Постанова № 7859627, 07.10.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1008/09/0470

Категорія стат. обліку 2.5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

О 16.25 год. 07 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А.

при секретарі судового засідання Черномаз О.В.

за участю:

представника позивача Товстого К.А.

представників відповідача Мозгової Т.Г., Бондаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Мічуріна-Приватне» до Покровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та про зобов'язання списати податковий борг внаслідок дії форс мажорних обставин,-

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Мічуріна-Приватне» звернулось до суду із адміністративним позовом до Покровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з проханням: визнати недійсним податкове повідомлення рішення Покровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0000042600/0 від 04.08.2003 року у частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 50220,35 грн. (пятдесят тисяч двісті двадцять грн. 35 коп.), а також у частині нарахування штрафних санкцій на суму 10043,98 грн. (десять тисяч сорок три грн. 98 коп.); визнати недійсними податкові повідомлення рішення Покровської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000482301/1 від 02.09.2003 року та № 0000032600/1 від 02.09.2003 року; зобовязати Покровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області списати безнадійний податковий борг Селянського (фермерського) господарства «Мічуріна-Приватне» у сумі 39158,80 грн. (тридцять девять тисяч сто пятдесят вісім грн. 80 коп.) у звязку з дією форс-мажорних обставин.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 02.07.2003 року по 30.07.2003 року Покровською міжрайонною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області було проведено планову комплексну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Селянського (фермерського) господарства «Мічуріна-Приватне» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2001року по 31.03.2003 року.

За результатами перевірки було складено акт № 35-23-31188988 від 04.08.2003 року та видані наступні податкові повідомлення рішення:

- № 0000482301/1 від 02.09.2003 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 38351,43 грн. (тридцять вісім тисяч триста пятдесят одна грн. 43 коп.);

- № 0000032600/1 від 02.09.2003 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за податком на додану вартість у сумі 10000,00 грн.;

- № 0000042600/0 від 04.08.2003 року про донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 79405,45 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за прибуток у розмірі 15881,09 грн.

Позивач вважає неправомірними висновки відповідача щодо наявності у позивача низки порушень діючого податкового законодавства України з питань нарахування та сплати податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, а також наявністю форс-мажорних обставин.

У судове засідання зявився представник позивача, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також у судове засідання зявились представники відповідача, проти позову заперечували, та просили у задоволені позову відмовити повністю оскільки дії відповідача є законними.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно Акту перевірки №65-23-31188988 від 04.08.2003р. відповідач податковим повідомленням-рішенням №0000042600/0 від 04.08.2003р. збільшив податкові зобов'язання позивача на суму валового доходу 35 750,00 грн., на підставі того, що позивач у травні 2001 року отримав від приватного підприємця ОСОБА_4 паливно-мастильні матеріали на умовах товарного кредиту. Як видно зі змісту наданого позивачем до суду договору купівлі-продажу № 18 від 25.04.2001, оплата за поставлений товар здійснюється з строчкою платежу; розрахунки за поставлений товар мають бути проведені до 31 грудня 2003 року. Відповідачем було помилково визначено вищезазначений договір як угоду товарного кредиту. Зі змісту договору не вбачається стягнення процентів за користування відстрочкою кінцевого розрахунку.

У відповідності з п.п. 1.11.2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товарний кредит - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстроченого кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. цього ж Закону, датою збільшення валових витрат покупця є дата оприбуткування платником податку товарів. Отже, дії позивача стосовно збільшення валових витрат на суму 131 65 і грн. за вищезазначеною операцією є правомірними.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Покровської МДПІ № 0000042600/0 від 04.08.2003 року в частині донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 50 220,35 грн., а також у частині нарахування штрафних санкцій на суму 10 043,98 грн. необхідно визнати недійсним.

За результатами перевірки фінансово-господарської діяльності позивача відповідач збільшив податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 20 174,00 грн., посилаючись на те, що позивач отримав основні засоби від приватного підприємця ОСОБА_4 на підставі товарообмінної операції.

25.04.2001року між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір №18 купівлі-продажу. 28.05.2001р. сторонами, підписано Додаткову угоду №1 до договору №18 купівлі-продажу від 25.04.2001 року. Зазначена додаткова угода змінила умови договору в частині отримання товару позивачем. Товар надається позивачу на умовах комісії, що у відповідності до п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» унеможливлює включення його вартості до складу валового доходу та подальше його оподаткування.

30.12.2001р. позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду №2 до договору №18 купівлі-продажу від 25.04.2001р. Дана угода є підтвердженням отримання позивачем товару на комісію, що унеможливлює передачу права власності останньому на товар. Відповідач, в свою чергу, не надав суду доказів того, що вищезазначений товар передавався на підставі товарообмінної операції (бартеру).

Згідно з п 4.7 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є або дата отримання оплати, або дата відвантаження продукції. З матеріалів справи не вбачається того, що вищезазначена продукція була; реалізована, отже підстав для виникнення податкових зобов'язань немає.

Таким чином, відповідачем було безпідставно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20 174,08 грн.

Також, суд дійшов до висновку про неправомірність зменшення відповідачем податкового кредиту позивача на суму 169 892,52 грн. Твердження відповідача, що головним критерієм для отримання податкового кредиту по придбаних або споруджених основи фондах є їх участь у господарській діяльності не менше 365 календарних днів з дати введе в експлуатацію таких засобів є помилковим.

У відповідності з пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Тобто, пряма норма Закону передбачає лише намір, мету платника податків використовувати основний фонд у власній господарській діяльності протягом 365 днів, і вказане є достатнім критерієм для віднесення матеріальних-цінностей до складу основних фондів.

Крім того, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію цих основних фондів. Відповідно до п. 7.5.1 цієї ж статті датою виникнення права платнику податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право позивача на податковий кредит в сумі 169 892,52 грн. підтверджується наданими до справи податковими накладними. Тобто, виходячи з вищенаведеного, відповідачем було неправомірно зменшено податковий кредит на суму 169 892,52 грн.

Отже, на підставі наведеного, суд дійшов висновку про необхідність визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0000482301/1 від 02.09.2003 року на суму 157397,74 грн. та повідомлення-рішення № 0000032600/1 від 02.09.2003 року на суму 10000,00 грн.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.10.2008 року судом встановлено, що відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» від 01.03.1999 року, суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислення платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду.

Позивачем не нараховано збір за забруднення навколишнього природного середовища в результаті паління 1,07 т. автомобільним транспортом в 3 кварталі 2002 року та не сплачено до відповідних бюджетів. Таким чином, за результатами перевірки підлягає донарахуванню збір за забруднення навколишнього природного середовища за 3 квартал 2002 року.

Також, перевіркою правильності визначення податку на прибуток підприємств на підставі наданих для перевірки документів за 2001 рік встановлено, що Селянським (фермерським) господарством «Мічуріна-Приватне» не виконано вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року.

За даними платника (декларації) оподаткований прибуток та збиток становить 846,00 грн. (вісімсот сорок шість грн. 00 коп.). За даними перевірки оподаткований прибуток та збиток становить 80251,45 грн. (вісімдесят тисяч двісті пятдесят одна грн. 45 коп.).

Таким чином, за результатами перевірки, податок на прибуток господарства за 2001 рік підлягає донарахуванню на загальну суму 79405,45 грн.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 №2181-ІІІ, чого встановлено порушення граничних термінів сплати фіксованого сільськогосподарського податку: - до 30 календарних днів на загальну суму 10508,03 грн.

Відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року №103, суми податкового зобовязання що були нараховані позивачу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, з податку на прибуток та з фіксованого сільськогосподарського податку, підлягають списанню.

Також, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума штрафних санкцій, яка визначена позивачу податковим повідомленням рішенням № 0000112306/1 від 02.09.2003 року становить 1416,92 грн. (одна тисяча чотириста шістнадцять грн. 92 грн.).

