Постанова № 78586115, 05.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/2828/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського міського центру зайнятості на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 по справі № 1840/2828/18, суддя В.О. Павлічек, м. Суми

за позовом ОСОБА_1

до Сумського міського центру зайнятості

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумського міського центру зайнятості, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумського міського центру зайнятості, яке викладено у наказі від 11.09.2018 р. № НТ170911, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні (поновленні) виплати допомоги по безробіттю;

- зобов'язати Сумський міський центр зайнятості призначити (поновити) ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю, починаючи з 08.09.2017 р.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 по справі № 1840/2828/18 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумського міського центру зайнятості, яке викладено у наказі від 11.09.2017 р. № НТ170911, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні (поновленні) виплати допомоги по безробіттю.

Зобов'язано Сумський міський центр зайнятості призначити (поновити) ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю, починаючи з 08.09.2017 р.

Відповідач, Сумський міський центр зайнятості, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне встановлення обставин справи та застосування судом норм матеріального права, зазначає, що наказ Сумського міського центру зайнятості від 11.09.2017 року № НТ170911 прийнятий з дотриманням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року № 613. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебувала на обліку безробітною у Сумському міському центрі зайнятості з 20.05.2014 року по 14.10.2014 року, допомогу по безробіттю отримувала з 27.05.2014 року по 10.06.2014 року (а.с. 9-10).

У зв'язку з призначенням ОСОБА_1 допомоги по вагітності та пологах, наказом Сумського міського центу зайнятості від 12.06.2014 року № НТ140612 припинено виплату допомоги по безробіттю (а.с. 35, 52).

Згодом, у зв'язку з поданням заяви про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, наказом Сумського міського центу зайнятості від 15.10.2014 року № НТ141015 припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітної (а.с. 53).

Після закінчення періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного року, позивач звернулася до відповідача із заявами від 08.09.2017 року про надання (поновлення) статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с. 36-37).

Наказом Сумського міського центу зайнятості від 11.09.2017 року № НТ170911 поновлено ОСОБА_1 статус безробітного та відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю (а.с.38), про що позивача було повідомлено листом від 13.09.2017 року № 07/1645 (а.с. 11).

06.11.2017 року позивачка звернулася до Міністерства соціальної політики України з заявою про розгляд питання стосовно не поновлення їй виплати допомоги по безробіттю після періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 13).

Листом від 11.12.2017 року №407/0/87-17/218 Міністерство соціальної політики України повідомило позивача та Державну службу зайнятості, що в рамках Закону виплата допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 була припинена з 15.10.2014 р. на період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Протягом місяця після закінчення поважної причини позивачка звернулась до Сумського міського центру зайнятості 08.09.2017 року, де вона зареєстрована як безробітна (поновлено статус безробітного), а відтак, на думку Мінсоцплітики, має бути призначено залишок виплати допомоги по безробіттю (а.с. 14-15).

Не погодившись з наказом відповідача від 11.09.2017 року № НТ170911 в частині відмови у призначенні допомоги по безробіттю, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення залишку виплати допомоги по безробіттю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є, зокрема, інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється на період призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду безробітним за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Процедуру, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, та механізм обчислення районними, міськими, районними у містах та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості (далі - центри зайнятості) страхового стажу визначає Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року № 613 (далі - Порядок № 613).

Відповідно до п. 10-11 Порядку №613 допомога по безробіттю призначається в межах дворічного періоду, який починається з восьмого календарного дня після реєстрації безробітного та закінчується відповідного місяця та числа другого року. Початком наступного дворічного періоду є відповідно день призначення допомоги по безробіттю після закінчення попереднього дворічного періоду.

Дворічний період продовжується на строк дії поважних причин, зазначених у підпункті 2 пункту 2 розділу III цього Порядку, за умови реєстрації (перереєстрації) безробітного не пізніше 30 календарних днів після закінчення дії зазначених причин.

Виплата допомоги по безробіттю призначається в межах дворічного періоду з урахуванням продовженого на строк дії поважної причини, визначеної в підпункті 2 пункту 2 розділу 3 цього Порядку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що згідно з чинним законодавством, виплата допомоги по безробіттю особі припиняється, зокрема на період призначення останній допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, після чого виплата допомоги по безробіттю повинна бути поновлена, за умови дотримання інших вимог закону, зокрема - реєстрації особи, в установленому порядку у державній службі зайнятості протягом одного місяця після такої перерви та в межах дворічного періоду, який починається з восьмого календарного дня після реєстрації безробітної особи та закінчується відповідного місяця та числа другого року.

З матеріалів справи встановлено, що виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 була припинена з 15.10.2014 року у зв'язку з поданням заяви про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Протягом місяця після закінчення зазначеної відпустки ОСОБА_1 звернулась до Сумського міського центу зайнятості із заявами про надання (поновлення) статусу безробітної та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с. 36-37). Позивача було зареєстровано як безробітну (поновлено статус безробітного), однак відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю.

Таким чином, виплату допомоги ОСОБА_1 було припинено з поважних причин, а заяви про надання (поновлення) статусу безробітної та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю позивачем було подано протягом місяця після закінчення перерви страхового стажу з поважних причин, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на призначення залишку виплати допомоги по безробіттю.

В силу ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності свого наказу в частині відмови позивачці у призначенні допомоги по безробіттю.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 по справі № 1840/2828/18 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумського міського центру зайнятості залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 по справі № 1840/2828/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 17.12.2018 р.