Рішення № 78596058, 17.12.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2225/18

провадження № 2/136/846/18

РІШЕННЯ

іменем України

"17" грудня 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Липовецького району про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на 1/2 частку житлової квартири по спадщині за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка квартири за АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності. Позивач, будучи спадкоємцем першої черги спадкування за законом, спадщину прийняла, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлена можливості, оскільки розмір частки вищевказаної квартири невизначений, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відповідач не подав до суду відзиву на позов, утім міський голова подав заяву про визнання позову, відповідно до якої він не заперечував обставини викладені позивачем у позові, просив про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 31.10.2018 було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого судового засідання можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Липовець Липовецького району Вінницької області, помер ОСОБА_2 (а.с.5). Після його смерті відкрилась спадщина за законом.

Із матеріалів спадкової справи вбачається, що своїм правом на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 скористалась позивач по справі ОСОБА_1 Інші спадкоємці за матеріалами спадкової справи відсутні.

Факт родинних відносин, позивача із спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження спадкодавця серія НОМЕР_2 (а.с.6).

Як убачається із довідок виданих органом місцевого самоврядування від 07.09.2018, ОСОБА_1 постійно проживала із сином ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку за АДРЕСА_1.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті свого сина, яка спадщину прийняла.

03.10.2018 постановою Липовецької державної нотаріальної контори №02-31/880 від, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, оскільки у свідоцтві про право власності на житло частки кожного із співвласників не визначені, у зв'язку із чим неможливо встановити, яка частка нерухомого майна належала спадкодавцеві (а.с.13).

У п.23 постанови ПВС України від 30.05.2008 року за №7, зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Липовецькою міською радою Вінницької області від 25.01.2001, квартира за АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної сумісної власності двом особам, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7).

На підставі ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст. 369 ЦК України).

В силу ст.. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майні, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч.2 ст.370 ЦК України)). Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.4 ст.372 ЦК України).

Зібрані у справі докази вказують на те, що квартира за АДРЕСА_1 є об'єктом спільної сумісної власності двох осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2. У даному об'єкті власності наявний факт відсутності існування ідеальних часток кожного із співвласників, які б давали можливість виявити обсяг їх прав за наявності бажання одержати конкретну частину у спільному майні та розпоряджатися нею. Здійснити поділ нерухомого майна (квартири) за домовленістю між його співвласниками неможливо, оскільки один із співвласників помер, а за його життя договір про поділ майна укладеним не був. Так як у разі поділу майна частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними й інше не встановлено домовленістю між співвласниками та законом, суд вважає, що кожному із співвласників належить по 1/2 частці квартири.

Що стосується вимог позивача про визнання права власності на частку квартири у порядку спадкування за законом, то варто вказати, що ? частки вищевказаної квартири входить до складу спадкового майна, належність його спадкодавцеві підтверджена, позивач спадщину прийняла, інші спадкоємці відсутні, однак в нотаріальному порядку позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права, тому суд вважає, що її порушене право в даному випадку підлягає захисту судом у спосіб що нею обраний, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, відповідач надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП - НОМЕР_1) до Липовецької міської ради Липовецького району (місцезнаходження: вул. В.Липківського 30, м. Липовець, Вінницька область, поштовий індекс 22500; ЄДРПОУ - 04325957) про визначення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на 1/2 частку квартири у порядку спадкування, - задовольнити у повному обсязі.

Визначити, що частка ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності на квартиру за АДРЕСА_1, становить 1/2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири за АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко