Постанова № 78585657, 17.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 640/3438/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС в особі Управління протидії митним правопорушенням на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.11.2018, суддя Чередник В.Є., м. Харків, повний текст складено 16.11.18 по справі № 640/3438/18

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці ДФС в особі Управління протидії митним правопорушенням

про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської митниці ДФС в особі Управління протидії митним правопорушенням , в якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1258/80700/17 від 22.02.2018 р. про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.485 МК України.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.11.2018р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Харківської митниці ДФС про порушення митних правил №1258/80700/17 від 22.02.2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.485 МК України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 769890, 12 грн.

Харківська митниця ДФС, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає зазначене судове рішення незаконним та необґрунтованим у зв'язку порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, неправильним застосуванням норм матеріального права, суд не зазначив жодної з підстав, передбачених ч.2 ст.2 КАСУ та ч.1 ст.531 Митного Кодексу України. Вказує , що суд не наводить обґрунтованих мотивів неврахування аргументів відповідача, наведених у відзиві на позов та запереченнях стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил за ст.485 Митного Кодексу України, проте, доказами, наявними у матеріалах справи про порушення митних правил №1258/80700/17 підтверджується факт вчинення позивачем дій щодо розміщення оголошень про продаж ТЗ та зрештою здійснення продажу ТЗ, ввезеного ним в митному режимі транзит, який відповідно до вимог ч.І ст.93 Митного Кодексу України не повинен використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту, тобто -використання ТЗ, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів в інших цілях ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, наявність у нього вини у формі прямого умислу спрямованого на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, оскільки ОСОБА_1, як особа, відповідальна за додержання умов митного режиму транзит, усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав їх шкідливі наслідки та бажав їх настання. Докази в підтвердження вищевказаної позиції Харківської митниці ДФС надані до суду першої інстанції: належним чином завірена копія матеріалів справи про порушення митних правил №1258/80700/17 додана до відзиву на позов; в судовому засіданні 17.07.2018 до матеріалів судової справи за клопотанням представника Харківської митниці ДФС залучені належним чином завірені копії схрін-шотів з сайту OLX.ua та auto.ria.com, якими підтверджується розміщення позивачем оголошення щодо продажу ТЗ. Зазначеними доказами доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил за ст.485 Митного Кодексу України та відповідно законність та обґрунтованість постанови Харківської митниці ДФС від 22.02.2018 у справі про ПМП №1258/80700/17. Вказує , що Харківською митницею ДФС отримано лист оперативного правління Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №1646/7/20- 11-21-10 від 25.09.2017, яким повідомлено про протиправне використання громадянином України ОСОБА_1 транспортного засобу «BMW 525», держаний реєстраційний знак Республіки Польща (PL) НОМЕР_2,в якому повідомлено про те, що ОСОБА_1 здійснював реалізацію вказаного автомобіля, розмістивши інформацію про продаж нього автомобіля. Додатками до вказаного листа надано: звіт про оцінку майна від 25.09.2017, складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3, відповідно до якого вартість ТЗ без ПДВ дорівнює 1000,00 грн., фото ТЗ, на лобовому склі якого розміщено оголошення про його продаж. Враховуючи, що вказаний лист датовано 25.09.2017, тобто до вивезення ТЗ ОСОБА_1 за межі митної території України, вищевказане фото є доказом того, що позивачем вчинялись дії спрямовані на продаж ТЗ, що підтверджує наявність у нього прямого умислу, спрямованого на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, у зв'язку з використанням ТЗ, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів (у зв'язку з ввезенням ТЗ в режимі транзит), в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. Крім цього наявність у позивача вини у формі прямого умислу підтверджується фактом розміщення ним на сайтах OLX.ua та auto.ria.com оголошення про продаж ТЗ із зазначенням свого номеру телефону, який збігається з номером, зазначеним ним особисто у поясненнях, наданих посадовій особі митниці, розміщенням свого фото, та вказівкою на те, що ТЗ «нерастаможен». Копії скрін-шотів з вказаних сайтів, якими підтверджуються вказані відомості, посвідчені уповноваженою посадовою особою Харківської митниці ДФС в порядку, визначеному законом, тому, враховуючи положення ч.3 ст.99 КАСУ, вони є паперовими копіями електронних доказів, отже, є безпідставним висновок суду про недопустимість цих доказів, наданих Харківською митницею ДФС. Пояснення громадянина Марокко підтверджують факт продажу ОСОБА_1 цього ТЗ 25.09.2017, тобто до завершення ним митного режиму транзит. Правомірність вищевикладеної позиції Харківської митниці ДФС підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 28.02.2018 по справі №361/2772/17 (адміністративне провадження №К/9901/7729/18), від 06.06.2018 по справі №754/6280/17 (адміністративне провадження №К/9901/6930/18), від 12.06.2018 по справі №339/153/17 адміністративне провадження №К/9901/43922/18), від 18.09.2018 по справі №641/615/17 (адміністративне провадження №К/9901/39274/18). При цьому, звертає увагу суду, що відповідно до положень ч.5 ст.242 КАСУ при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду. Враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення повинна бути розглянута своєчасно та в розумні строки, тобто без невиправданих зволікань, і також з врахуванням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого положеннями Митного Кодексу України , Харківська митниця ДФС, діючи на виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Митним Кодексом України, здійснила 22.02.2018 розгляд справи про порушення митних правил в межах строку, встановленого законом, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно сповіщеної про місце час розгляду цієї справи. Копію постанови по справі про порушення митних правил №1258/80700/17 направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням від 22.02.2018 №1632/00-5/20-70-20-1 (вручено 26.02.2018). Наявні докази доводять, що ОСОБА_1 вчинив дії щодо розміщення оголошень про продаж ТЗ та зрештою здійснив продаж ТЗ, ввезеного ним в митному режимі транзит, який відповідно до вимог ч.І ст.93 МКУ не повинен використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту, до завершення цього режиму, без проведення відповідного митного оформлення та сплати митних платежів, тобто вчинив використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. Тобто, відповідно до диспозиції ст.485 Митного Кодексу України вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, про що й зазначено у мотивувальній частині постанови Харківської митниці ДФС від 22.02.2018 по справі про ПМП №1258/80700/16. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.11.2018, ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову .

