Рішення № 78588919, 12.12.2018, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Справа № 687/795/18

2/687/467/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

12 грудня 2018 року смт.Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Горобець Н.О.,

за участю секретаря - Матушкіної М.П.,

представника позивача - Мандзюка М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чемерівці Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», позивач, банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначив, що 17.02.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачем було укладено кредитний договір № б/н, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 5500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом на 31.03.2018 року в нього перед банком утворилася заборгованість у розмірі 115907 грн. 20 коп., з них: 5395 грн. 07 коп. заборгованість за кредитом, 110512 грн. 13 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 17.02.2012 року по 30.05.2017 року, яку позивач просить стягнути на його користь із відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити та дав свою згоду на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач повторно не з'явилася в судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.

У відповідності до ст.ст. 223, 280 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає можливим розглянути справу в порядку заочного розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, внаслідок наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч.1 ст.634 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із положень ст. 1055 ЦК України слідує, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що 17 лютого 2012 року відповідач звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із анкетою - заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

17.02.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 5500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 уклали кредитний договір шляхом приєднання останньої до запропонованих позивачем Умов і Правил надання банківських послуг (далі - Умови і Правила), які разом із заявою від 17 лютого 2012 року, Пам'яткою клієнта і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві (а.с. 9).

Подавши ПАТ КБ «ПриватБанк» заяву, ОСОБА_2 приєдналася до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені останнім у стандартних формах Умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах. Сторони підписали названі документи, які містять усі істотні умови кредитного договору. При цьому відповідач своїм підписом підтвердила, що вона ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування.

Отже, ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

Відповідно до п. 3.1.1 Умов і правил надання банківських послуг строк дії карти вказано на лицьовій сторін картки (місяць і рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного. Після закінчення строку дії відповідна картка продовжується на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим терміном дії).

Для здійснення грошових операцій за кредитним договором банк видав відповідачу кредитну картку зі строком її дії до листопада 2015 року.

Даний факт підтверджується банківською випискою по картковому рахунку, довідкою про видані кредитні картки.

Відповідач зобов'язувалася повернути позивачеві кредит і сплатити банку проценти щомісячними платежами.

Банк свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі.

З виписки по картковому рахунку вбачається, що у період з 17.02.2012 року по 30.11.2015 року відповідачу відкрито рахунок, на який встановлено кредитний ліміт, та відповідач користувався кредитними коштами: знімав готівку та здійснював часткове погашення кредиту.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Аналіз положень ст. 614 ЦК України дає підстави для висновку, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, чинне законодавство покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли він доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.

Оцінивши в сукупності надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 отримала кредитні кошти, користувалася ними, однак не виконала своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ПАТ КБ «ПриватБанк», заборгованість ОСОБА_2 по тілу кредиту станом на 31.03.2018 року становить 5284 грн. 62 коп., яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, суд не приймає до уваги розрахунок заборгованості, наданий банком в частині визначення заборгованості по відсоткам у сумі 110512 грн. 13 коп., оскільки даний розрахунок не відповідає умовам кредитного договору.

За умовами кредитного договору, що укладений між сторонами, відповідач мав сплачувати банку за користування кредитними коштами проценти у розмірі 30% в рік.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_2 вносилися кошти на погашення заборгованості по кредиту та останній раз внесено кошти в сумі 1700 грн. на часткове погашення заборгованості по кредитному договору 17.09.2015 року.

Враховуючи, що строк дії кредитного договору закінчився 30.11.2015 року і право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після визначеного договором строку кредитування (п. 54 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № 444/9519/12), заборгованість по процентах за користування кредитними коштами за період з 18.09.2015 року по 30.11.2015 року становить 469 грн. 27 коп. (43,2:360х74х5284,62:100).

За таких обставин, позовні вимоги банку в частині стягнення відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню частково, а саме з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути заборгованість по відсотках - 469 грн. 27 коп.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача слід стягнути 5753 грн. 89 коп., з них: 5284 грн. 62 коп. - заборгованість за кредитом, 469 грн. 27 коп. заборгованість за процентами. В решті позову слід відмовити.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 115907 грн. 20 коп. та задоволено на суму 5753 грн. 89 коп., тобто на 4,96 % (5753,89х100:115907,20). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 87 грн. 40 коп. (1762х4,96:100).

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 551, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 5753 грн. 89 коп. заборгованості за кредитом та 87 грн. 40 коп. судових витрат.

В решті частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», 49094 м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2018 року.

Суддя: