Постанова № 78585541, 11.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/7507/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Старостіна В.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2018, суддя Чудних С.О., повний текст складено 19.10.18 по справі № 2040/7507/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області про здійснення ОСОБА_1, перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог ст.ст. 13, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2263-ХІІ від 09.04.1992 року, у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2016 року, згідно наданої ліквідаційною комісією довідки № 100/33499 від 24 березня 2018 року, з обмеженням граничним розміром, який не перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1, перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2263-ХІІ від 09.04.1992 року, /ст. 13, Розділу II "Пенсії за вислугу років", Закону №2263-ХІІ/, у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2016 року згідно довідки ліквідаційної комісії №100/33499 24 березня 2018 року, без обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач в супереч вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправно обмежив максимальний розмір його пенсії, шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вважає зазначені дії протиправними та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2018р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про здійснення ОСОБА_1, перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог ст.ст. 13, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2263-ХІІ від 09.04.1992, у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2016 року, згідно наданої ліквідаційною комісією довідки № 100/33499 від 24 березня 2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1, перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2263-ХІІ від 09.04.1992 року, /ст. 13, Розділу II "Пенсії за вислугу років", Закону №2263-ХІІ/, у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 1 січня 2016 року згідно довідки ліквідаційної комісії №100/33499 24 березня 2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року в частині відмови в задоволенні позову щодо виплати пенсії без обмеження граничним розміром та встановленні судового контролю являється незаконним, винесене без повного, всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Вказує, що як вбачається із змісту мотивувальної частини рішення, суд, з посиланням на Рішення Конституційного суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, не заперечує проти того, що виплата пенсії особам, які отримують її відповідно до положень Закону №2262-ХІІ, має здійснюватись без обмеження максимальним розміром. При цьому суд зазначає, що вимоги про виплату пенсії без обмеження граничного розміру передчасні. Крім цього, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що після проведення перерахунку пенсія у мене буде перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, або встановлений статтею 43 Закону 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено моє право на належний розмір пенсії. Вказує, що вищенаведене не відповідає дійсності. Вказує, що в довідці Головного Управління чітко зазначено, що згідно Довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області від 24.03.2018 року №100/33499 грошове забезпечення становить 34925 грн.80 коп. Максимальний розмір виплати обмежений 13730,00 грн. Розмір пенсії встановлено у розмірі 24448,06 грн. Таким чином, при здійсненні перерахунку пенсії в квітні 2018 року розмір пенсії нараховано в сумі 24448,06 грн., яку обмежено десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність. Факт обмеження пенсії являється очевидним і не викликає ніяких сумнівів. Очевидним також являється те, що нарахована мені відповідачем пенсія значно перевищує десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р №2246-УІІІ: а саме, з 01.01.2018 р. по 30.06.2018р. - 1373 гривні, з 01.07.2018р. по 30.11.2018р. - 1435 гривень, з 01.12.2018р. по 31.12.2018 р. - 1497 гривень, який є загальновідомим. Відповідно до вимог ст.7 КАС України, суд вирішує справи відповідно Конституції України та Законів України, застосовує інші правові акти. Зазначає, що відповідач, який не оспорює факт обмеження мені пенсії, обмежив мені виплату пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, яка станом на дату перерахунку, потім станом на дату звернення до суду становила, відповідно, 13730,00 грн., 14350 гривень. Вказаними вище протиправними діями відповідач порушив моє право на отримання пенсії в повному обсязі без обмеження згідно Довідки Ліквідаційної комісії про грошове забезпечення від 24 березня 2018 року за №100/33499. Крім наведеного, зазначає, що суд в рішенні ніяк не мотивував, фактично не вирішив питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. На підставі вищевикладеного просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018р. по справі №2240/7507/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовної заяви. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в частині перерахунку та виплати пенсії без обмеження та встановлення судового контролю.

Від позивача по справі, до суду також надійшли додаткові пояснення по справі щодо обмеження максимального розміру пенсії та належним чином завірені копії документів по справі.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не підтримує апеляційну скаргу позивача, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржене.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині виплати позивачу пенсії без обмеження граничного розміру, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога про виплату пенсії без обмеження граничного розміру пенсії є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Колегія судді з рішенням суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII чинній з 01.01.2016р. по 20.12.2016р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р. №1774, який набрав чинності з 01.01.2017р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI, в редакції Закону України від 24.12.2015р. №911-VIII, на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10740 грн.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016р.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 згідно наказу МВС України №1286 від 20.07.2010, звільнено з органів внутрішніх справ у відставку на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за п.65 "а" /за віком/. В Академії управління МВС позивача з тих же підстав остаточно звільнено 31 липня 2010 року згідно наказу №42 о/с від 28.07.2010.

З 01 серпня 2010 року позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області по місцю проживання, де отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статей 13, 43 Розділу 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі 90 відсотків його грошового забезпечення згідно Грошового атестату №181.

Колегія суддів зазначає, що складові грошового забезпечення позивача не є предметом розгляду даної справи.

З 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" № 103 від 21.02.2018 у розмірі 70 % грошового забезпечення, розмір пенсії після перерахунку становив 24448,06 грн. Проте до виплати з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. підлягала сума 10740 грн., а з 01.01.2018р. 13730,00грн.

Тобто до позивача фактично встановлено обмеження розміру пенсії граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, проти якого він заперечує.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016.

За таких обставин, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016р. до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Крім того, передбачені статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII.

В той же час, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016р., при цьому судом встановлено, що пенсія позивачу призначена ще у 2010 році.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 р. у справі № 127/4267/17.

З урахуванням дати призначення пенсії позивачу (2010 рік) і пункту 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII обмеження пенсії максимальним розміром, до позивача не застосовується.

Щодо посилань суду першої інстанції на те, що заявлена позивачем вимога про виплату пенсії без обмеження граничного розміру пенсії є передчасною, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.05.2018р., яким позивача повідомлено про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 з урахуванням довідки про грошове забезпечення від 24.03.2018р. № 100/33499, наданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області. Також в даному листі зазначено, що загальний розмір пенсії позивача, з 01.01.2016р. після проведення перерахунку відповідно до постанови № 103 становив 24448,06 грн., проте до виплати, з урахуванням максимального розміру пенсії з 01.01.2016р. підлягала сума 10740 грн., а з 01.01.2018р. 13730,00грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.01.2016р. застосовувала до розміру пенсії позивача обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Наведене спростовує висновки суду першої інстанції про передчасність даних вимог, оскільки на момент звернення до суду першої інстанції, зазначені обмеження були застосовані до пенсії позивача .

Щодо посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в відзиві на апеляційну скаргу на рішення Верховного Суду від 03.07.2018 № 554/8997/16-а, в даному випадку, з урахуванням предмету позову, підлягає застосуванню постанова Верховного Суду від 03.10.2018 р. у справі № 127/4267/17 та рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016.

Враховуючи вищенаведене, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо правомірності обмеження пенсії позивача граничним розміром є помилковими.

При цьому колегія суддів зазначає, що вирішуючи спір апеляційний суд, як і суд першої інстанції розглядає питання неправомірності застосування обмежень при здійсненні перерахунку пенсії в квітні 2018року.

На момент здійснення цього перерахунку, з урахуванням наявності рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, у відповідача не було підстав застосовувати до розміру пенсії позивача обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

І відповідно суд приймає рішення саме щодо доплати та виплати сум, які не доплачені при здійснення саме цього перерахунку.

Відповідно, оскільки перерахунок та правовідносини з цього приводу виникли в квітні 2018 року, що не заперечується сторонами та не суперечить матеріалам справи, положення ст. 122 КАС України, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду (вересень 2018р.), в даному випадку застосуванню не підлягають.

Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати протягом 15 днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказаною нормою КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, встановлення вказаного заходу судового контролю є доцільним виключно у випадку, коли наявні достатні та об'єктивні підстави вважати, що суб'єкт владних повноважень буде ухилятись від виконання судового рішення.

В даному випадку, необхідність зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення позивач обґрунтовує виключно власними припущеннями, а в ході судового розгляду справи судом не встановлено наявності жодних обставин, які б вказували на можливе ухилення відповідачів від виконання судового рішення, тому суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 1 ст. 382 КАС України .

З урахуванням того, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 по справі № 2040/7507/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позову.

В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016р. без обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 1057 грн. 20 коп. витрати по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 17.12.2018.