Постанова № 78583791, 17.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/3303/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року (повний текст складено 27.09.2018 року, головуючий суддя І інстанції Соп'яненко О.В., м.Суми) по справі № 1840/3303/18 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі - Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області), в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця головного управління ДВС ГТУЮ у Сумській області Колоса Р.В. від 13.08.2018 про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу №818/695/18 від 06.07.2018, зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження. (а.с.3-5, 21-23)

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі № 1840/3303/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1: (а.с.60-62)

- визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця головного управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області Колоса Р.В. від 14.08.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП № 56826561 по виконавчому листу №818/695/18 від 06.07.2018;

- зобов'язано старшого державного виконавця головного управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області Колоса Р.В. відновити виконавче провадження ВП № 56826561 по виконавчому листу №818/695/18 від 06.07.2018;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГТУЮ в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений при зверненні до суду.

Не погодившись із судовим рішенням, Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. (а.с.67-74)

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі №818/6952/18 задоволено позов ОСОБА_1 (а.с.6-9).

На виконання вказаного рішення 06.07.2018 видано виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУПФУ в Сумській області) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11 листопада 2015 року, "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006року №268" від 18 листопада 2015 року №947, довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області від 31.05.2017 №11/148-57(3123), починаючи з 01 січня 2016 року, без обмеження граничного розміру (а.с.10).

23.07.2018 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №56826561 з примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі №818/695/18 (а.с.11).

09.08.2018 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області надійшов лист ГУПФУ в Сумській області від 03.08.2018 №7758/03.2-07 про виконання рішення суду у справі №818/695/18, яким повідомлено, що у червні 2018 року позивачу проведено перерахунок розміру пенсії, проте, розмір перерахованої за судовим рішенням пенсії є меншим за розмір пенсії, перерахований згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова КМУ №103). У зв'язку з цим, виплату пенсії у новому розмірі буде забезпечено на підставі довідки Ліквідаційної комісії управління МВС України в Сумській області. Доплата пенсії позивачу за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 була проведена у березні 2018 року, а решта коштів буде виплачена в порядку, визначеному постановою КМУ №103 протягом 2019-2020 років. (а.с.41-45).

14.08.2018 старшим державним виконавцем головного управління ДВС ГТУЮ у Сумській області Колосом Р.В. на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56826561 (а.с.12-13).

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що така постанова державного виконавця прийнята передчасно та позов пред'явлено до належного відповідача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, оскаржувану постанову було прийнято старшим державним виконавцем головного управління ДВС ГТУЮ у Сумській області Колосом Р.В.

Відповідно до ст.1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону №1404 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону №1404 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст.18 Закону №1404 передбачено, обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.

Так, відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Згідно із п.9 ч.1, ч.ч.2, 3 ст.39 Закону №1404 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Таким чином, саме на державного виконавця покладено обов'язок здійснення певних виконавчих дій та прийняття відповідних процесуальних рішень під час здійснення виконавчого провадження.

Разом з тим колегія суддів зазначає наступне, що відповідно до ч.3 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою КМУ № 229 від 02.07.2014, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.

З 07.04.2015 вищевказане Положення про ДВС втратило чинність у зв'язку із прийняттям постанови КМУ № 150 від 31.03.2015 року, якою погоджено пропозицією Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.

У зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі у таких справах.

Крім того, згідно зі ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Таким чином, відділ примусового виконання рішень як структурний підрозділ відповідного Управління Державної виконавчої служби, не наділений адміністративною процесуальною правосуб'єктністю, а тому не може виступати відповідачем у справі.

З огляду на вказане, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області не може виступати відповідачем у даній справі.

Враховуючи, що оскаржувана постанова від 13.08.2018 про закінчення виконавчого провадження винесена старшим державним виконавцем головного управління ДВС ГТУЮ у Сумській області Колосом Р.В., а позивач звертаючись за захистом порушеного права в адміністративному позові в якості відповідача зазначив Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, колегія суддів, не надаючи оцінки правомірності оскаржуваної постанови від 13.08.2018 про закінчення виконавчого провадження, вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову позивача саме до зазначеного відповідача. Замінити неналежного відповідача на належного відповідача суд апеляційної інстанції повноважень не має.

Відповідно до ч.1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 268, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі № 1840/3303/18 - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд М.М. Яковенко