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що днем виникнення безнадійного податкового боргу відповідно до п.4.2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001р. №103, зареєстрованого в Міністерстві України 10.01.2002р. №16/6304, вважається дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили, з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.

Позивачем до суду було надано копії висновків Торгово-промислової палати України № 11148/05-4 від 21.08.2003р. та № 11141/05-4 від 21.08.2003р., які не оспорюються сторонами. Із вказаних висновків вбачається, що несприятливі погодні умови, що призвели пошкодження і загибель посівів сільськогосподарських культур на площах Селянського (фермерського) господарства «Мічуріна-Приватне» станом на 14 квітня 2003 року та станом на 08 червня 2003 року визнані форс-мажорними обставинами, що спричинило за собою відсутність урожаю. А як випливає із довідки про включення до ЄДРПОУ, вирощування зернових культур є основним видом господарської діяльності позивача. Відсутність можливості отримати дохід від здійснення господарської діяльності призвело до неможливості Селянського (фермерського) господарства «Мічуріна-Приватне» сплатити податок. Зі змісту висновків, наданих Торгово-промисловою палатою України, вбачається прямий причинний зв'язок між дією форс-мажорних обставин у вигляді несприятливих погодних умов та причинними наслідками у вигляді виникнення податкового боргу у позивача. На підставі зазначених встановлених фактичних обставин справи суд дійшов до висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між форс-мажорними обставинами, засвідченими у встановленому законодавством порядку, і фінансовою неспроможністю позивача сплатити спірну суму податкових зобов'язань до держбюджету та про право позивача на списання виниклого внаслідок таких обставин податкового боргу як безнадійного.

Відповідно до п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" N 2181-III від 21 грудня 2000 р. підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, зарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. При цьому податковим боргом, згідно п. 1.2 та 1.3 ч. 1 статті 1 того ж Закону, є узгоджене платником або встановлене судом, але не сплачене у встановлений термін зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності. А під терміном "безнадійний" відповідно до п.п. "г" п. 18.2 ст. 18 розуміється податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник у наслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Отже, списанню підлягає як сума безнадійного податкового боргу, що рахувалася, у платника податків на день виникнення обставин непереборної сили, так і сума непогашених податкових зобов'язань, нарахованих на той звітний період, в якому виникли такі обставини.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що штрафні санкції визначені позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000112306/1 від 02.09.2003 року, не відноситься до податкового в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», та має бути визнаний як безнадійний податковий борг позивача.

Таким чином, суми, що зазначені в податковому повідомленні-рішенні № 300492301/0 - 985,76 грн., в податковому повідомленні-рішенні № 0000512301/0 - 1 050,80 грн., в податковому повідомленні-рішенні № 0000112306/1 - 1 416,92 грн., в податковому повідомленні-рішенні № 0000502301/0 - 683,21 грн., а також в податковому повідомленні-рішенні № 0000042600/0 (в тій частині, що не визнана недійсною) - 35 022,11 грн. мають бути визнані як безнадійний податковий борг позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Мічуріна-Приватне» до Покровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та про зобов'язання списати податковий борг внаслідок дії форс мажорних обставин задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Покровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №0000042600/0 від 04.08.2003 року у частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 50220,35 грн. (пятдесят тисяч двісті двадцять грн. 35 коп.), а також у частині нарахування штрафних санкцій на суму 10043,98 грн. (десять тисяч сорок три грн. 98 коп.);

Визнати недійсними податкові повідомлення рішення Покровської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000482301/1 від 02.09.2003 року та № 0000032600/1 від 02.09.2003 року;

Зобовязати Покровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області списати безнадійний податковий борг Селянського (фермерського) господарства «Мічуріна-Приватне» у сумі 39158,80 грн. (тридцять девять тисяч сто пятдесят вісім грн. 80 коп.) у звязку з дією форс-мажорних обставин.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова складена в повному обсязі 12.10.2009 року

Суддя Р.А. Барановський