Рішення № 78570070, 12.12.2018, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/523/18

Провадження № 2/506/298/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2018 року с.м.т. Окни

року Красноокнянський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Нечитайло Є.О.

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до Топалівської сільської ради Окнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

07 вересня 2018 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою від 17 вересня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

30 жовтня 2018 року по справі замінено неналежного відповідача – Топалівську сільську раду Окнянського району Одеської області на належного – Окнянську селищну раду Окнянського району Одеської області.

15 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_3, що настала 16 грудня 2002 року, залишилася спадщина у вигляді земельної частки (паю), розміром 5,15 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім.Кірова, яка розташована на території Топалівської сільської ради Окнянського району Одеської області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0084032, який було видано згідно розпорядження Красноокнянської районної державної адміністрації Одеської області від 26.12.1996 року №351. Вказаний сертифікат було загублено. ОСОБА_3 залишила заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, в тому числі сертифікат на право на земельну частку (пай), залишила йому. Він звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому повідомили, що у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу – сертифікату на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину йому не може бути видано. Тому він змушений звернутися до суду та просив визнати за ним право власності на вищевказану земельну частку /пай/ в порядку спадкування за заповітом.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до суду надійшли письмові пояснення щодо заявленого позову, в яких зазначено, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ім’я ОСОБА_3 виписувався сертифікат, який є основним документом, що посвідчує право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) /а.с.61-62/.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає /а.с.22/.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Позов визнає /а.с.54/.

Тому справа розглянута у відсутність позивача та представника відповідача, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала та підтримала позицію Головного управління Держгеокадастру, викладену в письмових поясненнях.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 померла 16 грудня 2002 року /а.с.11/.

Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної частки (паю), розміром 5,15 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім.Кірова на території Топалівської сільської ради Окнянського району Одеської області, право ОСОБА_3 на яку посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №0084032, виданого на підставі розпорядження Красноокнянської райдержадміністрації Одеської області від 26 грудня 1996 року №351. Сертифікат зареєстровано 27 грудня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються, за №492. /а.с.17/.

Зазначений сертифікат було загублено /а.с.10/.

Вартість земельної частки (паю) становить 132285,24 грн. /а.с.16/.

За інформацією, наданою Відділом в Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, державний акт на право власності на земельну ділянку взамін зазначеного сертифікату на право на земельну частку (пай) не видавався /а.с.17/.

ОСОБА_3 залишила заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, в тому числі сертифікат на право на земельну частку (пай), залишила позивачу – ОСОБА_2 /а.с.13/.

Позивач є громадянином України /а.с.8/.

Ст.ст. 1217, 1223 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Позивач звертався до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3, однак йому повідомили про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу – сертифікату на право на земельну частку (пай) /а.с.14/.

Згідно наданої Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області копії спадкової справи №299/2018, відкритої до майна померлої 16 грудня 2002 року ОСОБА_3, з заявою про прийняття спадщини після смерті останньої звертався лише позивач. Відомості про наявність осіб, які відповідно до ст.1241 ЦК України мають право на обов’язкову частку в спадщині, в зазначеній спадковій справі відсутні /а.с.34-41/.

Відповідно до п. 4.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

П. 4.15 вищезазначеного порядку передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві.

Ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є зокрема рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, судом встановлено, що позивач згідно зі ст.ст. 1223, 1225 ЦК України, як спадкоємець за заповітом, має право на спадкування та враховуючи, що відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, а саме: сертифікату на право на земельну частку (пай), унеможливлює видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на зазначене спадкове майно, а також враховуючи відсутність інших осіб, які б претендували на зазначене спадкове майно, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.182 ЦК України роз'яснити позивачу про необхідність державної реєстрації права власності на нерухоме майно /земельну ділянку/.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1223, 1225 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області (адреса місцезнаходження: вул. Першотравнева, 31, с.м.т. Окни Одеської області, код ЄДРПОУ 04379924), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (адреса місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м.Одеса, код ЄДРПОУ 39765871) про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати право власності ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом на земельну частку (пай), розміром 5,15 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім.Кірова на території Топалівської сільської ради Окнянського району Одеської області, вартістю 132285,24 грн., що належала ОСОБА_3, яка померла 16 грудня 2002 року, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0084032, виданого на підставі розпорядження Красноокнянської райдержадміністрації Одеської області від 26 грудня 1996 року №351, зареєстрованого 27 грудня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються, за №492, роз’яснивши позивачу про необхідність державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2018 року.

СуддяОСОБА_4