Ухвала суду № 78575926, 17.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

17.12.2018м. ДніпроСправа № 904/5617/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Відповідача-1: Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ

Відповідача-2: Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод», м. Дніпро

про передачу гуртожитку за адресою: вул. Кобзарська, 1а, м. Дніпро до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради

Суддя Новікова Р.Г.

СУТЬ СПОРУ: Дніпровська міська рада м. Дніпро звернулась до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України м. Київ та Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» м. Дніпро з позовом про передачу гуртожитку за адресою: вул. Кобзарська, 1а, м. Дніпро до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на надходження в жовтні 2018р. звернення мешканців гуртожитку стосовно передачі гуртожитку до комунальної власності міста Дніпро, лист-повідомлення Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» №2007/2017/2 від 20.07.2017р. про звернення з приводу передачі гуртожитку до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, положення Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» №500-VI від 04.09.2008р.; Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №891 від 06.11.1995р.; Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997р.; Житлового кодексу УРСР; рішення Європейського суду з прав людини.

Відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України м. Київ.

Статутом Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» встановлено, що підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.

Обґрунтовуючи звернення з позовом саме до Господарського суду Дніпропетровської області, позивач посилається на частину 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України та розташування спірного гуртожитку на території міста Дніпро. Згідно з вищевказаною нормою спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідачами у позові визначені - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України м. Київ та Державне підприємство «Дніпровський електровозобудівний завод» м. Дніпро.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №459 від 20.08.2014р., Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

На думку позивача, частини 3 та 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України не співвідносяться одна до одної як загальна та спеціальна норми. Тому вказаний спір може бути розглянутий за місцезнаходженням гуртожитку Господарським судом Дніпропетровської області.

Суд вважає помилковим висновок позивача про підсудність вказаної справи господарському суду Дніпропетровської області.

Відповідачем 1 є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України м. Київ, тому з огляду на зміст частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України вказаний спір у будь-якому випадку підлягає розгляду у господарському суді міста Києва.

Відповідно до пункту 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Пунктом 5 вказаної статті визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись нормами статей 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду міста Києва справу за позовом Дніпровської міської ради м. Дніпро до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України м. Київ та Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» м. Дніпро про передачу гуртожитку за адресою: вул. Кобзарська, 1а, м. Дніпро до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Ухвала набирає законної сили 17.12.2018р.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Г. Новікова