Ухвала суду № 78602705, 14.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-з/522/648/18

Справа № 522/20652/18

УХВАЛА

14 грудня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник 12.12.2018 року звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 8 893 962 грн., що знаходяться на особистих рахунках Громадської організації інвалідів «Допомога та захист».

Заява мотивована тим, що відповідач може блокувати рахунки для уникнення відповідальності, якщо рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ГОІ «Допомога та захист» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, буде ухвалено на користь позивача.

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до громадської організації інвалідів «Допомога та захист», товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬКАРІМ-БУД» про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та відшкодування шкоди внаслідок порушення норм інсоляції та знесення частини будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до частини 2 вищевказаної статті господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Таким чином, господарська діяльність здійснюється як з метою отримання прибутки так і без такої.

Частиною 3 статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» визначено, що громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Відповідно до ч. 5статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Отже, метою діяльності громадської організації може бути одержання прибутку, а може бути і ні.

Таким чином, діяльність громадської організації незважаючи на мету є господарською діяльністю.

Як зазначалося вище вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Накладення арешту на грошові кошти ГОІ «Допомога та захист» у сумі 8 893 962 грн., зважаючи на те, що відомостей про діяльність та взагалі розмір коштів на рахунках у відповідача по справі невідомо, є втручанням у господарську діяльність організації.

Права осіб, пов'язаних з діяльністю громадської організації інвалідів «Допомога та захист» може бути порушено у зв'язку з втручанням у господарську діяльність, шляхом накладення арешту на кошти, чого суд не може допустити.

Тож, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1, поданої його представником ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 353, 354, п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Я.Бондар