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання на допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_5, який є директором компанії "DM FORTUNA Sp. z o.o." , надав ОСОБА_1 довіреність №02/9, відповідно до змісту якої, ОСОБА_1 має право керувати легковим автомобілем BMW 525 д.н. DW 4N051, який належить компанії "DM FORTUNA Sp. z o.o." на території Республіки Польща та за її межами з правом перетину державних кордонів усіх держав.

Судом встановлено та сторонами не заперечується факт того, що 05.09.2017 р. о 12.00 год. громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через митний пост «Краківець - Корчова» Львівської митниці ДФС транспортний засіб марки «ВМW 525», державний реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_1 в митному режимі транзит.

26.09.2017 р. о 01 год. 03 хв. автомобіль марки «BMW 525», VIN: НОМЕР_1 державний реєстраційний знак Республіки Польща НОМЕР_2 був вивезений за межі митної території України ОСОБА_1

Листом від 25.09.2017 р. №1646/7120-31-21-10 Київська ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомила заступника начальника управління протидії митним правопорушенням - начальника відділу оперативного реагування Харківської митниці ДФС ОСОБА_6 щодо протиправного використання ОСОБА_1 автомобіля BMW 5 Series, номерний знак DW 4N051, що ввезений в Україну у митному режимі транзит. Було встановлено, що ОСОБА_1 здійснював реалізацію вказаного автомобіля, розмістивши інформацію про продаж на лобовому склі .

21.11.2017 р. головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС ОСОБА_7 було складено протокол про порушення митних правил №1258/80700/17 за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.485 МК України відносно ОСОБА_1

22.08.2018 р. заступник начальника Харківської митниці ДФС - начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_8, розглянувши матеріали справи про порушення митних правил №1258/80700/17 розпочатої 21.11.2017 р. за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.485 МК України, виніс постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.485 МК України, накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 769890,12 грн.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем обґрунтовано, яким чином оскаржувана постанова порушила права позивача і надано належні та допустимі докази таких порушень, в ході розгляду справи судом встановлено підстави для скасування рішення суб»єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 4 МК України митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно ч. 1 ст. 92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Умови поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту визначені статтею 92 МК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 92 МК України для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару; 2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Крім того, згідно зі ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митним режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення (ч.1 ст.102 МК України).

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом (ч.4 ст.102 МК України).

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МК України відповідно до заявленого митного режиму. При цьому, ст.292 МК України визначено вичерпний перелік підстав, за яких митні платежі не сплачуються.

Зокрема, митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Згідно з п.62 ч.1 ст.4 МК України умовне звільнення від оподаткування митними платежами - звільнення від сплати нарахованого податкового зобов'язання у разі поміщення товарів у митні режими, що передбачають звільнення від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму.

