Рішення № 78578247, 17.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4620/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання незаконним рішення, зобов'язання вирішити питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1-групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та зобов'язати виплатити таку допомогу у розмірі 400 кратного прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Як зазначено в позові, Позивач з 1967 по 1994роки перебував на військовій службі. Позивачу з 17.06.2013року встановлена 2-а група інвалідності, а з 17.12.2015року встановлена - перша група інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Відповідно до вимог чинного законодавства Позивач звернувся через Житомирський ОВК до Міністерства оборони України із відповідною заявою, до якої були долучені всі необхідні документи для призначення та виплати такої допомоги, але отримав відповідь від 06.09.2018року про відмову у призначенні та виплаті такої одноразової допомоги.

Таке рішення Відповідача Позивач вважає протиправним.

Ухвалою суду від 04.10.2018року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 20.11.2018року справу прийнято до провадження та продовжено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не прибув, Представник позивача направив суду клопотання про розгляд справи без його участі та без участі Позивача і про підтримання позову в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України, Відповідача в даній справі, в судове засідання не прибув, направив до суду відзив на позов та клопотання про розгляд справи без участі Відповідача. Як зазначено у відзиві на позов, Позивач звернувся із клопотанням про отримання одноразової допомоги в термін, що значно перевищує передбачений законодавством дворічний строк, а тому відсутні підстави для її призначення. Крім того, на думку представника Відповідача, зазначений в позові розмір одноразової допомоги не відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник Житомирського обласного військового комісаріату, Третьої особи, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, щодо причин неявки суд не повідомив.

05.11.2018 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій Позивач зазначає, що має законне право на отримання одноразової допомоги.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону N 2011-XII).

За змістом статті 16 зазначеного Закону N 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, Позивач з 1967 по 1994роки перебував на військовій службі. З 17.06.2013року Позивачу була встановлена 2-а група інвалідності, а з 17.12.2015року встановлена - перша група інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

29.08.2018року Позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 400 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних громадян на день встановлення інвалідності, у зв'язку із встановленням інвалідності 1 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Як встановлено судом, за результатами розгляду заяви Позивача Відповідачем в особі начальника управління організаційного та соціальних виплат Департаменту фінансів МО України листом від 06.09.2018року було повідомлено, що положення Закону N 2011-XII не розповсюджуються на осіб, які первинно інвалідність отримали до 01.01.2014року. Тобто, вказаними листом Позивача було повідомлено про відмову у призначенні та виплаті спірної одноразової грошової допомоги.

Спірні відносини щодо розгляду звернень про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві регулюються правовими нормами Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975 (надалі - Порядок N 975).

Відповідно до пункту 12 Порядку N 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або, у разі відмови, для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (пункт 13 Порядку N 975).

З метою виконання пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, Наказом Міністерства оборони України від 26 жовтня 2016 року N564 створено Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Саме до повноважень вказаної комісії, а не до начальника управління організаційного та соціальних виплат Департаменту фінансів МО України, віднесено право на розгляд таких звернень.

Виходячи з наведеного, Порядком N 975 встановлено вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень та їх рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються такими розпорядниками бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу стосовно виплати одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року у справі N 806/986/16 та від 03 квітня 2018 року у справі N 750/5581/17.

Таким чином, суд робить висновок, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих Позивачем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності, Відповідачем в установленому порядку не здійснювалося і відповідних рішень за результатами такого розгляду не приймалось, про що свідчить недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Тобто, звернення Позивача не було розглянуто у відповідності до вимог Порядку N975.

В розумінні вимог ст.19 Конституції України, Відповідач як орган державної виконавчої влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про неправомірність рішення Відповідача, оформленого листом від 06.09.2018року за підписом начальника управління організаційного та соціальних виплат Департаменту фінансів МО України, щодо розгляду звернення Позивача.

Суд зазначає про наявність порушеного права Позивача на належний та у відповідності до вимог чинного законодавства розгляд Відповідачем його звернення щодо призначення та виплати відповідної одноразової грошової допомоги. Вказане порушене право Позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом зобов'язання Відповідача розглянути питання щодо призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 1-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013року №975.

З наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Одночасно суд зазначає про відсутність підстав, передбачених ст.382 КАС України, для зобов'язання Відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково, визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інваліду 1-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії.

Зобов'язати Міністерство оборони України (проспект Повітрофлотський, 6 м. Київ, 03168 код ЄДРПОУ 00034022) розглянути звернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 29.08.2018року про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду 1-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013року №975.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк