Рішення № 78585435, 13.12.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/2260/2018

Справа №359/5940/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці липня 2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 11 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк». Відповідно до якої висловив бажання оформити на своє ім'я кредитну картку «Універсальна» та погодився з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» становить між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг. Таким чином, між сторонами було укладено договір б/н, за умовами якого ПАТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень, а також у разі порушення своїх зобов'язань сплачувати штраф у розмірі 500 гривень та 5% від суми позову. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Тому АТ КБ «Приватбанк» просив суд примусово стягнути з нього заборгованість за кредитним договором, що становить 55052 гривень 86 копійок, що складається: з заборгованості за кредитом - 5300 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом - 44355 гривень 10 копійок, заборгованості за пенею - 2300 гривень, штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 2597 гривень 76 копійок. Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача на його користь витрати на оплату судового збору у розмірі 1762 гривні.

У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав та про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, про що в судовому засіданні проголосив протокольну ухвалу.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що пред'явлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк», який 21 травня 2018 року змінив своє найменування на АТ КБ «Приватбанк», із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк». Відповідно до якої висловив бажання оформити на своє ім'я кредитну картку «Універсальна» та погодився з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» становить між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг.

У такий спосіб між сторонами було укладено договір б/н, за яким ПАТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень, а також у разі порушення своїх зобов'язань сплачувати штраф у розмірі 500 гривень та 5% від суми позову. Вказані обставини підтверджуються анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (а.с.7), Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.8), Витягом з Умов та правил надання банківських послуг (а.с.9-32).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Подавши анкету-заяву від 11 квітня 2013 року, ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку.

У відповідності до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язанням має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити інші платежі у розмірах та на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався погашати заборгованість по кредиту, процентам за користування кредитом, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався платіжною карткою та за допомогою платіжної картки знімав з рахунку грошові кошти, проте на рахунок їх не повертав, не сплачував відсотки за користування грошовими коштами у повному обсязі. Тому у нього виник борг за кредитним договором у загальному розмірі 55052 гривень 86 копійок, що складається: з заборгованості за кредитом - 5300 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом - 44355 гривень 10 копійок, заборгованості за пенею - 2300 гривень, штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 2597 гривень 76 копійок. Вказані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості по кредитному договору станом на 30 червня 2018 року (а.с.5-6).

Водночас, з вказаного письмового розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» здійснював нарахування відсотків за користування кредитом, виходячи з наступних процентних ставок: за період з 27 червня 2013 року по 29 серпня 2014 року - 30% річних, з 01 вересня 2014 року по 04 лютого 2015 року - 34,80%, з 05 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року - 32,40%, з 01 квітня 2015 року по 30 червня 2018 року - 42%.

У відповідності до вимог ч.1-6 ст.1056 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

При цьому, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які обґрунтування стосовно зміни відсоткової ставки позивачем, механізм нарахування таких відсотків, а також не надано відомостей про інформування позичальника про зміну відсоткової ставки відповідно до умов договору та вимог закону.

Вказана обставина щодо неправомірності збільшення банком процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку, підтверджена також правовим висновком Верховного Суду України у справі №6-89цс12 від 26 вересня 2012 року.

Згідно з ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року у справі №6-57ц12, боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 14 березня 2018 року у справі №515/1844/16-ц встановив, що зміна тарифного плану через sms-повідомлення не може бути прийнято до уваги, як належне повідомлення споживача про зміну таких послуг, оскільки ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами. Умовами встановлено обов'язок банку, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту) не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку згідно договору, а даних щодо такого інформування матеріали справи не містять.

Відповідно до п.п.1.1.3.2.3 та п.1.1.3.2. Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, банк має право здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, в тому числі у виписці по картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9. цього договору. Якщо на протязі 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то рахується, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, по особистому рішенню банку та без попереднього повідомлення клієнта.

З огляду на викладене, ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язаний був повідомити ОСОБА_1 про відповідні зміни відсоткової ставки по кредиту, що здійснено не було. При цьому, посилання представника позивача на те, що згідно витягу з Умов та правил надання банківських послуг в обов'язок клієнта входить отримувати виписки про стан картрахунку та по проведених операціях на картрахунку, не можуть бути підставою вважати дії позивача правомірними в частині неповідомлення позичальника про зміну відсоткової ставки з урахуванням обов'язку банку здійснити таке повідомлення, як це передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.

За вказаних обставин, суд вважає наданий розрахунок відсоткової ставки неналежним доказом та приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом.

У відповідності до положення ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За принципами, закріпленими в ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За змістом правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Разом з цим, у постанові Верховного Суду України №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 відсутній висновок про те, який же вид неустойки (штраф чи пеню) підлягає стягненню та який критерій має бути застосовано для його вибору. Тлумачення положень ст.3 та549 ЦК України дозволяє стверджувати, що при виборі того який вид неустойки (штраф чи пеня) повинен стягуватися, слід виходити з основоположних засад цивільного законодавства як принципи справедливості та розумності.

Так, з письмового розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_1 виникла пеня у розмір 2300 гривень. Крім цього, до відповідача також застосовано штраф за порушення грошового зобов'язанням у розмірі 3097 гривень 76 копійок. Вказана обставина свідчить, що підстави для стягнення з ОСОБА_1 штрафу за кредитним договором, відсутні.

Тому, загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає 7600 гривень (5300 + 2300).

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення від 13 липня 2018 року (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову до суду АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір у розмірі 1762 гривні. Позов АТ КБ «Приватбанк» задоволений частково, а саме на 13,80% (7600 / 55052,86 ? 100%). З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 243 гривні 16 копійок (1762 / 100% ? 13,80%).

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.526, ч.1 ст.634, ч.1 ст.651 ч.1 ст.1054, ч.1-6 ст.1056 ЦК України, ч.1 та ч.6 ст.81,ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1 (гуртожиток), РНОКПП: НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором у розмірі 7600 гривень, а також витрати на оплату судового збору у розмірі 243 гривні 16 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

На підставі ч.5 ст.268 ЦПК України повне заочне рішення складено та підписано без його проголошення 13 грудня 2018 року.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський