Ухвала суду № 78620799, 13.12.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3635/18

Провадження 4-с-52/18

ухвала

Іменем України

13 грудня 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

при секретарі Авсюкевич Н.В.,

представника скаржника ОСОБА_1,

державного виконавця Курашової К.В.,

представника стягувача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій зазначає, що державним виконавцем Обухівського міськрайонного державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області винесена постанова ВП №31160163 від 21.06.2018 року про опис та арешт боржника при примусовому виконанні виконавчого листа №2-177/11 виданого Обухівським районним судом Київської області від 20.09.2011 року про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 044-2914/840-0479 від 20.11.2007 року в розмірі 997051, 02 грн. на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів. Про порушення своїх прав дізналася 06.11.2018 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Представник скаржника ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримала та вказала, що державним виконавцем не дотримано вимог законодавства щодо опису майна боржника, а саме: відсутній опис предметів і їх відмінних ознак, відсутній підпис боржника або відмітка про відмову від підпису, не зазначено кому передано майно зберігання, відсутній підпис відповідального зберігача, відсутній акт приймання-передачі майна переданого на зберігання. Крім того зазначила, що боржник не був присутній під час опису майну, а тому просить скасувати постанови від 21.06.2018 року про опис та арешт майна боржника та про передачу майна на зберігання.

Державний виконавець Курашова К.В. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги та пояснила, що боржнику направлялася вимога про необхідність бути присутньою особисто чи направити представника 31.06.2018 року о 10 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_2, для участі у проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна, проте боржник вказану вимогу не отримав і вона повернулася до відділу з відміткою пошти: - «за закінченням встановленого строку зберігання». Також зазначила, що всі необхідні дані про квартиру в постанові про опис та арешт майна боржника зазначено, а майно яке знаходилося в середині квартири не описувалось.

Представник стягувача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки боржник належним чином повідомлялася про необхідність бути присутньою під час виконавчий дій.

Суд, вислухавши пояснення представника скаржника, державного виконавця, представника стягувача, дослідивши матеріали справи, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що 08.04.2011 року рішенням Обухівського районного суду Київської області позов Публічоного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 044-2914/840-0479 від 20.11.2007 року в розмірі 997051 грн. 02 коп. звернуто стягнення на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого 20 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_5 зареєстровим №211к, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів 20 листопада 2007 року за реєстраційним №2506273 – шляхом проведення прилюдних торгів.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 18.10.2012 року заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 08.04.2011 року залишено без змін.

На виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 08.04.2011 року стягувачу видано виконавчий лист №2-177/11, на підставі якого Обухівським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Київській області відкрито виконавче провадження № 31160163.

21.06.2018 року старшим державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_3В, а саме: квартира № 69, місцезнаходження: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул.. Соснова, 6, загальною площею 50,2 кв.м.. житлова площа 28,4 кв.м, яка знаходиться на 9 поверсі.

21.06.2018 року старшим державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 винесено постанову про передачу майна на зберігання, якою відповідальним зберігачем, описаного та арештованого майна призначено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено її права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно п.2,3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов’язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

В статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

15.05.2018 року державним виконавцем на адресу боржника зазначену у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_4, було направлено вимогу про проведення 21.06.2018 року о 10 год. 30 хв. виконавчих дій, щодо опису й арешту майна боржника за адресою АДРЕСА_5. Проте вимогу виконавця боржник не виконала та не з’явилася на зазначену дата та час, для проведення виконавчих дій.

Інших порушень при складанні оскаржуваних постанов судом не встановлено.

Крім того, у скарзі скаржник посилався на обставини необізнаності із оскаржуваними постановами до 06.11.2018 року, коли він ознайомився із матеріалами виконавчого провадження, вважав строки оскарження не пропущеними, при цьому переконливих підтверджень таких обставин суду із скаргою не було подано, тому питання про достовірність вказаних відомостей з’ясовувалось судом під час розгляду скарги по суті.

Законом України «Про виконавче провадження», станом на час винесення оскаржуваних постанов передбачався десятиденний строк оскарження постанов державного виконавця.

Суд вважає, що скаржник міг дізнатись про порушення своїх прав та оскаржити зазначені у скарзі постанови державного виконавця у визначені законом строки, оскільки був обізнаний із наслідками вирішення судового спору, був обізнаний із виникнення у нього зобов’язань перед стягувачем за чинним судовим рішенням.

За таких обставин, порушень прав чи законних інтересів скаржника, які б підлягали судовому захисту, під час судового розгляду не встановлено.

Статтею451 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, доводи скарги суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на законі і матеріалах справи, належно не доведені, суперечать фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, в задоволенні скарги слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 447 - 452 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадця ти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено та підписано 18 грудня 2018 року.

Суддя: О.Б. Тиханський