Рішення № 78572074, 13.12.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/3086/18

Провадження № 2/647/956/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.,

за участю секретаря Пелюховської Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2, до ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області про повернення відумерлого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області про повернення відумерлого майна, посилаючись на те, що 02 квітня 1997 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної частки (паю) площею 9,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель реформованого КСП «Тягинь», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем залишилася дочка - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка прийняла спадщину та вступила у володіння спадковим майном, оскільки проживала спільно з батьком на день смерті останнього; на момент відкриття спадщини була малолітньою.

Проте, рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 07 квітня 2009 року право на земельну частку (пай) по КСП «Тягинь» померлого ОСОБА_4, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0079542, було визнано відумерлою спадщиною та передано у комунальну власність ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Позивач вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька - ОСОБА_4, що означає наявність в неї права на отримання спадкового майна, та само по собі виключає можливість визнання цієї спадщини відумерлою.

В зв’язку з вищевикладеним позивач просить суд: 1) припинити право власності територіальної громади в особі ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області на земельну частку (пай) площею 9,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) ізземель реформованого КСП «Тягинь», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, що перейшла у її власність як відумерла спадщина після смерті ОСОБА_4, який помер 02 квітня 1997 року; 2) визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) площею 9,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель реформованого КСП «Тягинь», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 02 квітня 1997 року, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0079542.

Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 16.11.2018 року було відкрито провадження за вказаним позовом.

Від представника позивача в судове засідання надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача, підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради у судове засідання не з’явився, згідно наданої заяви позов визнав, просив справу розглянути у їх відсутність.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено:

02 квітня 1997 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КГ № 043081, виданим ОСОБА_3 сільською радою Бериславського району Херсонської області, актовий запис № 15 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0079542 площею 9,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель реформованого КСП «Тягинь», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження серія І-КГ №228464 ОСОБА_1 народилася 03 травня 1986 року, її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.9).

З довідки ОСОБА_3 сільської ради №786 від 30.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті 02.04.1997 року проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Разом з ним на день смерті за цією адресою проживала та була зареєстрована його донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).

Згідно з ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (надалі ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

ОСОБА_4 помер 02 квітня 1997 року, тобто, спадщина відкрилась до 01.01.2004 року, тому до застосування підлягають норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкування здійснюється за законом та за заповітом.

Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, які були живими на час смерті спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних долях діти, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1,2 ст. 548 ЦК УРСР для набуття спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв, а прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав нотаріальному органу по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 07 квітня 2009 року у справі №2-о-51/09р. право на земельну частку (пай) по КСП «Тягинь» померлого ОСОБА_4, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0079542, було визнано відумерлою спадщиною та передано у комунальну власність ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с. 18).

Тобто, ОСОБА_1, яка спадщину після смерті батька прийняла, нотаріально оформити її немає можливості.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

В силу ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 1277 ЦК України лише у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Позивач вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька - ОСОБА_4, що означає наявність в неї права на отримання спадкового майна, та само по собі виключає можливість визнання цієї спадщини відумерлою.

Згідно ст. 1280 ЦК України якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Земельна частка (пай), яка належала ОСОБА_4, визнана відумерлою спадщиною та передана у власність ОСОБА_3 сільської громади. Оскільки таке майно увійшло до складу земель комунальної власності, воно збереглося і може бути передано спадкоємцю.

Передача спадкового майна спадкоємцю припиняє його статус відумерлої спадщини та право територіальної громади на це майно.

Разом з тим, передача позивачу в натурі права на земельну частку (пай), розміром 9,33 в умовних кадастрових гектарах із земель реформованого КСП "Тягинь", неможлива, оскільки ділянка не сформована та в натурі не виділялась.

Відповідно до ч. 1ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Для виділення земельної частки в натурі позивачі, як власники земельної частки, мають право звернутись до компетентного органу у встановленому порядку, що передбачає процедуру виготовлення документації із землеустрою та її затвердження.

З аналізу діючого законодавства вбачається, що для повернення відумерлого майна в порядку ч. 2 ст. 1280 ЦК не вимагається попереднє скасування судового рішення про визнання спадщини відумерлою. Право на захист спадкових прав шляхом подання позову про повернення відумерлого майна реалізується спадкоємцем у зв’язку з набуттям територіальною громадою права власності на спірне майно. У разі скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою, повернення такого майна відбудеться в порядку повороту виконання судового рішення, а не на підставі механізму, закріпленого в ч. 2 ст. 1280 ЦК. Процесуальний закон обмежує подання заяви про поворот виконання строком позовної давності. Напроти строк, протягом якого спадкоємець має право вимагати передання відумерлого майна в натурі, законом не обмежений.

Як зазначається в рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 р. у справі № 1-25/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає в поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та в подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, поворот виконання застосовується щодо сторін саме виконавчого провадження. Проте право власності на відумерле майно набувається територіальною громадою на підставі судового рішення про визнання без застосування процедури примусового виконання. Відтак, територіальна громада, спадкодавець, спадкоємці не є сторонами виконавчого провадження. Внаслідок скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою відпаде правова підстава набуття територіальною громадою права власності на спадщину.

Разом з тим, закон не містить прямого застереження про необхідність скасування рішення суду про визнання спадщини відумерлою для реалізації спадкоємцем свого права вимоги до територіальної громади. Таким чином, для пред’явлення спадкоємцем позову про повернення відумерлого майна не вимагається попереднє скасування рішення суду про визнання такого майна відумерлим. У протилежному випадку фактично нівелюється можливість застосовування спадкоємцем спеціального способу захисту, визначеного у ч. 2 ст. 1280 ЦК.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підстав для відмови у задоволенні позову у суду немає.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд–

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2 - задовольнити.

Припинити право власності територіальної громади в особі ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області на земельну частку (пай) площею 9,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель реформованого КСП «Тягинь», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, що перейшла у її власність як відумерла спадщина після смерті ОСОБА_4, який помер 02 квітня 1997 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) площею 9,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель реформованого КСП «Тягинь», розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Бериславського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 02 квітня 1997 року, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0079542.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.О.Кириленко