Рішення № 78582695, 14.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5790/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенка С.Б. по виконавчому провадженні №56909640 від 21.09.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., а також від 29.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенка С.Б. по виконавчому провадженні №56909640 від 21.09.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., а також від 29.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року по справі № 815/622/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління задоволено частково та зобов'язано Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Одеській області №30077893.

17.04.2018 року Головним управлінням проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року по справі № 815/622/18 про що Головним управлінням 22.08.2018 року листом за №13643/03 було повідомлено відділ примусового виконання рішень про виконання рішення.

Проте, старшим державним виконавцем винесено постанову від 21.09.2018 року ВП №56909640 про накладання штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання у повному обсязі рішення суду, а також від 29.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання у повному обсязі рішення суду, та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. Позивач вважає прийняті постанови про накладання подвійного штрафу та стягнення виконавчого збору протиправними та належать до скасування.

Ухвалою суду 08.11.2018 року даний позов було залишено без руху та надано позивачу термін на усунення недоліків позовної заяви 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Ухвалою суду 16.11.2018 року було відкрито провадження по справі №420/5790/18 за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).

03.12.2018 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вхід.№ЕП/7008/18 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 03.08.2018 року перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 815/622/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 25.07.2018 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Одеській області №30077893 здійснити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII від 23.12.2015 року, ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 45 від 13 лютого 2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», абзацу 2 п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про національну поліцію» (згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII, без обмеження граничного розміру щодо сплати грошової суми між перерахованою і отримуваною сумою (компенсації). 25.09.2018 року до відділу надійшов лист ГУПФУ в Одеській області про часткове виконання рішення, а саме про проведений перерахунок, однак не виплату пенсії. Виплату буде проведено у 2019 - 2020 році. Таким чином, рішення суду не виконано, а тому відповідачем 21.09.2018 року було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. на ГУПФУ в Одеській області №56909640, а також 29.10.2018 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн.

В судове засідання 10.12.2018 року сторони до залу судового засідання №16 Одеського окружного адміністративного суду не прибули, представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, але в судове засідання не прибув без поважних причин, а тому, на підставі положень ч.9 ст.205 КАС України, суд ухвалив рішення розглянути цю справу в порядку письмового провадження 14.12.2018 року за наявними в справі письмовими доказами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановлює наступні факти та обставини:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року по справі № 815/622/18 позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління задоволено частково, а саме: зобов'язано Головне управління провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Одеській області №30077893.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 року по справі №815/622/18, яку отримано головним управлінням 09.07.2018 року, апеляційну скаргу головного управління на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року по справі № 815/622/18 до Головного управління 13.08.2018 року надійшла постанова відділу примусового виконання рішень ВП №56909640 від 03.08.2018 року про відкриття виконавчого провадження (а.с.21-22).

Головним управлінням 22.08.2018 року до відділу примусового виконання рішень направлено листа за №13643/03 про виконання рішення, а саме, що 17.04.2018 року Головним управлінням проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року по справі № 815/622/18, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 ''Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі наданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 року, обчисленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Проте, старшим державним виконавцем винесено постанову від 21.09.2018 року ВП №56909640 про накладання штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання у повному обсязі рішення суду (а.с.32-22).

Позивач зазначив, що пенсія в перерахованому згідно з рішенням суду розмірі виплачується з 01.05.2018 року, а доплата пенсії за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року в сумі 6290,40 грн. 25.04.2018 року одноразово зарахована на картковий рахунок ОСОБА_2 Залишок боргу за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 37742,40 грн. буде виплачено після виділення коштів на фінансування з державного бюджету в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб», а саме:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Але, 29.10.2018 року відповідач прийняв постанову про накладання подвійного штрафу по ВП №56909640 на боржника ГУ ПФУ в Одеській області, за повторне невиконання у повному обсязі рішення суду у розмірі 10200,00 грн. (а.с.34-35).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ч.1-3 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.

Судом встановлено, що в оскаржуваних постановах державного виконавця від 21.09.2018 року та від 29.10.2018 року зазначено, що боржником рішення суду у повному обсязі не виконано.

Однак, суд вказує на те, що згідно вищезазначеного листа позивача адресованого відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомлено про виконання рішення суду.

Так, судом встановлено, що позивачем здійснено перерахунок пенсії, проте рішення Одеського окружного адміністративного суду невиконане в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, разом з тим, суд вказує на те, що вказані обставини не можуть вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Відповідно до статтей 113 і 117 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання, в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Постанови Кабінету Міністрів України відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства. Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються ст. 23 Бюджетного кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з пунктами 20 та 20 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України є порушенням бюджетного законодавства.

Крім того, аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, та від 24.01.2018 р. у справі №405/3663/13-а.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року по справі №815/622/18 в частині здійснення перерахунку пенсії виконав, а доплату пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року буде виплачено після виділення коштів на фінансування з державного бюджету, а тому постанова ВП №56909640 від 21.09.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., та постанова від 29.10.2018 року про накладання штрафу у розмірі 10200,00 грн. є необґрунтованою та передчасною.

Щодо постанови старшого державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 29.10.2018 року ВП №56909640 суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження": виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Суд зазначає, що іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.

За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Позивач зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року по справі №815/622/18 є рішенням немайнового характеру. Порядок виконання таких рішень передбачений розділом VІІІ Закону.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що належать до негайного виконання).

Відповідно до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, положення Закону, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

Крім того, суд вважає, що фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Державний виконавець не надав суду доказів вчинення будь-яких дій , які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення передбачених ст.10 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючі наведені обставини в сукупності, суд робить висновок, що в даному випадку стягнення виконавчого збору з позивача згідно з постановою державного виконавця від 29.10.2018 року ВП №56909640 є безпідставним та необґрунтованим, що свідчить про протиправність спірної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Зокрема, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що станом на дату розгляду справи, позивач не виконав рішення суду без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенка С.Б. від 29.10.2018 року ВП № 56909640 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подвійного штрафу у розмірі 10200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. є протиправними та належать до скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенка С.Б. по виконавчому провадженні №56909640 від 21.09.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., по виконавчому провадженні №56909640 від 29.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. підлягають задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246,371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенка С.Б. по виконавчому провадженні №56909640 від 21.09.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., по виконавчому провадженні №56909640 від 29.10.2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.