Постанова № 78613051, 18.12.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/15512/17

Провадження № 2а/200/58/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року. Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого: судді - Томаша В.І.,

при секретарі - Кубрак К.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ховрич О.А.,

представника третьої особи - Гуртового В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа Дніпровська міська рада «про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності», -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває адміністративна справа № 200/15512/17 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа Дніпровська міська рада «про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності».

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просить суд поновити строк для звернення з позовною заявою до суду, визнати протиправною та скасувати постанову управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2017 року № 18/А про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188 - 42 кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. та провадження по справі закрити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до приписів ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Як встановлено в судовому засіданні, 18 квітня 2017 року начальником управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюком А.М. винесено постанову по справі про адміністративне порушення за №18/А про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 гривень. З вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з невиконанням ним Припису управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого (колишня назва вул. Плеханова), 15-К від 05 квітня березня 2017 року. В подальшому ОСОБА_4 стало відомо, що 03.04.2017 року було видано наказ №93/п про проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого в районі буд.15 К». 05.04.2017 року Управлінням було здійснено виїзд за вищевказаною адресою, та в той же день складено акт про недопущення посадових осіб управління на об'єкт будівництва для виконання покладених на них функцій. Також, з цих підстав 05.04.2017 року головним спеціалістом - інспектором управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради Мироненком А.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №18/А від 18.04.2017 року, винесена начальником управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради Павлюком А.М. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 гривень підлягає скасуванню з таких підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 188-42 КУпАП передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями. Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зазначені в статті 280 КУпАП. Зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 7 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ст. 278 КпАП України при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядатиме справу, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 05.04.2017 року зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 30 хв. 17.04.2017 року у приміщенні Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А.

Проте, як видно з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 відбувся 18.04.2017 року, а не 17.04.2017 року, як зазначено у протоколі, без присутності останнього. Доказів того, що позивач був належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відсутні. ОСОБА_4 не отримував жодного виклику.

У зв'язку з чим, позивачеві не була надана можливість реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Згідно ч.2 ст. 283 КупАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У постанові про накладення адміністративного стягнення також не зазначені обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_4, що, відповідно до ст.33 КУпАП, має бути враховано при накладенні адміністративного стягнення.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, а саме: дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що

ОСОБА_4 відмовився як від підпису так і від отримання цього протоколу. Однак, слід звернути увагу на те, що в порушення ст.256 КУпАП, в протоколі в графі «свідки правопорушення) не вказано жодної особи, які підтвердили той факт, що ОСОБА_4 відмовився від підпису та отримання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому відсутні докази щодо присутності ОСОБА_4 при складанні протоколу та відмови позивача від підпису протоколу. Крім того, не має підстав вважати, що позивачу було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП України.

Заслуговують судом уваги доводи представника позивача, що сам ОСОБА_4 в день проведення перевірки 05.04.2017 року взагалі був відстутній за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Володимира великого, 15-К, тому ніяк не міг відмовитися від підписання та отримання протоколу, як це зазначено працівником Управління.

Згідно вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи.

Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 року N 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (із змінами) затверджено відповідний Порядок, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 17 вищевказаного Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тобто, доведення невинуватості не покладається на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме особа, яка притягає особу до адміністративної відповідальності повинна довести її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України N 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення суд має право скасувати постанову і закрити справу.

У зв'язку з тим, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 були допущені суттєві порушення чинного законодавства, зокрема положень ст.ст. 279, 280, &;an=3079">283 КУпАП, а тому слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

З врахуванням вищевикладене суд дає критичну оцінку доводам представника відповідача, висловлені ним в письмових запереченнях та в судовому засіданні щодо невизнання позовних вимог позивача, оскільки вони є безпідставними та недоведеними і спрямовані лише на безпідставне та протиправне притягнення позивача до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного штрафу не дивлячись на те, що в супереч ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів суду у встановлений законом спосіб правомірність прийнятого ним рішення.

Зокрема, відповідачем не доведено суду про законність та обґрунтованість складених документів, на підставі яких було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення 18 квітня 2017 року, а саме направлення на проведення позапланової перевірки від 03 квітня 2017 року, акту недопущення осадових осіб від 05 квітня 2017 року, припису про усунення порушень та протоколу про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2017 року, оскільки всі вони були складені у відсутності позивача по справі, які в своїй сукупності потягли за собою безпідставне притягнення до адміністративної відповідальності знову таки у відсутності позивача, не надано суду жодних доказів про власноручне отримання позивачем копії оскаржуваної постанови.

Суд вважає, що позивачем було пропущений строк на оскарження вказаної постанови з поважних на то причин, а тому відповідно до ст. ст. 121, 122 КАС України повинен бути поновлений судом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа Дніпровська міська рада «про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.293 Кодексу України про адміністративні порушення, ст. ст. 9, 77, 121 - 123, 192-193, 242 - 246 кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа Дніпровська міська рада «про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності» - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 строк для звернення з позовною заявою до суду.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2017 року № 18/А про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188 - 42 кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. та провадження по справі закрити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17.12.2018 року.

Суддя Бабушкінського

районного суду В.І. Томаш