Рішення № 78614054, 30.10.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/2-3568/2011

Провадження № 2/202/671/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 жовтня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Некрасової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості на свою користь за кредитним договором № Sm 105 від 24.03.2008 року у розмірі 265 434,06 Євро; з ПАТ Акцент-банк, ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 200,00 грн.; з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму у розмірі 1 950 грн. за надання юридичних послуг та витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № Sm 105 від 24.03.2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит 160 000 Євро зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 16,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.03.2018 року. Проте, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов‘язання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ "А-Банк" договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, та з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки № Sm_Р 105 від 26.03.2008 року, у зв‘язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред‘явленим до стягнення боргом.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2011 року позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості була задоволена.

Ухвалою суду від 01 грудня 2017 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2011 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано.

При новому розгляді справи представник позивача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В матеріалах справи наявна заява про слухання справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву, відповідно до якої просить справу розглянути за його відсутності, заперечує факт отримання кредитних коштів у банку. Проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд застосувати до позовних вимог позивача наслідки спливу строків позовної давності та відмовити у позові.

Представник ПАТ "Акцент-Банк" та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із долучених позивачем доказів до позовної заяви вбачається, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Sm 105 від 24.03.2008 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит 160 000 Євро зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 16,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.03.2018 року.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 були забезпечені шляхом укладання між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_2 договору поруки № Sm_Р 105 від 26.03.2008 року.

Відповідно до п. 4 Договору поруки № Sm_Р 105 від 26.03.2008 року, у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 12 сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом у 5 (п'ять) років.

Також вимоги до відповідача ОСОБА_1 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ А-Банк договору поруки № 167 від 20.10.2010 року. Відповідно до договору поруки № 167 від 20.10.2010 року ПАТ «Акцент-банк» зобов‘язався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобов‘язань за кредитним договором № Sm_Р 105 від 26.03.2008 року, розмір відповідальності 200 грн. 00 коп. Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п‘яти років.

14 червня 2018 року відбулась державна реєстрація та змінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», однак доказів позивачем суд не надано.

Як вказує в позовній заяві позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору № Sm 105 від 24.03.2008 року заборгованість за ним станом на 16.08.2011 року склала 265 452,71 Євро, яка складається з наступного: 151 864,42 Євро - заборгованість за кредитом; 75 333,35 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом; 25 592,12 Євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 23,32 Євро - штраф (фіксована частина); 12 639,49 Євро - штраф (процентна складова).

Аналізуючи спірні правовідносини, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, обов‘язком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов‘язання.

Відповідачем разом із письмовими поясненнями суду була надана копія довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" за № 150403/119 від 03.04.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_1 (НОМЕР_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1) починаючи з 25.02.2010 по 03.04.2013 року не має заборгованості перед Банком. Кредитні договори на видачу грошових коштів в іноземній валюті між ним і Банком за час співробітництва не укладались.

Статтею 81 ЦПК України на сторони покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Однак суду позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано жодних доказів в розумінні ст.ст. 78-79 ЦПК України, якими би спростовувалися доводи відповідача.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладання кредитного договору, отримання відповідачем на підставі заяви позичальника кредитних коштів (зокрема меморіального ордеру), самої заяви позичальника на отримання кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: ст. ст.256,257, 525, 526, 530, 554, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.П. Слюсар