Рішення № 78584086, 22.11.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9282/17

2/296/1165/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді: Драча Ю.І..

за участі секретаря Івашко Т.А.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачем акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» подано до суду позов до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 20561,71 грн. Вимоги мотивуються тим, що за кредитним договором банк передав грошові кошти (кредит) відповідачу у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та проценти, однак свого зобов'язання не виконує.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року відкрито провадження у справі.

22.05.2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.64-67).

04.01.2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.69-79).

Ухвалою суду від 21.09.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

25.09.2018 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення (а.с. 114-115).

В судове засідання представник позивача акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» не з’явився, у відзиві на позовну заяву просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні в зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 1046, ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. На виконання умов Кредитного договору за №б/н від 31 жовтня 2011 року акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» надано ОСОБА_2 кредит шляхом відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки в національній валюті України. Відповідно до укладеного кредитного договору позивачем передано у власність відповідача 500.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов Кредитного договору за №б/н від 31 жовтня 2011 року надання банком держателю картки є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя. В порушення умов Кредитного договору за №б/н від 31 жовтня 2011 року, відповідач ОСОБА_2, як позичальник, держатель картки, зобов’язана у відповідності до Договору, щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом. За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Кредитним договором за №б/н від 31 жовтня 2011 року між акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 передбачено сплату процентів на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Статтею 599, ч.1 ст.631 ЦК України передбачено, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Статтями 525, 526, 611 ЦК України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Умовами договору за №б/н від 31 жовтня 2011 року передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів чи/та сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню від простроченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується у разі порушення позичальником строків, передбачених договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється із підстав, передбачених договором або законом. Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України. Відповідачем ОСОБА_2 боргові зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконувалися, залишок боргу по кредиту згідно розрахунку станом на 07 листопада 2017 року становить: борг за кредитом 455,49 грн., борг по процентам за користування кредитом 15193,78 грн., борг за пенею та комісією 3457,12 грн., штраф (фіксована частина) - 500.00 грн., штраф (процентна частина) 955,32 грн., всього в сумі 20561,71 грн., чим порушено зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до п.п.1.1.7.12 Умов і правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий же термін.

Згідно Умов договору і правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Умовами договору передбачено, що у разі невиконання зобовязань за договором позичальник на вимогу банку має виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Обов’язок відповідача виконувати належним чином умови укладеного з банком кредитного договору у встановлений цим договором строк передбачено ст.ст.526,527,530,1054ЦК України.

З наданого позивачем акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_2 умови договору належним чином не виконувала. Відповідач ОСОБА_2 відповідно до умов договору і правил надання банківських послуг здійснила останній платіж за користування Кредитною лінією 09 січня 2015 року.

В матеріалах справі відсутні будь-які письмові документи та докази, що позичальник вчинила дії, які б свідчили про визнання нею свого боргу. Позивачем акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» не надано суду доказів того, що між сторонами кредитного договору було встановлено терміни позовної давності іншою тривалістю, чим передбачено чинним законодавством по вимогах про стягнення: кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, штрафів. Статтями 256, 257, ч.1, п.1 ч.2 ст.258, ч.1 ст.260 ЦПК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255цього Кодексу. Відповідно до п.1.1.7.12 Умов і правил надання банківських послуг, договір діє на протязі дванадцяти місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. Строк дії укладеного сторонами кредитного договору закінчився 12 листопада 2012 року. Позивачем акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» позов до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 20561,71 грн. подано до суду 22 листопада 2017 року. Тобто, позов до суду подано з пропуском трирічного строку позовної давності. Доказів поважності причин пропущення позовної давності позивачем акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» суду не надано, але в позовній заяві зазначено, що строк позовної давності банком не пропущено, відповідно до п.1.1.7.12 Умов і правил надання банківських послуг. Однак, зазначені в позовній заяві позивачем акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» ці обставини щодо застосування строку позовної давності є не обґрунтованими з наступних підстав. У правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 19 березня 2014 року (справа № 6-14цс14), зазначено, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою частиною кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Відповідно до ч.3ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Представником відповідача під час розгляду цивільної справи подано заперечення на позов, в якому, просить суд застосувати позовну давність до спірних правовідносин з позивачем акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 20561,71 грн. При встановлених обставинах, суд вважає за необхідне відмовити в позові Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 20561,71 грн., так як відповідно до ч.4ст.267ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. До приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із новою редакцією ЦПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через суд першої інстанції, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судом за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією ЦПК України.

Суддя Ю. І. Драч