Відповідно до частини першої ст.377 МК України товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

За умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.284 МК України.

Матеріали справи свідчать , що 05.09.2017р. ОСОБА_1 транспортний засіб був ввезений в митному режимі транзит з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, без застосування заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

14.09.2017р. до Харківської митниці ДФС надійшла заява гр-на ОСОБА_1 з повідомленням про неможливість вивезення автомобіля у встановлений строк у зв'язку зі втратою його реєстраційних документів.

26.09.2017 р. автомобіль марки «BMW 525», VIN: НОМЕР_1 реєстраційний знак НОМЕР_2 був вивезений за межі митної території України ОСОБА_1

Таким чином, скориставшись правом, відповідно до ст. 71 МК України та обравши митний режим транзиту ОСОБА_1 дотримався його умов та вивіз автомобіль за межі митної території України.

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугувало те , що 26.09.2017 р. о 01 год. 41 хв. автомобіль марки «BMW 525», VIN: НОМЕР_1 державний реєстраційний знак Республіки Польща НОМЕР_2 був ввезений на митну територію України громадянином Марокко ОСОБА_9 в митному режимі тимчасове ввезення з метою особистого користування (а.с.87).

27.09.2017 р. Харківською митницею ДФС отримано лист оперативного управління Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №1646/7/20-31-21-10 від 25.09.2017 р., яким повідомлено про протиправне використання громадянином України ОСОБА_1 транспортного засобу «ВМW 525», держаний реєстраційний знак Республіки Польща (РL) НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_1, повідомлено про те, що ОСОБА_1 здійснював реалізацію вказаного автомобіля, розмістивши інформацію про продаж цього автомобіля. Управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС було встановлено місцезнаходження громадянин Марокко ОСОБА_9 та опитано його по даному факту.

У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 здійснив продаж транспортного засобу.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Аналіз норм ст.ст. 244, 237, 655 ЦК України свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2018р. у справі 640/7052/16-ц , яка в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Таким чином, ОСОБА_1 не міг здійснити продаж транспортного засобу, який належить компанії "DM FORTUNA Sp. z o.o." , оскільки надана йому директором такої копманії довіреність передбачає лише право керувати транспортним засобом.

Крім того, опитаний в судовому засіданні при розгляді справи в якості свідка директор ОСОБА_5 підтвердив факт оформлення ним на ОСОБА_1 лише довіреності на право користування зазначеним вище автомобілем та відсутність у останнього будь-яких законних прав щодо розпорядження автомобілем.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги, що ані при розгляді справи митним органом та при винесенні постанови, громадянин Марокко ОСОБА_9 опитаний в якості свідка не був, так і судом прийняті заходи щодо його виклику та допиті безпосередньо в судовому засіданні - не мали результату.

Пояснення громадянин Марокко ОСОБА_9 не є належним та допустимим доказом у справі в розумінні статті 70 КАС України.

Доказів щодо укладення між позивачем та громадянином Марокко договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) тощо митним органом до суду не надано , тобто доказів продажу автомобіля ввезеного позивачем на територію України в митному режимі транзит матеріали справи не містять .

Доводи апелянта з посиланням на фото автомобіля позивача , на лобовому склі якого розміщено оголошення про його продаж, на розміщення позивачем оголошення про продаж автомобіля на сайті суд не приймає до уваги, оскільки наведене не є допустимим доказом, враховуючи неможливість ідентифікації копії роздруківки з інтернет реєстрсу та відсутність відомостей щодо додержання порядку їх порядку отримання.

Доказів щодо укладення між позивачем та громадянином Марокко договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) тощо митним органом до суду не надано , тобто доказів продажу автомобіля ввезеного позивачем на територію України в митному режимі транзит матеріали справи не містять .

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ст.458 МК України).

Відповідно до диспозиції ст.485 МК України порушенням митних правил є заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова Харківської митниці ДФС про порушення митних правил №1258/80700/17 від 22.02.2018р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.485 МК України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі769890, 12 грн. винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відсутні належні і допустимі докази вчинення позивачем порушення митних правил, що в цілому свідчить про відсутність належного обґрунтування наведених в оскаржуваній постанові обставин та їх доведеність допустимими доказами.

Посилання апелянта на постанови Верховного суду до уваги не приймаються , оскільки стосуються порядку розгляду митним органо справ про порушення митних правил.

Всі інші доводи сторін щодо обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності не впливають на вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС в особі Управління протидії митним правопорушенням залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.11.2018 по справі № 640/3438/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій А.М. Григоров