Ухвала суду № 78582126, 17.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 грудня 2018 року м. Київ № 640/19506/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанська Птахофабрика»

до

Державної фіскальної служби України

про

визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Березанська Птахофабрика» (07534, Київська область, Баришівський район, с. Садове, вул. Центральна, 15, код ЄДР: 41434761) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 39292197), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.02.2018 № 593274/41434761;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.02.2018 № 593268/41434761;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.02.2018 № 593257/41434761;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.02.2018 № 593271/41434761;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.02.2018 № 593265/41434761;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.02.2018 № 593273/41434761;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 15.02.2018 № 595756/41434761;

зобов’язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 13.12.2017 № 35;

зобов’язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 13.12.2017 № 42;

зобов’язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 13.12.2017 № 65;

зобов’язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 13.12.2017 № 36;

зобов’язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 13.12.2017 № 24;

зобов’язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 13.12.2017 № 33;

зобов’язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 13.12.2017 № 10;

Позов надісланий поштою 21.11.2018. Позов зареєстрований канцелярією суду 22.11.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2018 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, обставини, що зумовлювали звернення до суду виникли, починаючи з отримання рішень комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.02.2018 № 593274/41434761, № 593268/41434761, 593257/41434761, 593271/41434761, 593265/41434761, № 593273/41434761 та від 15.02.2018 № 595756/41434761, та в матеріалах позовної заяви відсутня заява позивача про його поновлення з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.

10.12.2018, на виконання вимог вищенаведеної ухвали від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення з адміністративного суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Крім того, позивач вказує на те, що п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України вказано, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів.

З огляду на викладене позивач вказав, що Податковим кодексом України встановлено інший строк для звернення до адміністративного суду, ніж той, що передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, у зв’язку з чим, за висновком позивача, строк звернення до суду 1095 днів (3 роки) щодо оскарження рішень комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.02.2018 № 593274/41434761, № 593268/41434761, 593257/41434761, 593271/41434761, 593265/41434761, № 593273/41434761 та від 15.02.2018 № 595756/41434761, позивачем не пропущений.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної товариства не є рішенням про нарахування грошового зобов’язання в розумінні статей 56, 102 Податкового кодексу України, якими регулюються строки оскарження таких рішень, а тому для оскарження таких рішень застосовується загальний строк звернення до суду – шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що посилання позивача на норму п. 102.1 ст. 102 ПК України є безпідставним та помилковим, оскільки вказана норма передбачає проведення контролюючим органом перевірки та визначення суми грошового забезпечення не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Також, суд звертає у вагу позивача на те, що строк звернення до суду, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та, як наслідок повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Причини пропуску звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Березанська Птахофабрика» (07534, Київська область, Баришівський район, с. Садове, вул. Центральна, 15, код ЄДР: 41434761) визнати неповажними.

Позовну заяву повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя О.А. Кармазін