Рішення № 78567174, 06.12.2018, Харківський районний суд Харківської області

06.12.2018

Справа № 635/1084/18

Провадження № 2/635/1479/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство

«Страхова компанія «Альфа Страхування»,

представник позивача: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (регрес), -

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 23194,87грн. та судових витрат у вигляді судового збору в сумі 1762,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 28.05.2014 між ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір страхування транспортних засобів № АІ 1027791, предметом якого є страхування автомобіля DAEWOO Nexia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. За цим договором позивач взяв не себе зобов’язання у разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, здійснити виплату страхового відшкодування. 10 лютого 2015 року сталося ДТП на автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта за участю застрахованого автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Hyundai Elantra, держий номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок якого завдано механічні пошкодження транспортним засобам. Постановою Харківського районного суду Харківської області від 24.03.2015 відповідач визнаний винним у ДТП 10.02.2015, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу. До позивача із заявою про відшкодування шкоди звернувся потерпілий. Позивач вимушений був компенсувати завдану майнову шкоду на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування у розмірі 23194,87грн. Отже, відповідач повинен відшкодувати позивачу грошові кошти в порядку регресу.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 березня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.

27 березня 2018 року позивачем були усунені недоліки, було уточнено позовну заяву та надано докази оплати судового збору.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 травня 2018 року провадження по справі відкрито, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи був призначений на 27 червня 2018 року о 14 год. 00 хв.

Представник позивача ОСОБА_1 подала до суду заяву про слухання справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, тож справа розглядається за його відсутності.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

За приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 28.05.2014 між ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір страхування транспортних засобів № АІ 1027791, предметом якого є страхування автомобіля DAEWOO Nexia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. За цим договором, позивач взяв не себе зобов’язання у разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, здійснити виплату страхового відшкодування.

10 лютого 2015 року о 13 год. 30 хв. сталося ДТП на 30 км. + 300 м. автошляху Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта за участю застрахованого автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Hyundai Elantra, держий номер НОМЕР_2, який належить ТОВ з II «Хенкель Баутехнік», під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок якого автомобілю Hyundai Elantra завдано механічні пошкодження.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2015 року у справі № 635/1397/15-п ОСОБА_2 визнаний винним у ДТП 10.02.2015, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

10 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку, як користувач транспортного засобу, який зазнав механічних ушкоджень внаслідок ДТП 10 лютого 2015 року.

Згідно розрахунку страхового відшкодування та страхового акту № 1980.609.15.01.01 від 16 січня 2016 року розмір страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу становив 23194,87грн., яке було відшкодовано 22 січня 2016 року перерахуванням грошових коштів на рахунок ПЗУ Україна.

Згідно ст.ст. 11-16 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Обов’язок особи відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки передбачено ст.ст.1166, 1167, 1187 ЦК України.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 1.6 ст. 1 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до Законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

У зв’язку з виплатою страхового відшкодування ПАТ «Страхова компанія «Мега-Гарант» набуло право зворотної вимоги до винної в дорожньо-транспортній пригоді особи.

На підставі ст. ст. 76, 77, 78-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення по справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд, системно аналізуючи норми діючого цивільного законодавства у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між сторонами вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (регрес) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МН № 760868, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 21.05.2005, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 41, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», код 30968986, р/р 2650701601602 в ПАТ «Альфа банк» м. Києва, МФО 300346, місцезнаходження: м. Київ, пр-т. Возз’єднання, б. 19, страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 23194,87грн. (двадцять три тисячі сто дев’яносто чотири гривні вісімдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МН № 760868, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 21.05.2005, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 41, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», код 30968986, р/р 2650701601602 в ПАТ «Альфа банк» м. Києва, МФО 300346, місцезнаходження: м. Київ, пр-т. Возз’єднання, б. 19, судовий збір в розмірі 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування», код 30968986, р/р 2650701601602 в ПАТ «Альфа банк» м. Києва, МФО 300346, місцезнаходження: м. Київ, пр-т. Возз’єднання, б. 19;

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МН № 760868, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 21.05.2005, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 41.

Повний текст рішення складений 14 грудня 2018 року.

Суддя Н.М. Токарєва