Постанова № 78564174, 10.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: К.І. Клочко

10 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2266/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 року по справі № 816/2266/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач, ГУНП в Полтавській області), в якому просив:

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області видати наказ для виплати одноразової допомоги у разі встановлення ступені втрати працездатності поліцейським, а саме ОСОБА_1;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області кошти у розмірі 176200,00 грн. для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги на користь ОСОБА_1 - 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб згідно пункту 3 частини третьої "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затверджених постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги на користь ОСОБА_1 шляхом перерахування суми виплати у розмірі 176200,00 грн. - 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб згідно пункту 3 частини третьої "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затверджених постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.2015 №850 на рахунок, відкритий позивачем в установі банку або через касу Головного Управління Національної поліції в Полтавській області.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскільки йому встановлено ступінь втрати працездатності, пов'язаної з проходженням служби саме в органах внутрішніх справ, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку, який передбачений постановою КМУ від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Позивач наголошував, що під час надання відповідачем відповіді від 18.05.2018 р. на його заяву у ГУНП в Полтавській області зауважень щодо поданих документів не було. Натомість, у подальшому, відповідачем виявлено ряд недоліків у поданих документах, що, на думку позивача, суперечить вимогам Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 20.01.2017 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ступеня втрати працездатності, пов'язаного з виконанням службових обов'язків.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ступеня втрати працездатності, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України №4 від 11.01.2016 р..

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів визнала за можливе провести судовий розгляд з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 з 18.05.1994 року до 06.11.2015 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 року до 29.06.2016 року перебував на службі в органах Національної поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 29.06.2016 р. №193 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) (а.с. 11).

Постановою військово-лікарської комісії державної установи Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області від 01.12.2016 р. встановлено, що травма майора поліції ОСОБА_1: закритий крайовий перелом нижньої третини правої малогомілкової кістки, закритий перелом внутрішньої кісточки та заднього краю правої великогомілкової кістки ( 23.10.2015 р.), ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с. 16).

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0022635 від 10.04.2017 р. позивачу з 10.04.2017 р. встановлено 15% втрати професійної працездатності по захворюванню, пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 60).

28.04.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із отриманням відсотку втрати працездатності від травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків в ОВС (а.с. 59).

Головне управління Національної поліції в Полтавській області листом від 18.05.2017 р. № 29/П-65 повідомило ОСОБА_1 про те, що оскільки втрата його працездатності пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, то призначення та виплата одноразової грошової допомоги буде проводитись після внесення змін до ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" та за рахунок асигнувань, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі для Національної поліції України. Питання виплати позивачу одноразової грошової допомоги буде розглянуто комісією Головного управління Національної поліції в Полтавській області після надходження до управління відповідного нормативного документа, про що його буде повідомлено (а.с. 18).

Крім того, листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 24.11.2017 р. № 1671/115/29/01-2017 повідомлено позивача про результати розгляду поданих матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги та доведено до відома про обставини відмови у призначенні грошової допомоги. При цьому, як на підставу для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги відповідач послався на те, що акт форми Н-1* №11 про нещасний випадок не зареєстровано відповідно до пункту 3.13. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України; не зазначено точне місце нещасного випадку; зазначений вид події не відповідає додатку 1 Порядку; перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (тверезість) не встановлене відповідною медичною документацією. Крім того, обставини події встановлені не повністю. В розстановці нарядів підрозділу від 23.10.2015 р. відсутній запис про заступання на службу потерпілого (а.с. 20)

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені недоліки у поданих ОСОБА_1 документах не можуть бути підставою для прийняття висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

До набрання чинності Законом № 580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону "Про міліцію" від 20.12.1990 р. № 565-XII та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.05.2015 р.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом ОСОБА_2 України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вимог статті 23 Закону № 565-XII постановою № 850 затверджено Порядок № 850.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).

Згідно з пунктом 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

Разом з тим, за змістом пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Згідно із частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону № 580-VIII, наказом МВС від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок № 4 (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Наказом МВС від 12 вересня 2016 року № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 Розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №4).

За змістом пункту 6 частини першої статті 99 Закону № 580-VIII у випадку отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 6 одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 554/155/17, від 05 червня 2018 року у справі № 691/480/17.

З огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у частині наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з визначенням ступеня втрати професійної працездатності в результаті захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в ОВС.

Разом з тим, аналіз норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлені фактичні обставини дають підстави для висновку, що право у позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону № 580-VIII. У зв'язку з цим необхідно зауважити, що позивачу підлягає нарахуванню і виплаті одноразова грошова допомога у розмірі, передбаченому Законом № 580-VIII, а не Законом № 565-XII та Порядком № 850.

Оскільки позивачу з 10 квітня 2017 року встановлено 15% втрати професійної працездатності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, тобто після звільнення останнього з органів Національної поліції та у період, коли діяв Закон № 580-VIII, то позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 99 Закону № 580-VIII.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.08.2018 р. по справі №374/917, яка, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, повинна враховуватись судом.

Доводи апелянта про те, що поданий ОСОБА_1 акт № 11 від 20.04.2016 р. складений за формою, що суперечить вимогам додатку 1 Порядку № 1346, а саме: відсутній висновок лікаря в матеріалах розслідування, не зазначено точне місце нещасного випадку, та доводи, що пакет документів, які позивач надав до ГУНП в Полтавській області для виплати одноразової грошової допомоги не відповідає вимогам Порядку № 4, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

За пунктом 1 Розділу IV Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Пунктом 2 розділу IV Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбачено, що рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12 вересня 2016 року "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського", стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога, пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов'язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з п. 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346, комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби під час: перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час; приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника; подання підрозділом шефської допомоги; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов'язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов'язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівника; прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, 23.10.2015 р. з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму у вигляді закритого крайового перелому нижньої третини малогомілкової кістки, закритого перелому внутрішньої кісточки та заднього краю правої великогомілкової кістки.

Комісією, на підставі наказу УДАІ УМВС України в Полтавській області від 20.04.2016 р. № 833 20.04.2016 р. проведено розслідування вказаного нещасного випадку.

За наслідками проведення розслідування 20.04.2016 року складено акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 23.10.2015 року о 17 год. 30 хв., форми Н-5*, в якому зафіксовано, що обставини, за яких стався нещасний випадок, підпадають під дію п. 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346, тобто нещасний випадок стався у період проходження військової служби при виконанні службових обов'язків під час забезпечення безпеки дорожнього руху (а.с. 66-67).

На підставі викладених в акті від 20.04.2016 року форми Н-5*висновків складено акт від 20.04.2016 року №11 форми Н-1* про нещасний випадок (у тому числі порання), у висновках якого викладені аналогічні за змістом акту форми Н-5* обставини (а.с. 64-65).

Довідкою Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи серії АГ №0022635 від 10.04.2017 р. про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивачу встановлено 15% ступінь втрати професійної працездатності по захворюванню, пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ

З наведеного вбачається, що втрата працездатності позивача пов'язана з виконанням службових обов'язків, що підтверджується довідкою Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи серії АГ №0022635 від 10.04.2017 р. про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності. Вказана довідка є належним підтвердженням втрати ступеня працездатності під час проходження служби.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що потерпілому надсилаються затверджені акти форми Н-1 та Н-5, тобто, відповідальність за достовірність та повноту інформації в них покладено на суб'єкта владних повноважень.

Отже, позивач позбавлений можливості виправити недоліки актів форми Н-1 та Н-5, однак, зазначене, у жодному разі не може позбавляти права позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Більш того, зазначений у листі від 24.11.2017 р. №1671/115/29/01-2017 недолік "перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (тверезість) не встановлене відповідною медичною документацією" позивачу зі спливом більш ніж трьох років з дати нещасного випадку усунути взагалі неможливо.

Указані акти, як встановлено судом першої інстанції, в установленому законодавством порядку не чинними не визнані та не скасовані.

Зважаючи на те, що позивачем при зверненні до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги подано всі передбачені Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, враховуючи підтвердження зв'язку інвалідності з виконанням службових обов'язків, колегія суддів приходить до висновку про те, що у відповідача відсутні правові підстави для відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За правилами ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є визнання протиправним та скасування висновку Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 20.01.2017 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ступеня втрати працездатності, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, та зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ступеня втрати працездатності, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України №4 від 11.01.2016 р.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржувалось в частині відмови в задоволенні позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 по справі № 816/2266/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 14.12.2018 року.