Вирок № 78622336, 18.12.2018, Карлівський районний суд Полтавської області

18.12.2018

єдиний унікальний номер справи 531/1659/18

номер провадження 1-кп/531/195/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Попова М.С.,

за участю секретаря – Клименко Т.М.,

прокурора – Лифаря В.Г.,

обвинуваченої – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, заміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не депутата, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 16 вересня 2018 року, близько 18 години, знаходячись у приміщенні магазину ТОВ «АТБ-Маркет» Продукти – 558, за адресою: вул. Успенська, 1/6, м. Карлівка, Полтавської області, скориставшись відсутністю охорони та тим, що її ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з полиці продуктових товарів викрала: упаковку масла «Ферма Селянське» (солодковершкове), вагою 200 грамів, вартістю 28,80 гривень; палку ковбаси «М’ясна лавка Губернська», вагою 420 грамів, вартістю 55,50 гривень; упаковку філе форелі слабосолоної «Своя лінія», вагою 180 грамів, вартістю 116,90 гривень, які помістила до власної сумки і не розрахувавшись, вийшла з магазину повз касу та в подальшому розпорядилась викраденим на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «АТБ-Маркет» Продукти – 558 матеріальну шкоду на загальну суму 201,20 гривень.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 22 вересня 2018 року, близько 20 години 30 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину ТОВ «АТБ-Маркет» Продукти – 558, за адресою: вул. Успенська, 1/6, м. Карлівка, Полтавської області, скориставшись відсутністю охорони та тим, що її ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з полиці продуктових товарів викрала банку червоної зернистої лососевої ікри «Парамушир», вагою 120 грамів, вартістю 240,70 гривень, яку помістила до кишені власної куртки і не розрахувавшись, вийшла з торгового ряду магазину повз касу та в подальшому намагалась викрасти, чим могла спричинити ТОВ «АТБ-Маркет» Продукти – 558 матеріальну шкоду на вище вказану суму, однак, не виконавши усіх дій, які вона вважала за необхідне для доведення злочину до кінця, з причин які не залежали від її волі, оскільки вона була помічена та зупинена на виході із магазину працівниками охорони ТОВ «АТБ-Маркет» Продукти – 558.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, визнала повністю, та підтвердила всі обставини, спосіб та час вчинення кримінальних правопорушень. У скоєному щиро розкаюється.

Представник потерпілого підприємства, який про час та місце розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не з’явився. На електронну пошту суду надійшла заява представника ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутністю, претензій до обвинуваченої не має, при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду.

З’ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченої та кваліфікація її дій, з’ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а її дії органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставини, що пом’якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченої: її вік, стан здоров’я, соціальне становище, відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра, раніше не судиму, позитивну характеристику за місцем проживання.

Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченої ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, складеною Карлівським районним сектором філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 07 грудня 2018 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, характер вчинених кримінальних правопорушень, визначені рівні ризику вчинення обвинуваченою повторних кримінальних правопорушень, який є середнім, ризику небезпеки для суспільства або окремих осіб, які є середнім, орган пробації вважає застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, з врахуванням положень ст. 68 КК України. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, з застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов’язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв’язку з тим, що відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за недоцільне обирати відносно неї міру запобіжного заходу.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у одного року шести місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов’язки протягом іспитового строку: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв’язку з тим, що відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за недоцільне обирати відносно неї міру запобіжного заходу.

Речові докази – банку червоної зернистої лососевої ікри «Парамушир», яка передана на відповідальне збереження представнику потерпілого підприємства, вважати повернутими законному власнику; CD-R диск марки «Verbatim» із відеозаписом, зберігати в матеріалах досудового розслідування.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя