Ухвала суду № 78578964, 06.12.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7374/17

Провадження № 2-п/265/31/18

У Х В А Л А

06 грудня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Мельник І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Гусєвої К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ККП «Маріупольавтодор» про перегляд заочного рішення суду від 09 серпня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ККП «Маріупольавтодор» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 серпня 2018 року, ухваленим за позовом ОСОБА_1 до ККП «Маріупольавтодор» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позовні вимоги були задоволені частково, шляхом стягнення з ККП «Маріупольавтодор» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 10174 грн., суми відшкодування витрат на проведення дослідження у розмірі 1000 грн., моральної шкоди у розмірі 3000 грн., в загальному розмірі 14174 грн., а також зі стягненням з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 660,60 грн.

16 листопада 2018 року до суду звернувся представник відповідача за довіреністю Вєдєнєєв С.О. із заявою про перегляд заочного рішення від 09 серпня 2018 року, посилаючись на те, що відповідач не був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, на підставі чого він був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення. Судові повістки не отримував, оскільки фактично знаходився і був зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2. Про існування такого рішення він дізнався лише 06.11.2018 року із повідомлення виконавчої служби. Не визнаючи заявлені позовні вимоги, вказував, що шкода позивачу була завдана працівника відповідача, якого було притягнуто до адміністративної відповідальності, який і повинен відшкодовувати завдані збитки. Таким чином, просив суд скасувати заочне рішення від 09 серпня 2018 року та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Заявник Вєдєнєєв С.О. у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі. Від нього також надійшло клопотання про залучення ПрАТ «СТ «Іллічівське» до участі у справі в якості співвідповідача.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, в письмовій заяві заперечував проти скасування заочного рішення, заяву розглянути без його участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає подану заяву про перегляд заочного рішення суду такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ч.1 ст.288 ЦПК України випливає, що заочне рішення підлягає скасуванню лише за наявності двох підстав одночасно, а саме:

- якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином зі змісту ст. 288 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом водночас двох обставин: відповідач не з'явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово викликався до суду за адресою його місцеперебування, зазначеною в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 ЦПК України. Копія судового рішення також була направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням за вказаною адресою. Дані обставини підтверджуються поштовими повідомленнями з відміткою про їх повернення з причини - «за закінчення терміну зберігання».

Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач ККП «Маріупольавтодор», не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи по суті і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову, тим самим не оспорював підстави позову.

Доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, на які посилався представник відповідача, як підставу для скасування заочного рішення, з його боку надано не було.

Таким чином, суд проходить до висновку, що відсутність сукупності умов, передбачених ч.1 ст.288 ЦПК України, є підставою для відмови у задоволенні заяви про скасування заочного рішення, що не позбавляє відповідача оскаржити рішення в апеляційному порядку.

Окрім того, суд зауважує, що клопотання представника ККП «Маріупольавтодор» Вєдєнєєва Д.І. про залучення ПрАТ «СТ «Іллічівське» до участі у справі в якості співвідповідача, не може бути розглянуто при вирішенні питання про перегляд заочного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ККП «Маріупольавтодор» про перегляд заочного рішення суду від 09 серпня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ККП «Маріупольавтодор» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без задоволення.

Роз'яснити, що заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Донецького апеляційного суду.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г.Мельник