Рішення № 78568333, 11.12.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/767/17

Провадження № 2/761/292/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, згідно якого просить визнати припиненим Договір поруки №700005197-П, укладений 17.03.2009 року між ним та ЗАТ «Альфа-Банк».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.03.2009 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №700005197, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 27 418,75 доларів США з терміном погашення не пізніше 29.03.2018 року шляхом здійснення щомісячних платежів рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки.

При цьому, в той же день між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», було укладено Договір поруки №700005197, згідно умов якого позивач, як поручитель, зобов'язався перед банком відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вищенаведеним Кредитним договором.

Разом з тим, позивач вважає, що в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, вказаний Договір поруки є припиненим, адже банк пропустив шестимісячний строк від дня останнього платежу по основному зобов'язанню, який відбувся 28.03.2015 року, для пред'явлення позову до нього, як поручителя.

Ухвалою від 23.02.2017 року було відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом.

Ухвалою від 11.09.2018 року розгляд даної цивільної справи вирішено продовжити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідмолений належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістив.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечив, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 17.03.2009 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №700005197, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 27 418,75 доларів США з терміном погашення не пізніше 29.03.2018 року шляхом здійснення щомісячних платежів рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки.

При цьому, в той же день між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», було укладено Договір поруки №700005197, згідно умов якого позивач, як поручитель, зобов'язався перед банком відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вищенаведеним Кредитним договором.

Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, вказаний Договір поруки є припиненим, адже банк пропустив шестимісячний строк від дня останнього платежу по основному зобов'язанню, який відбувся 28.03.2015 року, для пред'явлення позову до нього, як поручителя.

Так, відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Положеннями ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Разом з тим, згідно положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові Верховного суду України від 17.09.2014 року по справі №6-53цс14, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Однак, всупереч вищенаведених положень законодавства, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що останній черговий платіж відповідно до умов Кредитного договору був сплачений позичальником 28.03.2015 року, матеріали справи не містять.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для визнання припиненим договору поруки №700005197-П, укладеного 17.03.2009 року між позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк».

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання договору поруки припиненим.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 12.12.2018 року.

Суддя: