Ухвала суду № 78563759, 10.12.2018, Великобілозерський районний суд Запорізької області

1-кс/312/183/2018

312/358/18

10.12.2018

Справа №312/358/18

Провадження №1-кс/312/179/2018

УХВАЛА

Іменем України

10 грудня 2018 року с. Велика Білозерка

Слідчий суддя Великобілозерського районного суду Запорізької області Рогоза А.Ю., при секретарі Сиротюк Л.В., за участю слідчого СВ Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1, власника майна ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018081260000086 від 27 жовтня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 197-1, ч.1 ст. 273 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, зазначивши, що 26.10.2018 року до Великобілозерського ВП Енергодарського ВП ГУ НП в Запорізькій області надійшли матеріали виділеного кримінального провадження № 42018081160000224 від 24.10.2018 року, про те, що перевіркою протидії нелегальної діяльності автозаправних станцій та автогазозаправних пунктів, які перебувають на території, на яку поширюється юрисдикція Енергодарської місцевої прокуратури, встановлено, що по вул. Чарівній у с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області розташований автогазозаправний пункт, який складається з будівлі, металевих бочок з написом "Пропан" та огорожі, який встановлений внаслідок можливого порушення вимог ЗУ "Про охорону праці", ЗУ "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та відсутні правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку і будівництво.

16.11.2018 року у період часу з 10 години 10 хвилин до 10 години 25 хвилинслідчим СВ Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 проведено огляд автогазозаправного пункту, розташованого по вул. Чарівній, 72 у с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області, на території якого на момент огляду знаходиться: металева не пересувна платформа з бочкою білого кольору, об’ємом приблизно 3 куби; металева не пересувна платформа з бочкою білого кольору, об’ємом приблизно 5 кубів; металева пересувна платформа з бочкою білого кольору, об’ємом приблизно 8-10 кубів з написом «ПРОПАН-БУТАН Вогненебезпечно»; автомобіль НОМЕР_1, на платформі якого знаходиться бочка білого кольору, об’ємом приблизно 5 кубів, на якій знаходиться табличка з написом «23 1965» та одноповерхова цегляна будівля, крита хвилястим шифером, з віконними отворами, які з зовнішньої сторони мають металеві грати та одностулковими металевими дверми, на момент огляду закриті. У ході проведення огляду було вилучено вищезазначене майно та залишене на місці. Зважаючи на те, що вказані речі мають значення для встановлення істини у кримінальному провадження, а саме є предметами якими здійснено самовільне захоплення земельної ділянки, у зв’язку з чим необхідно накласти арешт з метою попередження його можливого зникнення, втрати або пошкодження/

У судовому засіданні слідчий СВ Великобілозерського ВП Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 просив задовольнити заявлене клопотання із підстав, наведених у ньому.

Представник власника майна – ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_3 заперечували проти задоволення клопотання слідчого зазначивши, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не може бути речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України, також, прокурору були надані документи, які підтверджували законність діяльності автогазозаправного пункту, розташованого по вул. Чарівній, 72 у с. Велика Білозерка, крім того, протягом останніх чотирьох років цей пункт не працює.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Нормами частин 1, 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.

П. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У ч.3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приписами частини 2 статті 168 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

У відповідності до частини 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що вказані речі мають значення для встановлення істини у кримінальному провадження, а саме є предметами якими здійснено самовільне захоплення земельної ділянки, у зв’язку з чим необхідно накласти арешт з метою попередження його можливого зникнення, втрати або пошкодження.

Так, слідчий у клопотанні зазначає, що необхідність у накладенні арешту на вказане майно виникла у зв’язку з тим, що воно у повному обсязі відповідає ознакам об’єктів, визначених ч.1 ст. 98 КПК України, а також є однією з основних складових складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України.

Разом з тим, самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у ч.1 ст. 197-1 КК України, полягає у вчиненні особою всупереч передбаченому законом порядку дій з будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці (наприклад, коли в особи відсутні документи про право власності чи користування земельною ділянкою, відповідне рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво конкретного об’єкта, проектна документація, дозвіл на виконання будівельних робіт, відповідні договори).

В матеріалах, наданих в обґрунтування заявленого клопотання (а.с.41), мається попередній договір оренди земельної ділянки, на якій розміщена будівля газозаправної станції, що належить орендарю, укладений орендодавцем – Великоіблозерською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_4 та орендарем – ТОВ «Віва 2007» в особі ОСОБА_2

За довідкою Великобілозерського відділення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21.11.2018 року, за адресою: с. Велика Білозерка, вул. Чарівна, 72 зареєстрована газова АЗС, яка належить юридичній особі ТОВ «Віва 2007», що сплачує орендну плату за використання земельної ділянки з квітня 2015 року згідно договору без номера від 20.04.2015 року (а.с.62).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 6 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Застосування належної правової процедури включає в себе дотримання засад (принципів) кримінального провадження, процесуальних засобів і способів їх реалізації, процесуальних гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження та прийняття законних, обґрунтованих і справедливих рішень.

З урахуванням викладеного слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.

Згідно з викладеним, керуючись ст. ст. 13, 17, 86-87, 167-168, 170-173, 214, 233-234, 237, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018081260000086 від 27 жовтня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 197-1, ч.1 ст. 273 КК України- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення відповідно до п.9 ч.1 ст.309, ст.395 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини та проголошений о 10.00 годині 13 грудня 2018 року.

Слідчий суддя А.Ю. Рогоза