Рішення № 78613413, 18.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р. справа № 0940/2231/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код - 37824000, вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304) про визнання протиправною відмови та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.11.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправною відмови в переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язання перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 10.10.2018, врахувавши при обчисленні пенсії стаж державної служби тривалістю 21 рік 6 місяців 18 днів та заробітну плату згідно довідок від 09.10.2018 за №№28/03-09/09, 29/03-09/09, 30/03-09/09, виданих Управлінням агропромислового розвитку Калуської райдержадміністрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 10.10.2018 звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Листом від 23.10.2018 №606/М-15 відповідач надав позивачу роз'яснення щодо умов переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". 29.10.2018 ОСОБА_1 повторно звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Відповідач листом від 12.11.2018 №626/М-15 відмовив позивачу в переведенні на інший вид пенсії, повідомивши, що період строкової військової служби не віднесено до відповідних категорій посад державних службовців, тому немає підстав для врахування 20 - річного стажу державної служби. Вважаючи наведену відмову Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправною, оскільки відповідач не зарахував до стажу державної служби період служби в збройних силах з 14.05.1974 по 13.05.1976, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.12.2018, відповідно до якого Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заперечило щодо заявлених позовних вимог (а.с.40-43). Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача складає 19 років 3 місяці 28 днів з потрібних 20 років. Військова служба ОСОБА_1 з 14.05.1974 по 13.05.1976 не зараховується до стажу державної служби, оскільки не передбачена статтею 25 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993). Окрім цього, представник відповідача повідомив, що позивач звернувся 10.10.2018 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про надання роз'яснення, а не заявою про перехід на інший вид пенсії. Заява від 29.10.2018 також не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За вказаних обставин в Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області не було підстав для переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

10.12.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник позивача подав відповідь на відзив, однак суд звертає увагу на те, що стаття 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами якої здійснено розгляд даної справи, не передбачає такого виду заяви по суті справи як відповідь на відзив (а.с.46-47).

Окрім цього, 10.12.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник ОСОБА_1 також подав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.48). Відповідно до вимог частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Так, з огляду на зміст частин 2-3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може подати заяву про зменшення позовних вимог протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Тобто, в даному випадку наведений п'ятнадцятиденний строк завершився 07.12.2018, а тому заяву представника ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог подана після спливу строку на вчинення такої процесуальної дії.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Калуському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та з 28.08.2014 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

10.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати роз'яснення про перехід із призначеної звичайної пенсії за віком на пенсію державного службовця (а.с.22).

23.10.2018 Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом №606/М-15 надало позивачу роз'яснення щодо загальних умов переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.23). При цьому відповідач зазначив, що період строкової військової служби не віднесено до відповідних категорій посад державних службовців.

29.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". В наведеній заяві від 29.10.2018 позивач також просив надати чіткий та ґрунтовний розрахунок стажу роботи (в тому числі на державній службі) та заробітної плати, а при розрахунку розміру пенсії врахувати заробітну плату згідно довідок від 09.10.2018 за №№28/03-09/09, 29/03-09/09, 30/03-09/09, виданих Управлінням агропромислового розвитку Калуської райдержадміністрації (а.с.24).

12.11.2018 Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом №626/М-15 відмовило позивачу в переведенні на інший вид пенсії, повідомивши, що період строкової військової служби не віднесено до відповідних категорій посад державних службовців, тому не має підстав для врахування 20 - річного стажу державної служби (а.с.25).

Вважаючи протиправною відмову Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 10.10.2018, врахувавши при обчисленні пенсії стаж державної служби тривалістю 21 рік 6 місяців 18 днів та заробітну плату згідно довідок від 09.10.2018 за №№28/03-09/09, 29/03-09/09, 30/03-09/09, виданих Управлінням агропромислового розвитку Калуської райдержадміністрації, та допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Статтею 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено право вибору пенсії.

Так, згідно вказаної статті особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».

01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини 1 цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року.

Таким чином, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тобто до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII - 01.05.2016, право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

З огляду на зміст зазначених норм чинного законодавства, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII - 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 за результатом розгляду зразкової справи №822/524/18.

Відповідно до відзиву Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, який надійшов на адресу суду 07.12.2018, до стажу державної служби ОСОБА_1 зараховано періоди роботи:

- з 02.01.1992 по 14.06.1992 (5 місяців 13 днів) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства Калуського райвиконкому;

- з 15.06.1992 по 10.09.1994 (2 роки 2 місяці 26 днів) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства і продовольства Калуської державної адміністрації;

- з 11.09.1994 по 28.12.1995 (1 рік 3 місяці 18 днів) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства і продовольства Калуського райвиконкому;

- з 29.12.1995 по 01.03.1997 (1 рік 2 місяці 3 дні) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства і продовольства Калуської державної адміністрації;

- з 03.03.1997 по 05.06.1997 (3 місяці 3 дні) - головний інженер - інспектор держтехнагляду Калуського району і м. Калуша Інспекції державного технічного нагляду Івано-Франківської обласної держадміністрації;

- з 06.06.1997 по 21.08.2004 (7 років 2 місяці 17 днів) - головний спеціаліст - головний інженер управління сільського господарства і продовольства Калуської державної адміністрації;

- з 24.07.2008 по 31.03.2015 (6 років 8 місяців 8 днів) - начальник управління агропромислового розвитку Калуської районної державної адміністрації.

Станом на 01.05.2016 стаж державної служби ОСОБА_1 на думку представника відповідача складає 19 років 3 місяці 28 днів з потрібних 20 років. Військова служба з 14.05.1974 по 13.05.1976 не зарахована до стажу державної служби.

Суд звертає увагу на те, що факт проходження позивачем військової служби з 14.05.1974 по 13.05.1976 в Збройних силах Радянського Союзу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудової книжки НОМЕР_3 від 22.06.1976 (а.с.11-14) та військового квитка НОМЕР_2 від 18.04.1974 (а.с.15).

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Так, Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, був чинний до 01.05.2016.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Окрім цього, частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Таким чином, період проходження позивачем військової служби з 14.05.1974 по 13.05.1976 підлягає включенню до стажу державної служби ОСОБА_1, а тому його стаж державної служби складає більше 20 років.

Враховуючи, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 досяг 61-річного віку, має необхідний страховий стаж роботи, та має не менш як 20 років стажу державної служби, він набув права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, а тому відмова відповідача у переведенні його на пенсію відповідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ є протиправною.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 03.07.2018 за результатом розгляду справи №569/350/17.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 10.10.2018, то суд вказує на таке.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

В свою чергу, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Так, згідно пункту 1.1 вищевказаного Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).

Заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії (пункт 1.5 Порядку).

Відповідно до пункту 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Як встановлено судом вище, 10.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати роз'яснення про перехід із призначеної звичайної пенсії за віком на пенсію державного службовця (а.с.22). Тобто, з огляду на зміст наведеної заяви від 10.10.2018 жодних вимог про переведення з одного виду пенсії на інший позивач не зазначав, а просив лише надати роз'яснення щодо такого переходу. При цьому, до вказаної заяви не було долучено жодного документу на обґрунтування порушеного в заяві питання.

За вказаних обставин, заява ОСОБА_1 від 10.10.2018 не є відповідною заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, що передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому факт подання 10.10.2018 такої заяви позивачем не може породжувати для Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області будь-яких інших зобов'язань, окрім надання ОСОБА_1 роз'яснення з порушеного в наведеній заяві питання.

Що стосується заяви позивача від 29.10.2018, з якою ОСОБА_1 звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, то вказана заява містить чітко сформульовану прохальну частину, в якій позивач просив прийняти рішення про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.24). При цього, наведена заява від 29.10.2018 окрім нормативного обґрунтування також містить відомості про дату народження, місце проживання (реєстрації), номер телефону, доводи ОСОБА_1 щодо наявності стажу державної служби понад 20 років, перелік доданих документів, зокрема довідок від 09.10.2018 за №№28/03-09/09, 29/03-09/09, 30/03-09/09, виданих Управлінням агропромислового розвитку Калуської райдержадміністрації, та повідомлення, що решта необхідних документів про його стаж роботи (трудова книжка, військовий квиток, тощо) знаходяться в матеріалах пенсійної справи.

Таким чином, наведена заява від 29.10.2018 містить необхідні відомості про ОСОБА_1, обов'язковість зазначення яких передбачено додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який встановлює форму заяви про призначення/перерахунок пенсії.

Окрім цього, пункт 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає обов'язок органу Пенсійного фонду України при прийманні документів перевіряти правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряти зміст і належне оформлення наданих документів.

З огляду на зміст листа Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 12.11.2018 №626/М-15 відповідач не вказав жодних зауважень щодо недотримання позивачем форми чи змісту заяви від 29.10.2018 про переведення з одного виду пенсії на інший, а тому такі доводи, що викладені у відзиві Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області є необґрунтованими та не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на вибір пенсії, передбаченого статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії 29.10.2018, пенсія державного службовця йому має бути призначена саме з цієї дати.

З огляду на наведене вище, позовна вимога про зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" підлягає задоволенню частково, з 29.10.2018, а не з 10.10.2018, як цього просив ОСОБА_1 в позовній заяві.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача врахувати при обчисленні розміру пенсії заробітну плату згідно довідок від 09.10.2018 за №№28/03-09/09, 29/03-09/09, 30/03-09/09, виданих Управлінням агропромислового розвитку Калуської райдержадміністрації, то суд вказує на те, що така вимога є передчасною, оскільки відповідач на час звернення позивача до суду та розгляду справи судом ніяких протиправних дій чи бездіяльності не допустив щодо врахування чи неврахування вищевказаних довідок. При цьому, задоволення такої вимоги може призвести до втручання суду в дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду щодо вчинення дій з розрахунку розміру пенсії.

Щодо вимоги позивача про допущення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць - виконуються негайно.

Тобто, умовою допущення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць відповідно до даної статті Кодексу є визначення конкретної суми, що підлягає сплаті, однак, відповідно до позовної заяви та письмових доказів, наявних у матеріалах справи, відсутній конкретний розрахунок суми пенсії, що підлягає виплаті позивачу, при цьому серед позовних вимог відсутня така вимога як стягнення коштів.

За таких обставин підстави про допущення цього рішення суду до негайного виконання також відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити частково: визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу"; зобов'язати відповідача перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 29.10.2018; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області частину сплаченого судового збору в розмірі 528,60 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код - 37824000, вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304) перевести ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 29.10.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код - 37824000, вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304) сплачений судовий збір в розмірі 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.