Ухвала суду № 78580323, 04.12.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/13229/18

Провадження № 1-кс/201/7589/2018

УХВАЛА

04 грудня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Антонюка О.А.

з секретарем

судового засідання – ОСОБА_1

за участю:

прокурора – Кривцуна С.О.

слідчого – Левченка Р.В.

підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018040650003020 від 03.12.2018 року клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, офіційно не працюючого, раніше судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та не маючого постійного місця проживання, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_2 03.12.2018 року приблизно о 09:00 годині, знаходячись біля автомийки «Формула», що розташована по вул. Наб. Перемоги, 3р у м. Дніпро, разом з не встановленою в ході досудового розслідування особою, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, запропонував не встановленій в ході досудового розслідування особі, вчинити крадіжку, таким чином ОСОБА_2 вступив у попередню змову із не встановленою в ході досудового розслідування особою та розподілили ролі у вчиненні кримінального правопорушення.

Далі, ОСОБА_2, разом із співучасником злочину, не встановленою в ході досудового розслідування особою, реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кабельної продукції, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, прибули за адресою: м. Дніпро, вул. Наб. Перемоги, 3Г в м. Дніпро, де не встановлена в ході досудового слідства особа, згідно відведеній їй ролі, шляхом пошкодження металевої решітки, яка перешкоджає доступ до приміщення для зберігання кабелів діючих ліній зв’язку, проник до кабельної каналізації, таким чином проник до сховища, яке відведено для зберігання матеріальних цінностей, а саме кабельної продукції, а співучасник злочину, ОСОБА_2, згідно відведеній йому ролі, розташувався біля вказаного колодязя, де спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб у разі появи свідків та очевидців повідомити співучасника злочину.

Далі, не встановлена в ході досудового розслідування особа, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчиняючи кримінальне правопорушення, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, за допомогою заздалегідь заготовленої пилки по металу, перебуваючи у колодязі, відпиляв фрагменти кабелю АББ-10 3х240, та тримаючи їх у руці витяг на поверхню, після чого виліз із колодязя, таким чином на поверхню 27 м кабелю 20х2х0.5, вартість якого складає 516,67 грн. за 1 м, на загальну суму 13.950 грн 09 коп.

Таким чином ОСОБА_2, разом із співучасником злочину, не встановленою в ході досудового розслідування особою, викрали фрагмент кабельної продукції, яка є складовою частиною лінії кабельного зв’язку, що належить "ДТЕК Дніпровські електромережі", після чого із викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши "ДТЕК Дніпровські електромережі" матеріальні збитки на загальну суму 13.950 грн 09 коп.

Умисні дії ОСОБА_2 які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у сховище, кваліфікуються за ч.3 ст.185 КК України.

04.12.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцю України, громадянину України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 КПК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 03.12.2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650003020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який раніше судимий, при цьому підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 01 лютого 2019 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 70 480 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк