Ухвала суду № 78577761, 17.12.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12272/18

Провадження № 1-кп/263/716/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі головуючого судді Шевченко О.А., при секретарі Лапоног Т.Г., за участю прокурора Алакозова Г.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя перебуває кримінальне провадження № 12018050770001560 відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 ч.2 ст.190 КК України.

В судовому засіданні на обговорення було поставлено питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу.

Прокурор вважав за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб мотивуючи тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились. Вважав застосування більш м'якого запобіжного заходу не ефективним.

Крім того, прокурором, враховуючи твердження захисника про необхідність огляду металобрухту, який визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та враховуючи кількість металобрухту, заявлене клопотання про проведення виїзного судового засідання.

Захисник, в судовому засіданні, заперечував, щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість пред’явленої підозри. Вирішення питання про проведення виїзного судового засідання залишив на розсуд суду.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

З’ясувавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту коли до обвинуваченого судом був застосований (або продовжений) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування такого запобіжного заходу являються наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою вважати цей ризик реальним є те, що підозрюваний раніше судимий за вчинення корисливих злочинів та законних джерел доходів не має.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, раніше судимий за корисливий злочин, не одружений, не працює, тож не має стійких соціальних зв’язків, та усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від суду або вчинити інше правопорушення.

Вказані обставини щодо обвинуваченого свідчать про те, що не перестали існувати ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Вік та стан здоров'я ОСОБА_2, на думку суду, не перешкоджають застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, яке є єдиним запобіжним заходом, що буде гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Що стосується клопотання прокурора про проведення виїзного судового засідання для огляду металобрухту, то враховуючи положення до ч.2 ст. 357 КПК України, відповідно до яких огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням, а також думку учасників процесу, з метою повного та всебічного розгляду даного кримінального провадження останнє підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 331-333, 357 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області по 14 лютого 2018 року включно.

Огляд речових доказів, а саме: металобрухту- проводити за їх місцезнаходженням 30 січня 2019 року о 11 годині 30 хвилин.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Маріупольського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області та прокурору Донецької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Шевченко