 87 коп. 3% річних.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.” судом встановлено, що річні нараховано позивачем невірно, оскілки за періоди вказані позивачем розмір 3% річних становить 155 грн. 82 коп., неустойку нараховано вірно.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 1 899 грн. 02 коп. пені та 155 грн. 82 коп. 3% річних, в решті стягнення річних в розмірі 169 грн. 05 коп. слід відмовити.

Згідно п. 6.6. договору у разі порушення покупцем терміну оплати поставленого товару більш ніж на 30 календарних днів, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого в строк товару.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 6 541 грн. 35 коп. штрафу, що складає 30% від суми несвоєчасно оплаченого та неоплаченого товару.

Слід зазначити, що згідно видаткової накладної від 23 квітня 2018 року відповідачем було порушено строки оплати понад 30 календарних днів на суму 7 185 грн. 60 коп., штраф з цієї суми складає 2 155 грн. 68 коп.

З видаткової накладної від 07 червня 2018 року відповідачем було порушено строки оплати понад 30 календарних днів на суму 9 479 грн. 52 коп., штраф з цієї суми складає 2 843 грн. 86 коп.

Товар поставлений позивачем 04 липня 2018 року на суму 5 139 грн. 36 коп. взагалі неоплачений, а тому штраф складає 1 541 грн. 81 коп.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 6 541 грн. 35 коп. штрафу.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4 200 грн. 00 коп. понесених витрат, пов’язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.1. договору про надання правничої допомоги №11/01 від 12 листопада 2018 року укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 визначено, що за правову допомогу надану адвокатом, клієнт сплачує на його користь винагороду у вигляді гонорару у розмірі:

- за надання консультацій та підготовку процесуальних документів – 350 грн. 00 коп. за 1 годину роботи адвоката, якщо інший розмір винагороди не буде погоджений сторонами при виконанні окремих доручень клієнта;

- за представництво інтересів в судовому засіданні – 750 грн. 00 коп. за участь в кожному судовому засіданні, у випадку якщо судове засідання відбувається за межами міста Тернопіль, клієнт додатково оплачує добові з розрахунку 250 грн. 00 коп. за кожну добу відрядження.

Згідно акту приймання – передачі наданої правничої (правової) допомоги сторони визначили, що адвокатом було надано послуги на суму 4 200 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокату ОСОБА_1 4 200 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копією видаткового касового ордеру від 19 листопада 2018 року.

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 4 159 грн. 26 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 126, 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАСЕН-СВІТ”, вул. Сумгаїтська,10, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39964445 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СНЕК ДИСТРИБУЦІЯ”, вул. Степана Бандери,8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 41789470 – 8 618 грн. 88 коп. основного боргу, 1 899 грн. 02 коп. пені, 6 541 грн. 35 коп. штрафу, 155 грн. 82 коп. 3% річних, 4 159 грн. 26 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1 744 грн. 91 коп. судового збору.

3. В решті вимог – в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 17 грудня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович