Ухвала суду № 78570978, 06.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11/785/1/18

Номер справи місцевого суду: 1512/14994/2012

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Джулай О. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя Джулай О.Б.

судді Копіца О.В., Толкаченко О.О.

за участю: секретаря судового засідання Янковської Ю.Л.

прокурора Ярошенка О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської області Ярошенка О.В. на вирок Київського районного суду м. Одеси, від 19 лютого 2015 року, стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, якого було виправдано за ч. 1 ст. 255 КК України - за відсутністю у його діях складу злочину, за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України - у зв’язку з недоведеністю обвинувачення.

ВСТАНОВИВ:

Оскарженим вироком ОСОБА_2 було визнано невинуватим та оправдано у пред’явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 255 КК України.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ч. З ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309, ч. З ст. 307 КК України за вчинення злочинів у складі організованої групи, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 307 КК України, вирок у відношенні яких не оскаржується.

Прокурор звернувся до апеляційного суду з апеляцією зі змінами до доповненнями, в якій вважає вирок суду першої інстанції необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України (1960 року) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398, 370 КПК України (1960 року), в зв’язку з чим просить кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Заслухавши прокурора, який підтримав доводи зміненої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 398 КПК України (1960 року) підставою для скасування вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України (1960 року) істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України (1960 року) вирок суду має бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке має базуватися на всебічному, повному та неупередженому розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Так, з вироку суду вбачається, що виправдовуючи ОСОБА_2, суд першої інстанції аналізуючи досліджені докази, у вироку вказав, що обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України під час судового слідства не знайшло свого об’єктивного підтвердження, у зв’язку з чим він має бути виправданим за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України, а за ч. 1 ст. 255 КК України ОСОБА_2 має бути виправданим за відсутністю в його діях складу злочину.

Мотивуючи своє рішення суд послався на свідчення ОСОБА_2, який на досудовому слідстві і в суді своєї вини не визнав і стверджував, що злочинів пов’язаних з незаконним збутом наркотиків не вчиняв.

Так, оцінюючі свідчення свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 допитаних на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (1960 року), ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 допитаних у судовому засіданні, суд не прийняв їх як достовірні, так як вони документально не підтверджені, носять голослівний характер, та раніше затримувалися співробітниками Іллічівського РВ за вживання наркотичних засобів, у тому, числі і оперуповноваженим ОСОБА_2, і мають упередження перед особами з правоохоронних органів зв'язку з вживанням наркотичних засобів. У вказаних свідченнях відсутні конкретні відомості, які б підтверджували вчинення ОСОБА_2 інкримінованих йому злочинів.

Оцінюючи свідчення ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 допитаних у судовому засіданні, а також свідчення ОСОБА_21, ОСОБА_22 допитаних на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (1960 року), суд першої інстанцій дійшов висновку що вони спростовують причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованих злочинів.

Крім того, судом не враховані свідчення ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які допитані у судовому засіданні підтвердили факт присутності ОСОБА_2 під час затримання ОСОБА_23, що у сукупності з іншими доказами у справі, у тому числі об’єктивними даними, отриманими у результаті застосування оперативно-технічних заходів, які зафіксовані у відповідних протоколах, підтверджує вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів.

Також, мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на свідчення ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, які під час допиту у судовому засіданні відмовились від наданих у ході досудового слідства свідчень, які повністю викривали злочинну діяльність ОСОБА_2, обґрунтувавши це застосуванням до них недозволених методів.

Разом з цим, відповідно до вимог ст. 65 КПК України 1960 року доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд, встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння та винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Посилання у вироку суду першої інстанції на показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_26М„ ОСОБА_27 та інших документально не підтверджені, а самі свідки мають упереджене ставлення до працівників правоохоронних органів, у зв’язку з їх неодноразовим затриманням, в тому числі і ОСОБА_2, за зловживання наркотичних засобів, не дає достатніх підстав для визначення їх неналежними доказами у справі.

Також судом зроблено висновок суду про те, що посилання органу досудового слідства на легалізовані записи телефонних розмов між підсудними, як на доказ входження до складу злочинної організації, необґрунтовані, оскільки в матеріалах справи немає даних про те, що зазначені діалоги мали місце між цими підсудними, їх голоси на досудовому слідстві не ідентифікувалися.

Мотивуючи виправдання ОСОБА_2, суд у вироку зазначає, що в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, обшуку в гаражі № 41 розташованого в гаражному товаристві «Жигулі» в м Іллічівську, особистому огляді затриманого ОСОБА_2 не було вилучено заборонених предметів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, письмових або інших доказів, які б беззастережно вказували на вчинення ним злочинних діянь.

Наведені висновки суду є передчасними, в порушення вищевказаної норми КПК України (1960 року).

Так, у порушення передбаченого ст. 16-1 КПК України (1960 року) основного принципу судочинства - змагальності, та вимог, передбачених ст. 323 КПК України (1960 року) про необхідність всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про проведення судово-фоноскопичної експертизи для ідентифікації голосів учасників задокументованих розмов.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції належним чином на перевірив обставини зміни показань обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_5., та передчасно прийняв рішення про визнання їх неналежними доказами по справі.

Вказане порушення кримінально-процесуального закону є істотним, оскільки ставить під сумнів висновки суду стосовно не доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Також, судом першої інстанції взагалі не надана оцінка речовим доказам, які підтверджують винуватість ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах, які виявлено та вилучено 18.04.2012 у ході проведення обшуку за місцем його мешкання, а саме: грошовим коштам, номіналом п'ятдесят гривень серії КЛ № 5068067, ОІ № 1895109, ЕШ № 7883688, ЕШ №6177303, які згідно акту огляду та вручення грошових коштів від 03.03.2012 вручені, гр. ОСОБА_29 ст. оперуповноваженим в ОВС УБОЗ ГУ МВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_30 С А- для проведення оперативної закупки (т. 14 а.с. 9-12, 13-14, 15-17, 18-20).

Обставини проведення зазначеного обшуку та його наслідки підтверджено у судовому засіданні свідками ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, а також свідченнями свідка ОСОБА_33 допитаної на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (1960 року) (т. 14 а.с. 47-51).

Висновок суду першої інстанції про отримання ОСОБА_2 зазначених коштів в день обшуку від тещі, яка в свою чергу могла отримати їх у вільному оберті є надуманим.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді кримінальної справи судом першої інстанції були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону (1960 року), яке перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення у зв’язку з чим, вирок суду підлягає скасуванню з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 370, 379 КПК України (в редакції 1960 року) апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію прокурора Ярошенка О.В. зі змінами та доповненнями – задовольнити.

Вирок Київського районного суду м. Одеси, від 19 лютого 2015 року, стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасувати.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України направити на новий судовий розгляд в Київський районний суд м. Одеси в іншому складі суду зі стадії судового розгляду.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області

О.Б. ОСОБА_34 ОСОБА_35 Толкаченко

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_36